Чернігів: «День вдячності»

«День вдячності» має бути в бібліотеці кожного університету, кожної школи, а переднє слово Лариси Івшиної має потрактовуватися на всіх заняттях, бо в тому слові розставлені дуже правильні акценти. Є й погляд на нашу історію, і пояснення, чому маємо дякувати, а це — прекрасний матеріал для кожного викладача й учителя», — переконана директорка Міжнародного інституту освіти, культури і зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка», модераторка презентації книги «День вдячності» на Book Forum у Львові Ірина КЛЮЧКОВСЬКА. Справді, запит на обговорення сенсів найсвіжішої книги «Дня» відчутний, і не лише у вишах. «Новинка видавничої серії «Бібліотека газети «День» продовжує свій очікуваний тур регіонами України. Презентація «Дня вдячності» відбулася 20 вересня на Book Forum у Львові, а в жовтні — в Художньому музеї та Східноєвропейському університеті імені Лесі Українки в Луцьку, а також відбулася творча зустріч нашої головної редакторки Лариси Івшиної та авторів видання в Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського, — нагадує співупорядник видання, редактор газетної рубрики «Історія та «Я» Ігор СЮНДЮКОВ. — І ось тепер — Чернігів. Історичний центр потужного давньоруського князівства, який наполегливо, довго й успішно конкурував із самим Києвом (!), поважний осередок культури — ще з часів Київської Русі і аж до наших днів. Не випадково, що місто, «пронизане», образно кажучи, історією, приймає творчу бригаду «Дня» на чолі з пані Ларисою — представників газети, на шпальтах якої історична тематика завжди посідала поважне місце. Отже, нам буде про що поговорити. А щодо вдячності — то досить подивитись, з якою пошаною чернігівці ставляться до своїх славетних соборів, музеїв, пам’яток природи, єдиних в Україні, щоб зрозуміти — ця шляхетна людська якість тут прищеплена...»

«День» для обговорення «Дня вдячності» та проблем, які порушує книга, запросили до Чернігова співпрацівники Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій. До речі, його директор Володимир Бойко — не лише постійний дописувач «Дня», а й автор однієї зі статей у книжковій новинці.

27 листопада об 11.00 у конференц-залі Будинку засідань обласної ради (третій поверх), що розташовується за адресою проспект Миру, 43, відбудеться презентація «Дня вдячності» за участі головного редактора «Дня» Лариси Івшиної та авторів книги Ігоря Сюндюкова та Володимира Бойка. Вестиме захід заступниця голови Чернігівської ОДА з гуманітарних питань Наталія Романова. На заході чекають місцевих музейників, бібліотекарів, працівників департаментів культури та інформаційної політики, журналістів, студентів і загалом охочих послухати і долучитися до розумної розмови, яку важливо провести всім українцям.

«У книзі «День вдячності» представлено кілька відомих і шанованих імен, серед них — Джеймс Мейс, який не просто бував у Чернігові, а виступав тут, спілкувався і також був залучений до проєкту «Чернігівщина Incognita» на початковому етапі створення. Нагадаю, його ідея пішла від газети «День», вона вилилася в книжку «Чернігівщина Incognita». Зокрема й тому ми подумали, що це хороша ідея — представити цю книгу, водночас у черговий раз нагадати про цього американського українця чи українського американця, не знаю, як краще сказати, — говорить про чернігівські «акценти» «Дня вдячності» лауреат премії імені Джеймса Мейса Володимир БОЙКО. — Нагадати його про внесок і про внесок інших визначних особистостей (між іншим, серед них є Михайло Горбачов, який також по материнській лінії пов’язаний із Чернігівщиною). І розкрити для зацікавленого чернігівського слухача ті постаті дещо з іншого боку, ніж він знає, щодо їхнього впливу на розвиток України. Саме позитивного впливу. І показати, за що ми маємо їм бути вдячними».

