Оптимістична трагедія України

Кор. "Дня" спробувала уточнити: "Ви не могли б сказати, як сприйнята Президентом ваша пропозиція про запровадження президентського правління та про припинення діяльності Верховної Ради? Чи змінилася ваша позиція? Чи ви могли б підтвердити, що ця ваша тверда думка, викладена, як прийнято в таких випадках говорити, при повному розумі та ясній пам'яті?"

Відповідь пана Гальчинського заслуговує на те, щоб навести її майже повністю: "Оскільки це власна позиція, я не хотів би використовувати цей офіційний мікрофон для відповідних пояснень. Я обов'язково виступлю в пресі з коментарями, відповім на реакцію, на критичні зауваження, на позитивні відгуки... Єдине, що хочу сказати: я колись був членом Конституційної комісії і відстоював принципи президентської демократичної республіки України. Я глибоко переконаний в тому, що життя примушує і примусить Україну в майбутньому конституційним шляхом, через відповідні процедури стати на цей шлях розвитку. Що стосується моєї реакції - то вона була реакцією на спробу народити урядову кризу за умов стабілізації. Це цілком природна реакція кожного, особливо того, хто знає, якою ціною дається ця стабілізація".

Без коментарів. Ви будете сміятися, але пан Гальчинський на "показниках, близьких до прогнозованих" пояснив, що "ми наближаємося до економічної стабілізації", і минулий рік "дає підстави для оптимізму". Виявляється, "цілий ряд галузей промисловості буквально зводяться на ноги". (Певно, прямо пропорційно зростанню рейтингу лівих, реваншу яких пан Гальчинський готовий не допустити будь-якою, навіть неконституційною ціною). Динаміці економічного процесу сприятиме своєчасне ухвалення бюджету, який "не такий уже й поганий". Головне, щоб він був реальний. А Президент погодився підписати його тільки з урахуванням заходів із уведення жорсткої економії бюджетних коштів, що передбачено його ж указом, який невдовзі буде підписано.

Передбачається, що дефіцит бюджету 1998 року не перевищить 2,2% від ВВП (у законі "Про бюджет" - 3,7). Тобто коли Росія займалася "секвестуванням", уже можна було передбачати, що в Україні бюджетне "обрізання" буде незабаром застосоване. На Росію пан Гальчинський і послався. І тема ця чекає на своїх літописців із урахуванням усіх бюджетних обставин в Україні, в тому числі в парламенті. Могутній ривок нам також допоможе здійснити економія за рахунок скорочення адміністративних витрат. Увесь держапарат (в АП, Кабміні, ВР тощо) планується скоротити на 20-25%. Той, хто вже переживав подібні заходи, знає: спочатку це щось на зразок всесвітнього потопу, потім схоже на переселення народів, а внаслідок "міграції" - всі сидять на гілках, тільки в різному порядку. Але найголовніше, як з'ясувалося, не це. А те, що на останньому засіданні РНБО "фінансове становище держави визнано близьким до критичного". Спроба журналістів з'ясувати: як це все-таки? Стабілізація в нас чи наближення до кризи? Стабільна криза чи кризова стабілізація за умов згадуваних на брифінгу виплат зарплати перегноєм? Доктора економічних наук Гальчинського зрозумів би, певно, колега за науковим ступенем. Він сказав, що "процес іде" "багаторівневий". (Преса пожвавилася). І стабілізація йде саме там, де треба - у виробничій сфері, яка є базовою.

Ну, йде, де треба - і добре. Раднику Президента видніше, якщо це, звичайно, не приватна думка.