Коротко / УКРАЇНА

Вінниця «дружитиме» із Санкт-Петербургом

Голова адміністрації Невського району уряду Санкт-Петербурга Російської Федерації Сергій Сітдіков народився та навчався у Вінниці. Цим пояснюється його ініціатива укласти угоду про партнерство, співпрацю і дружбу саме з цим містом. Невський район — один із найбільших районів Пітера, має майже 500 тис. населення, його вважають осередком промислового, наукового і культурного потенціалу. Саме тут зосереджено найбільші підприємства машинобудування, легкої та харчової промисловості, будівельні організації та науково-дослідні інститути. Підписання угоди про співпрацю дозволить покласти початок розвитку всебічних зв’язків між Вінницею та Невським районом. За умовами угоди, такі зв’язки допоможуть сприяти розвитку співробітництва в області торгово-економічних відносин, культури та медицини, освіти та спорту, суспільних та молодіжних організацій тощо. Також за цією угодою кожна із сторін забезпечуватиме належні умови для організації ярмарок, аукціонів та різноманітних масових заходів, які відбуватимуться на території Вінниці та Невського району. «Ми маємо розвивати усі галузі для забезпечення відповідного рівня життєдіяльності Вінниці, — каже заступник мера Вінниці Андрій Рева, — а у нашого нового партнера є гарний досвід, яким він готовий ділитися із Вінницею». Передбачається не лише розвиток економічних та культурних стосунків, а й обмін делегаціями та спеціалістами у різноманітних сферах. Вінниця вже довгий час співпрацює із містами-побратимами Кельце (Польща), Пітерборо (Велика Британія), Бурса (Туреччина), Бірмінгем (США) та Рибниця (Молдова), повідомляє Мирослава СОКОЛОВА, Вінниця.

На Кіровоградщині увічнили пам’ять учасників савранських антирадянських заворушень

У селі Сабатинівці Ульяновського району на Кіровоградщині відкрили меморіальну дошку на честь 90-річчя селянського повстання проти радянської влади, яке увійшло в історію під назвою Савранського повстання. Про подію повідомляється на сайті Кіровоградської обласної ради.

«Першого травня 1920 року в селі було організовано повстанський штаб, до якого увійшли колишні фронтовики — георгіївські кавалери, — йдеться в інформації обласної ради. — Саме повстання було спрямовано проти радянської влади та її політики продрозверстки. В умовах становлення більшовицького порядку в українському селі постало чимало політичних, соціально-економічних та культурних проблем, які по суті і стали причинами масових хвилювань поміж селянами. Основною з них була антиселянська політика радянської влади, відхід більшовиків від обіцяного курсу, а також взяття курсу на нову економічну політику.

Об’єктом наступу було містечко Саврань, у 3 км від села через Південний Буг, де стояло до двох полків Червоної армії. Повстання розпочалося п’ятого травня 1920 року. У ньому брали участь жителі навколішніх сіл: Чемерпіль, Ташлик, Березівка, Завалля, Могильне сучасного Гайворонського району, Синицівка, Маньківка, Богданове, Кам’яний Брід, Шамраївка, Юзефівка, Розношенське, Великі Трояни, Лозувате, Луполове, Кошаро-Олександрівка, Гренівка, Михайлівка, Дельфинова та ін. сучасного Ульяновського району, Люшневата та Капітанка Голованівського району. Люди були озброєні гвинтівками, мисливськими рушницями, а то й просто вилами та косами — ось і вся зброя. Повсталим допомогла савранська міліція, яка таємно передала два цинки патронів. По повсталих відкрили артилерійський вогонь, вони розбіглися. 6 травня 1920 року повстання закінчилося поразкою. У 1937—1938 роках більшість учасників повстання було репресовано», повідомляє Людмила МАКЕЙ, Кіровоград.

Україна та європейська безпека

Думка, винесена в заголовок, була, мабуть, ключовою з тих, що прозвучали на інформаційному семінарі «Місце України в архітектурі європейської безпеки», проведеному наприкінці минулого тижня у Житомирському державному університеті імені Івана Франка. Її висловила один із керівників українського представництва Фонду Фрідріха Науманна «За свободу» (близький до Вільної демократичної партії Німеччини) доктор Гайке Дьорренбехер. «Демократія не росте на дереві» — сказала вона й послалася на досвід падіння демократичних інститутів, заснованих в Німеччині після І Світової війни і зруйнованих у результаті приходу Гітлера до влади. Крім того, пані Дьорренбехер вказала на зв’язок між розвитком народовладдя, лібералізацією суспільного життя і безпекою країни. На семінарі, який разом із згаданим фондом проводили Інститут трансформації суспільства, Житомирська облдержадміністрація, Центр європейської та євроатлантичної інтеграції, який діє на базі ЖДУ ім. І.Франка, розглядалися також перспективи інтеграції України до Європейського Союзу. Зокрема, начальник головного управління економіки облдержадміністрації Зінаїда Янченко наголосила, що укладення між Україною та Європейським Союзом договору про зону вільної торгівлі дасть економіці нашої держави додаткові стимули для розвитку. Підкреслюючи важливість наукового підходу до питань безпеки, директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін вказав, що за кордоном із даної теми захищаються десятки дисертацій, а Україна в цьому плані значно відстає, повідомляє Валерій КОСТЮКЕВИЧ, «День», Житомир.