Діагноз із правом на освіту

Учора громадська організація підтримки осіб з аутизмом «Сонячне коло» знову підняла болючу тему для більш ніж тисячі родин, у яких діти страждають на аутизм, продемонструвавши фільм про таких дітей.

Аутизм — це рідкісне захворювання, про яке вчені досі знають катастрофічно мало. Ні про причини його виникнення, ні про особливості хвороби з упевненістю медики твердити не беруться. Ясно одне: на якомусь етапі дитина перестає розвиватися й повністю занурюється в себе. Складніше за все для аутистів спілкуватися з людьми. Але, вважають фахівці «Сонячного кола», у 60% випадків після корекційного навчання діти повертаються до загальноосвітніх шкіл, а в 30% — до допоміжних. Переважна більшість досягає того рівня, який дозволяє їм жити в суспільстві й обслуговувати себе самостійно. Адже аутисти можуть боятися дверної ручки, і, в той же час, бути генієм у комп’ютерних програмах.

Проте, незважаючи ні на що, Міністерство освіти і науки України досі не затвердило єдину програму навчання. Та і спеціальних навчальних закладів лише два — приватна «Школа-життя» і навчальний центр розвитку аутичних дітей «Сонячне коло». В інших містах, окрім Києва, нічого подібного немає. Звичайно, дітей можуть прийняти до інтернату, але на жаль, методик для навчання в педагогів немає. І це при тому, що за останніми аналітичними даними в нас у країні дітей, хворих на аутизм, понад тисяча. Проте, «втішають» фахівці, реальне число може бути набагато більшим. Адже лише нещодавно медики почали відрізняти цю хворобу від інших захворювань. До цього дітям в основному ставили діагноз «затримка мови» чи «відсталість у розвитку», а за Радянського Союзу, бувало, й шизофренію знаходили... А чим пізніше фахівці беруться за навчання, тим менше шансів у дитини повернутися до нормального життя.

«Багато хто з мам відчуває, що держава стоїть до них спиною. Адже для аутичних дітей немає ні садків, ні шкіл. Матері просто не знають, де навчати своїх дітей», — розповідають працівники «Сонячного кола». І все ж глава цієї громадської організації Ганна Хворова вважає, що опускати руки не варто. І про це свідчить цілком життєрадісний фільм про життя аутичних дітей, який зняла організація. «Ми показали, що боротися з аутизмом можна, і головне — потрібно!» — каже пані Хворова.