Коротко / УКРАЇНА

Ющенко приділив увагу проблемам незрячих людей

Учора Президент України Віктор Ющенко на засіданні Ради національної безпеки та оборони приділив увагу захисту людей із вадами зору. «Я щойно завершив нараду з міністрами і товариством сліпих, на якому розглядалися проблеми людей, які погано бачать», — сказав Президент, відкриваючи засідання. Учасники наради обговорили лікування і профілактику вад зору, соціальну адаптацію інвалідів, їхню зайнятість, інфраструктурне забезпечення. Президент України зазначив, що проблемою залишається низький рівень інтеграції інвалідів зору в суспільство; ускладнено доступ такої групи людей до освіти. В. Ющенко також акцентував увагу на дискримінаційних умовах щодо працевлаштування інвалідів з вадами зору. Глава держави також звернув увагу на ускладнений доступ інвалідів з вадами зору до об’єктів громадської інфраструктури, транспорту, засобів зв’язку. Президент нагадав, що у вересні підписав Конвенцію ООН про права інвалідів, але її норма про маркування написами шрифтом Брайля дверей в установах соціального призначення не виконується в Україні. Президент чекає, що протягом 31 дня Міністерство праці та соціальної політики втілить цю ідею на практиці. Окремо В. Ющенко звернувся з проханням до Міністерства фінансів і Мінпраці забезпечити фінансування програм соціального захисту інвалідів в повному обсязі. Чисельність членів Українського товариства сліпих — 48,2 тис. осіб, із них: 25,3 тис. інвалідів І групи, 21,2 тис. інвалідів ІІ групи, 1,7 тис. — незрячих. 2008 року витрати на реалізацію програм соціального захисту інвалідів з державного бюджету України (зі спеціальних і загальних фондів) через Мінпраці складуть понад 2,7 млрд. грн., що на 500 млн. більше, аніж 2007 року.

Як українці сприймають економічну кризу

За результатами соціологічного опитування «Економічна криза в Україні: погляд з різних сторін», яке 3—5 листопада провів Національний інститут стратегічних досліджень, більшість українців вважають зростання цін найвідчутнішою ознакою світової економічної кризи. «Серед ознак економічної кризи жителі Києва, Донецька та Львова — трьох міст, де проводилося дослідження, найчастіше називають зростання цін», — сказав директор інституту Юрій Рубан. Зокрема, таку відповідь дали у Донецьку 97,3% опитаних, у Києві — 85,6%, у Львові — 51,1%. У той же час експерт зауважив, що економічна криза насувається зі сходу країни на захід, тому її сприйняття у містах кожного регіону різниться. Так, за його словами, мешканці Донецька на другому місці серед найвідчутніших симптомів кризи називають зниження зарплат чи інших доходів (43,2%) і загрозу втратити роботу (34,1%). Киян однаковою мірою турбують загроза втратити роботу (21,1%), втрата заощаджень через нестабільність гривні (20,7%), зниження зарплати (18,4%) і затримки з її виплатою (19,4%). Натомість львів’яни ще не так гостро відчули кризові ознаки і для них більше проблем створила нестабільність гривні (33,2%). Крім цього, Ю. Рубан повідомив, що громадяни поділяють позицію Президента Віктора Ющенка щодо причин негараздів: дві третини киян та майже всі опитані у Львові й Донецьку вважають, що українській економіці криза загрожує через внутрішні причини. Понад 70% респондентів у кожному місті переконані, що Кабінет Міністрів вчасно не побачив загрози кризи і не вжив потрібних запобіжних заходів. Щодо подальшої економічної ситуації в державі, то Київ і Донецьк чекають погіршення — 43,8% та 45,9% опитаних відповідно. Натомість львів’яни дали найоптимістичніший прогноз — 92% респондентів вважають, що економічна ситуація стабілізується чи з подоланням політичної кризи (18%), чи без нього (73%). У ході опитування дізналися думки у 1208 респондентів: 402-х — у Києві, 401-го — у Львові та 405-ти — у Донецьку.

Кожен 100-й українець бажає змінити ім’я чи прізвище

Протягом третього кварталу поточного року кожна сота людина зверталася до РАЦСу з наміром змінити власне ім’я чи прізвище. Про це свідчать дані органів РАЦСу Міністерства юстиції України, повідомляє УКРІНФОРМ з посиланням на прес-службу Мін’юсту. Так, упродовж липня-вересня 2008 року понад чотири тисячі українців звернулися до органів реєстрації актів цивільного стану громадян РАЦСу з наміром змінити власне ім’я. Одними з найпоширеніших підстав для цього є неблагозвучність імені чи прізвища, політичні симпатії тощо. Зокрема, у третьому кварталі 2008 року мали місце такі випадки зміни прізвищ: з «Кривокулінський» на «Тимошенко», з «Урода» на «Романовська», з «Свинар» на «Кравченко», з «Бугай» на «Бондар», з «Заєць» на «Петронюк», з «Окунь» на «Енгель», з «Козел» на «Пилипюк», з «Усік» на «Тюфанова». Зареєстровано зміни імен: з «Вачаган» на «Вадим», з «Валентина» на «Фатіма» та «Леонела», з «Тетяна» на «Тетяна-Дарина». Крім того, зареєстровано одночасна зміна прізвища та імені: з «Кравчук Олександр» на «Клоун Сміхось». За статистикою органів РАЦСу, щороку близько 10—20 тис. громадян виявляють бажання змінити власне ім’я чи прізвище.

Проблему безпритульних вирішуватимуть коштом місцевих бюджетів

Уряд затвердив план заходів з реалізації концепції захисту бездомних до 2012 року, повідомляє «Громадський простір». Проблему безпритульних планують вирішувати коштом місцевих бюджетів, а не за рахунок державного бюджету. Програма передбачає захист житлових прав громадян, соціальну роботу з бездомними, створення мережі центрів обліку і реєстрації, надання їм тимчасового притулку, телефони екстреної допомоги. Керівник громадської спільноти «Оселя», що опікується безпритульними людьми, Олеся Саноцька у коментарі «Німецькій хвилі» зауважила, що без державного фінансування вирішувати проблему бездомних складно. За її словами, існує небезпека того, що депутати можуть не дати грошей. Водночас, у Львові діє міська програма допомоги безпритульним і вже два роки працює центр обліку, де зареєстровано три сотні таких осіб, вони отримали паспорт, що дає їм право на соціальну допомогу та медичне обслуговування, пояснила начальник міського відділу соціального захисту Наталія Федорович. Втім, за не офіційними підрахунками в місті до трьох тисяч безпритульних і жодної «нічліжки». Федорович вважає, що фундаментальні заходи: створення центрів обліку, місць для ночівлі, телефони гарячої лінії — мали б фінансуватися державою, а вже місто спільно з громадськими організації долучалися б до цих проектів.