Гарет Джонс, Фрітьоф Нансен, Джеймс Мейс, Джон Маккейн, Андрій Сахаров, Михайло Горбачов, Валерія Новодворська, Єжи Гедройц — це лише кілька особистостей, кому доля України виявилася небайдужою, хто простягнув їй руку допомоги у важкі часи та бачив нашу державу як повноправного суб’єкта міжнародної спільноти, — перераховують організатори зустрічі. Але чому, за що та навіщо нам, українцям, варто подякувати зазначеним іноземцям? Про це йтиметься під час розмови цієї середи.

До речі, в команди «Дня» також запланований ефір на чернігівській хвилі Суспільного радіо.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Тож до зустрічі 27 листопада об 11.00 у конференц-залі Будинку засідань обласної ради (третій поверх, проспект Миру, 43). Охочих взяти участь у презентації організатори запрошують зареєструватися за посиланням.

ВРАЖЕННЯ

«День» за всю Україну вдячний...

На цьогорічному Форумі видавців у Львові невтомна газета «День» представила новинку власної бібліотеки — «День вдячності». Назву можна трактувати по-своєму. Адже ми маємо бути кожен день вдячні, але й «День» за всю Україну вдячний... їм, тим, хто не боявся сказати правду про Україну, тим, хто за кордоном не втратив відчуття власної країни, або ж вивчав Україну, не будучи українцем. Головний редактор Лариса Івшина разом з колективом газети визначили найголовніші теми в формуванні України як незалежної держави.

«День вдячності» — збірник публіцистичних статей про людей, які порушували дражливі питання їхнього періоду (адже охоплений період від Київської Русі й до Незалежності) в контексті Української держави. Постає питання — чому й досі Україна, яка вже давно здобула Незалежність, бере участь у міжнародних заходах як самостійна держава, в якої є й мова, й культура — має відстоювати власне право на існування? Чи варто взагалі щось доводити, чи, можливо, потрібно ствердно заявити про себе світу? Але голосно про себе сказати — мало, потрібно ще й підкріпити власні амбіції. Саме в цьому твердженні книга «День вдячності» стає в пригоді. Покроково можна вивчити етапи й передумови формування національної ідеї, через діяча й період, про який ідеться.

Важливо наголосити — персоналії, представлені в книзі, найчастіше не були українцями. Натомість публічно представляли значимість України для світу, як економічно, так й стратегічно. Дехто з них присвятив себе українській ідеї, точніше, — поставив цінність правди вище за власну безпеку. Йдеться про Гарета Джонса, який не лише не побоявся на весь світ написати про те, що відбувалось в Україні в 30-х роках минулого століття. Важливо, що незабаром про нього вийде фільм, адже постать цього репортера заслуговує, щоб про нього знав світ. І якщо, через книгу не до всіх можна достукатись, адже читання сприяє критичному мисленню, а для цього треба докласти зусиль, то кінематограф цьому сприяє. Водночас Україні слід віддати належне постаті Джеймса Мейса, який переїхав з іншої країни, щоби порушити питання історії України й вивчити їх, натомість мав лише поодиноку суспільну підтримку. Саме тому «День вдячності» змушує замислитись...

Можливо, відповідь у самих українцях, які не хочуть бачити правду. Не буває різної культури, історії, літератури однієї держави. Є стороння ідеологія, яка підкріплюється незнанням народу. Нашому суспільству варто вивчити доробок суспільних діячів й історичний вимір у контексті української ідеї. Тоді й відбудеться переосмислення значущості України для світу, про що і йдеться в статтях газети «День». Після прочитання книги відбувається певна переоцінка вартості себе як українця. Це такий собі тренінг суспільства для формування національного характеру. Тут можна осмислити значущість України через виступи світових діячів.

«День вдячності» розкриває історії суспільних діячів через певну подію в Україні. Це показує і місце української держави на мапі світу. Нам варто навчитися бути вдячним, зокрема тим, хто не боявся говорити про Україну, тоді, коли наша держава лише заявляла про себе. Потрібно пам’ятати, що вдячність — це не почуття вини, а поєднання пам’яті й любові.

Катерина ТАТАРЧУК, факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка