Хто з’їв наше сало,

Незалежні спостерігачі серед перших у Хмельницькому одержали економічну довідку облуправління статистики під гастрономічною назвою «М’ясо та м’ясопродукти: споживання і ціни в 1999—2001 роках». Ознайомившись iз матеріалом, вони рекомендували відповідним інстанціям, аби, не рахуючись з витратами, видрукували документ масовим тиражем у незаслужено призабутій серії «На допомогу агітаторові».

Передбачається, що матеріали доповіді використають у своїй роботі в масах полум’яні агітатори від політичних сил, опозиційних до блоків «Наша Україна», і «БЮТ». Бо саме в отой історичний період, коли лідери цих блоків Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко були при владі, наша національна гордість майже зникла із столу трудящих. «Якщо у вересні 1999 року на середньомісячну зарплатню можна було купити 30 кілограмів сала, то у вересні 2001 року — лише 10 кілограмів», — констатують статистики. Зберігаючи вірність лише фактам, сумлінні служителі цифри згадують, що панукраїнець Ющенко, віддавши почасти заборговані пенсії і зарплатню служителям бюджетної сфери, зробив усе можливе, аби за ті гроші нічого не можна було купити: «При зростанні середньомісячної заробітної плати за цей період на 69 відсотків ціни на м’ясо та продукти з нього підвищилися у 2,2 раза».

Агітатори, взявши у руки діаграми цієї доповіді, покажуть аудиторії «криву» споживання м’яса (у т.ч. субпродуктів — свинячих голів, ратиць, копит т. ін.) «середньостатистичною» душею населення: у 1995 році — 42 кілограми, у 2000-му — 35,8 кілограма. Популярно пояснять: «Відсутність у раціоні джерела повноцінного білка погано позначається на здоров’ї пересічних громадян, які слабують і масово відправляються у світ, де немає турбот про хліб насущний і сало».

Вони ж, полум’яні оратори, для переконливості та загальнодоступності викладеного матеріалу про вистраждані пенсії і зарплатню використають у своїх виступах перед електоратом статистичні дані, одержані від начальника управління охорони здоров’я облдержадміністрації В’ячеслава Тарана: 2000-й рік дав 2,1 мільйона захворювань. Це означає, що кожен середньостатистичний представник електорату у краї мав по дві хвороби. Чи вилікувався? У Віньковецькій центральній райлікарні відкраяли від щирого серця 21 копійку для... триразового харчування хворого у стаціонарі.

Тут-таки майстер переконливого слова, забезпечивши живий зв’язок з аудиторією, почує, що вдома не ліпше. Погодиться: «Дані вибіркового опитування домогосподарств щодо самооцінки рівня своєї матеріальної забезпеченості показують: кожне шосте домогосподарство не може дозволити собі включити в раціон харчування м’ясо та м’ясопродукти або рибу бодай двічі на тиждень».

Звісно, зацікавлена публіка запитає: то хто ж з’їв наше сало? Відповідь, що в цей період поголів’я свиней у краї зменшилося на 42,4 тисячі голів, себто на 7,8 відсотка, не буде вичерпною, якщо не з’ясується «походження» грошей для повернення заборгованості по пенсіях і зарплатні служителям бюджетної сфери. Статистики, на жаль, обминули це хвилююче питання у своїй доповіді «М’ясо та м’ясопродукти: споживання і ціни в 1999—2001 роках». Допустили істотну прогалину у роботі й упорядники збірника із серії «На допомогу агітаторові» — не надали додаткових матеріалів.

Отож ораторові залишиться одне: висунути версії. Що він успішно зробить. Гіпотеза, що в період, коли «жити стало ліпше, жити стало веселіше», село з’їла організована екс-прем’єром інфляція, вважатиметься основною. До того, як повернули заборговані пенсії, за кілограм «національного продукту» правили 3 гривні, а після того — 12—15 гривень.

У ході жвавої дискусії, організованої агітатором, час мине непомітно. Далі — висновки про міфи і міфотворців. Знявши з очей полуду, а з вух — локшину, публіка повільно та зажурено залишить аудиторію. Деякі з найнебайдужіших і найпросвітленіших звернуться до агітатора, аби продовжити полеміку, порадитися: за кого ж голосувати, аби знову не ошукатися?..

До речі, начальник облуправління статистики Василь Скальський, під керівництвом якого підготовлено доповідь про м’ясо та сало, не так уже й давно став лідером міськосередку «Трудової України». Він заявив для «Дня», що якраз у ці дні православного посту спостерігається деяке зменшення ціни на сало.

Хоча багато представників електорату почали свій великий піст ще від масового повернення заборгованості по пенсіях.