Перша спроба — ще 1999-го

Дебютною виставкою нового Центру стала презентація подарованих йому робіт від митців з Івано-Франківщини. Наймолодшим учасником виставки є Євген Самборський, переможець тогорічних «МУХ», який привіз у ЦСМ дві свої останні роботи. Найстаршим — відомий художник-графік Володимир Гуменний. Також серед інших авторів в експозиції можна зустріти твори Ярослава Яновського, Ігора Перекліти, Мирослава Яремака та інших.

Як повідомляють організатори, Центр не обмежуватиметься лише виставками творів сучасних митців, а стане повноцінним осередком культури та творчості регіону — тут презентуватимуть книжки, проводитиму відкриті лекції, кінопокази стрічок про художників тощо. До слова, перші лекції з дизайну заплановано вже на середину вересня. За словами одного з ініціаторів, а нині директора новоствореного ЦСМу, художника Анатолія Звіжинського, місту критично бракує таких закладів. Перша спроба створити муніципальний ЦСМ була ще у далекому 1999 році. Але реалізувати цю ідею вдалося тільки зараз. Мешканці міста із гордістю називають це відкриття — прецедентом в Україні. Адже, якщо не враховувати муніципальних галерей, ЦСМ такого типу в Івано-Франківську — наразі єдиний в країні.

— Центр знаходитиметься по вулиці Тараса Шевченка, — зауважив у розмові з «Днем» Анатолій ЗВІЖИНСЬКИЙ. — Але у довготривалих та стратегічних планах — освоєння ще однієї локації в міській ратуші, а, точніше, у її підвальних приміщеннях. Це стало можливим, бо приміщення передали з обласної у власність міста. Тож, сподіваюся, дуже скоро ми матимемо ще одне приміщення закладу у головній споруді історичного центру міста. До речі, всі витрати по утриманню ЦСМу взяло на себе місто. Я сподіваюся, що поява Центру пожвавить культурний і мистецький ритм життя Івано-Франківська.

— Знаю, що ідея створення муніципального, певного музейно-виставкового динамічного Центру сучасного мистецтва, який аналізуватиме процеси, що відбуваються в місті, народилася вже дуже давно, — розповів дослідник історії Івано-Франківська Ігор ПАНЧИШИН. — Спочатку ініціатори закладу сподівалися на підтримку держави, але потім вирішили відкрити його міськими силами. Певно, це правильно. Адже наразі місто має чудову платформу для акумуляції сучасного мистецтва.