Наука, що дивує

Захід відкрили вчора у Києві, він триватиме до 21 травня. В Інституті електрозварювання імені Є. О. Патона у цей час працює виставка досягнень українських науковців. Паралельно по всій країні проводять семінари, конференції та відкриті лекції щодо різних питань науки.

Цього року фестиваль змінив основний майданчик — раніше це був «Експоцентр України» (ВДНГ), тепер, через маленький бюджет, форум переїхав до Інституту електрозварювання. З іншого боку, зараз більше залучають молодих науковців. Вперше на фестивалі представлені українські наукові ліцеї та громадські організації. При чому, на деяких стендах відвідувачі можуть самі робити досліди. Подію активно підтримали французьке посольство та Французький інститут в Україні.

Цьогоріч тільки 48 наукових установ Національної академії наук представили близько 600 наукових розробок. Дослідження стосуються медицини, інформаційних технологій, машинобудування, енергетики, сільського господарства, оборонної промисловості. Технологія зварювання м’яких живих тканин в українських клініках застосується декілька років, у світі — ще більше. Вчені з Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона вдосконалюють її. «Розробляємо інструменти, які розширюють спектр цієї технології — наприклад, прилад для з’єднування сухожиль та судин. Інструмент дозволяє поєднати сухожилля дуже маленького діаметру, зокрема, пальцеві, які рідко зшивають через малий розмір. Також прилад можна застосовувати при трансплантаціях, коли треба поєднати великі та маленькі судини», — розповідає інженер Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона Володимир Семенов.

Життя вирує біля стендів молодих учених. Вертикальний вітрогенератор, який представила Владислава Астахова з Політехнічного ліцею КПІ, можна використовувати на дачі, у промисловості. У приладі є магнітні неодимові підшипники, які зменшують тертя, і генератор довго не зношується. «Апарат можна використовувати у тунелях метро. Поїзди, коли проїжджають, ніби виштовхують повітря. Завдяки цьому ротор генератора постійно працюватиме. Так можна добувати електроенергію, наприклад, на аварійне освітлення, — пояснює Владислава Астахова. — У деяких селах у Карпатах немає опалення. Водночас, там сильні вітри. Прилад може бути корисним там». Кількість енергії, яку виробляє прилад, залежить від його розміру. При швидкості вітру 1,5 метра на секунду невеликий демонстраційний апарат виробляє два вольти. Рік займалася розробкою і будемо вдосконалювати».

Отже, українським вченим є що показати. Віце-президент НАН України Антон Наумовець згадує: «Коли започатковували фестиваль 2007 року, були песимістичні прогнози. Важка ситуація у країні, що казати про науку? Але я нагадував, що під час блокади Ленінграду там представили Симфонію №7 Дмитра Шостаковича. Нам важливо показувати, що створює українська наука».