Переплутали кабелі: хто саме - з'ясовують

Про це заявляє прес-служба ПМЗ, посилаючись на попередні висновки розслідування причин аварії компанією-оператором Arianespace. Аварія сталася вранці 17 листопада під час запуску ракети з космодрому Куру у Французькій Гвіані. На завершальному етапі виведення супутників на орбіту розгінний блок AVUM (верхній 4-й ступінь ракети) відхилився від заданої траєкторії, що призвело до втрати контролю над ним і втрати двох супутників – SEOSAT-Ingenio і TARANIS. Попередньо встановлено, що причиною невдачі була помилка при монтажі блоку двигуна на ступінь. Кабелі, що ведуть до виконавчих механізмів управління тягою на верхньому рівні, були переплутані при монтажі. Це призвело до того, що двигун перемістив форсунку в неправильному напрямі у відповідь на команди системи наведення ракети, внаслідок чого вона втратила керування відразу після ввімкнення двигунів AVUM.

«Через 8 хвилин після старту та відразу після ввімкнення двигуна четвертого ступеня, ми спостерігали порушення траєкторії», – сказав директор компанії-виробника ракети Arianespace Стефан Ісраель. Через добу переконливі докази надав віце-президент компанії Arianespace Ролан Лаж’є. Він засвідчив, що четвертий ступінь вийшов з-під контролю «відразу після вмикання». «Втрата керування виявилася повною, вона викликала сильне перекидання, і потім траєкторія стала швидко відхилятися від номінальної, що призвело до втрати місії». В компанії назвали переплутані кабелі «людською помилкою», а не проектною проблемою.

Українська сторона зауважує, що «деякі упереджені та недобросовісні ЗМІ» вже встигли покласти відповідальність за аварію на український двигун. При цьому наголошується, що остаточних висновків про причини аварії ще немає: їх озвучить комісія ESA/Arianespace.

17 листопада 2020 року європейська ракета легкого класу Vega повинна була вивести на сонячно-синхронну орбіту два космічні апарати: супутник ДЗЗ SEOSAT-Ingenio за замовленням Європейського космічного агентства (ESA) та метеорологічний супутник TARANIS для Національного центру космічних досліджень Франції (CNES). Для ракети-носія Vegа КБП розробило, а «Південмаш» виробив блок маршового двигуна, який поставляється до Італії для подальшої інтеграції з верхнім модулем AVUM.

Особливою властивістю цього блоку маршового двигуна є можливість багаторазового запуску під час польоту – до 5 вмикань, завдяки чому забезпечується розведення супутників на різні орбіти. З 2012 року український двигун успішно працював під час усіх попередніх пусків ракет-носіїв Vega. На орбіту було виведено 86 космічних апаратів для замовників з різних регіонів світу. У вересні цього року ракета вивела відразу 53 невеликих апарати для 21 замовника. Ця місія була визнана успішною.

Зараз дніпровські ракетники виконують роботи з подальшого поліпшення характеристик двигуна з метою розширення діапазону корисних навантажень, що виводяться на орбіти, повідомляють на «Південмаші». Європейські виробники ракети-носія Vega стверджують, що аварія ніяк не вплине на майбутні запуски ракет, і розслідування інциденту буде «на 100 відсотків прозорим».