Дожилися

Сьогодні четвер, а коаліції в українському парламенті в новому форматі, як не було, так і немає. Між тим, чотирнадцятиденний термін, який для влиття в лави парламентської більшості визначила для себе «Наша Україна» сплинув ще у вівторок.

Засідання робочої групи,яка займається власне узгодженням неточностей, що існують між чинними жителями коаліційного містечка — ПР, СПУ, КПУ — та їх вірогідними сусідами в обличчі «Нашої України», відбувається далеко не в робочий час. Позавчора коаліціанти засідали ледь не до восьмої вечора, у середу — лише зібратися домовилися о шостій. Говорити про підсумки вівторкового засідання не хотів ніхто. Лише представник «Нашої України» Анатолій Кінах зазначив, що процес пішов. Зокрема, Анатолій Кирилович підкреслив, що робоча група узгодила третину питань, у яких до тепер були суперечки. Але слід зауважити, що подібного роду заяви лунають чи не щодня, однак від них, чи то вже традиційно, чи все ж за збігом обставин, погода на коаліційній мапі не змінюється.

Слід зауважити, що попри декларацію демократії як з боку помаранчевих, так і зі сторони синьо-білих, на жодне із засідань не було запрошено представників преси. А тому, про що власне йдеться за зачиненими дверима між творцями коаліційного процесу, можна лише здогадуватися та обмежуватися чутками, що змінюються в кулуарах Ради зі швидкістю урагану «Катрина».

Сьогодні «Наша Україна» хоче повністю переписати коаліційну «матрицю», тобто договір, на основі якого й буде діяти коаліційна більшість. Завтра члени НУ вимагають щоби основою діяльності коаліції був Універсал національного єднання, через день помаранчеві, із впертістю підлітка, вимагають вигнати із лав парламентської більшості комуністів, а невдовзі, коли в коментарях перемовників лунає довгоочікуване: «Ось-ось, вже- вже, і коаліція буде», нашоукраїнці кладуть на стіл свої побажання та доповнення на 80-ти аркушах паперу...

Така послідовна непослідовність партійної позиції пропрезидентської фракції вже відверто дратує і представників більшості, і опозиціонерів. Представники головуючої в нинішній коаліції трьох — Партії регіонів — навіть скликали днями нараду у ВР, де ребром поставили питання: «Приймати НУ до своїх лав, чи ні?». Вирішили таки приймати. Судячи з усього, ця нарада була організована через ряд критичних заяв, що пролунали на адресу регіоналів із вуст лідера фракції НУ Романа Безсмертного: «Я не виключаю можливості розпуску парламенту, тому що нинішня динаміка процесу веде нас до урядової та парламентської кризи. І куди ми зайдемо, якщо не зупинити цей процес, важко прогнозувати. Лише Президент може врятувати від цієї прірви. Допоки немає законодавства й правил гри, лише авторитет Президента дозволяє якимось чином надоумити учасників цього переговорного процесу, бо їх поведінка часто виходить із берегів». Потенційні коаліціанти цей емоційний спіч пана Безсмертного сприйняли як шантаж: мовляв, приймайте НУ до коаліції на наших умовах, бо інакше «наш» Президент вам покаже. «Наша Україна» усілякими методами набиває собі ціну й хоче отримати якомога більшу кількість портфелів. Це в них тактика така своєрідна. Однак вони ж мають розуміти, що врешті потрібно зупинитися, інакше ми ніколи не дійдемо згоди», — каже соціаліст Іван Бокий.

Примітно й те, що Роман Безсмертний, який на початку тижня казав про розпуск Ради, перехід НУ до опозиції , наступного дня безапеляційно заявляє, що переговори йдуть у чіткому руслі й дискусій майже немає. Виходить не те, що головоломка — ціла матриця із притаманними їй елементами фантастики. У кулуарах ВР народні обранці з «Нашої України» усіляко уникають контактів із пресою. У режимі «без диктофону» емоційно пояснюють, що коментувати, по суті, нічого, бо «віз і нині там». Втім, час «Ч» як для коаліції, так і для опозиції невпинно наближається. А наразі слід чекати остаточного рішення «Нашої України», передбачити яке майже так само неможливо, як знайти, приміром, слід змії на камені...