«Старі пісні про головне»

Навколо уряду Юлії Тимошенко знову густішають хмари. Головний опозиціонер країни вчора заявив, що дав Юлії Володимирівні 48 годин на виконання закону про підвищення соціальних стандартів. Якщо Тимошенко не схаменеться, то почнеться звична для неї процедура. Спочатку з’являться 150 підписів депутатів, що вимагатимуть внесення питання про відставку Кабміну на порядок денний, потім буде призначено «судний день», і прем’єру запропонують виступити з останнім словом. Потім відбудеться саме голосування.

Але, як кажуть, Юлії Володимирівні не звикати... Зазвичай за звільнення Тимошенко голосує одна лише фракція Регіонів. Інші парламентські фракції, включаючи комуністів, гордо утримуються.

Навіщо регіонали знову починають цю тяганину з відставкою? Тут може бути кілька причин. По-перше, вони знову піднімають хвилю довкола своєї передвиборної фішки — підвищення соцстандартів. Аби «електорат» чітко засвоїв, що саме вони домагаються підвищення зарплат і пенсій. А не Литвин або, не дай Боже, Симоненко...

Проте цього разу Тимошенко має привід для занепокоєння — «вірні ленінці» можуть підвести. Для комуністів зараз було б логічно проголосувати за відставку Тимошенко. Їхній електорат — це переважно пенсіонери й незабезпечені. Та вони напевно розуміють, що тоді виникають передумови для розпуску Верховної Ради вже після президентських виборів. Якщо після відставки уряду протягом двох місяців не буде сформовано новий Кабінет Міністрів, новий президент матиме всі підстави розпустити Раду.

Комуністи в такому сценарії явно не зацікавлені. Ще менше в цьому зацікавлений Литвин. Дуже багато залежатиме від фракції НУ-НС, чи знайдуться там голоси за відставку Тимошенко. Але знову ж, вони враховуватимуть ризик розпуску Верховної Ради. З їхнім нинішнім рейтингом ризик непомірно великий.

«Зібрати 226 голосів буде дуже-дуже складно. По суті, багато що вирішуватиме боротьба за голоси комуністів. Тут діятимуть не стільки чинники політичні, скільки інші, які нерідко здобувають роль головного й останнього аргументу в тих чи інших політичних іграх у Верховній Раді», — натякнув у розмові з «Днем» політолог Володимир Фесенко.

Втім, учора в кулуарах Верховної Ради більше обговорювали не можливу відставку уряду, а рішення Віктора Андрійовича знову внести кандидатуру Юрія Єханурова на посаду міністра оборони.

Навіщо Президент наполягає на явно непрохідній кандидатурі? На думку експертів, таким чином Віктор Ющенко хоче зайвий раз продемонструвати свою принциповість. Наполягає на певній сатисфакції. Мовляв, тоді Єханурова прибрали незаконно, тепер слід виправити помилку.

Але, судячи з усього, з цієї витівки нічого путнього не вийде. Президент лише ще раз принизить себе та Єханурова.

— Якщо представлення все ж буде, то я певен, що позитивного рішення щодо цієї кандидатури не буде взагалі, — сказав журналістам бютівець Сергій Міщенко. — Я впевнений, що ні Партія регіонів, ні БЮТ, ні комуністи, ні частина Нашої України, ні литвинівці не голосуватимуть.

Таким чином, депутати перетворять процедуру внесення кандидатури Єханурова на чергову антипрезидентську кампанію. І тим, хто найбільше програв у цій історії, буде сам Юрій Єхануров. Ризикнемо припустити, що до кінця президентської кампанії в Міноборони не буде голови. А вже нового міністра призначить новий президент.