Україна обмежить «вуглецеві» квоти

У Катарі завершилися щорічні переговори ООН зі зміни клімату. Україна, яка є в переліку країн, котрі взяли на себе зобов’язання зі скорочення викидів, разом з іншими країнами-учасницями Кіотського протоколу домовилася про другий період дії цього документа — з 2013 до 2020 року. Основний документ, який став наслідком переговорів, — це поправка до Кіотського протоколу. Вона передбачає, що невикористані дозволи на викиди з першого періоду (з 2008 по 2013 рік) будуть перенесені на другий період. Однак використовувати їх можна буде лише в тому разі, якщо держава не зможе дотриматися своїх нових зобов’язань зі скорочення викидів.

Зобов’язання України — ті, що були й раніше: на 20% скоротити кількість викидів — від тих, які були в нас 1990 року. Але протягом останніх 22 років внаслідок зупинки виробничих потужностей рівень викидів в Україні скоротився вдвічі. Тож виходить абсурдна ситуація: торгувати квотами Україна зможе тільки тоді, коли досягне потужностей і, відповідно, вуглецевих викидів 1990 року. Адже, по суті, документом дозволяється збільшувати викиди в країні в два рази відносно поточного рівня викидів. Екологи сподіваються, що цього ніколи не станеться, — хоча б тому, що весь світ нині переходить на альтернативні види енергії. Також, щоб поправка набула чинності, Україна має її ратифікувати.

— Участь у другому періоді Кіотського протоколу дасть нашій країні можливість одночасно скорочувати викиди та наближатися до стандартів Європейського Союзу. Ми сподіваємося, що її скоро ратифікують, — сказав Андрій Мартинюк, голова робочої групи з питань зміни клімату. — Можна очікувати, що з прийняттям поправки всі нові проекти спільного впровадження будуть приводити до реального скорочення викидів у другому періоді дії Кіотського протоколу.

Експерти підкреслюють, що нова поправка виключає можливість отримувати гроші з «гарячого повітря», як це було в першому періоді Кіотського протоколу. Також екологи зауважують, що вже 2014 року країни змушені будуть збільшити свої зобов’язання, щоб досягти глобального зменшення викидів на 40% від 1990 року. Це необхідно для уникнення незворотних наслідків на Землі, про що йдеться у висновках Міжнародної групи експертів з питань зміни клімату.

КОМЕНТАР

Марія СТОРЧИЛО, координатор кліматичної програми Національного екологічного центру України:

— Приємно бачити, що країни домовилися про другий період зобов’язань, і українська офіційна делегація підтримала це рішення. Проте поточних зобов’язань Кіотського протоколу зі скорочення викидів недостатньо, щоб запобігти незворотному потеплінню на планеті на два градуси. Країни мають взяти на себе більші зобов’язання. Потужні Китай, Індія та Бразилія є стороною протоколу, але мають статус країн, що розвиваються. Тому не можуть брати на себе зобов’язання зі скорочення викидів. На переговорах дуже гостро стояло питання саме щодо них. Але зобов’язань вони так не взяли. Сподіваємося, що після другого періоду це станеться.

Що стосується України, то невикористані квоти з першого періоду не можуть продаватися, а використовуватися лише в тому разі, якщо країна не зможе справитися зі своїми зобов’язаннями зі скорочення викидів — від рівня 1990 року (за будь-якого економічного зростання ми не зможемо збільшити викиди в два рази, щоб потім «не справлятися» зі скороченням тих же викидів). Тож фактично нам невикористані квоти з першого Кіотського протоколу не потрібні. Їх ми зможемо використовувати на проекти з цільного впровадження, які мають бути з екологічною складовою, мають перевірятися й приводити до ще більшого скорочення викидів. Ці проекти ретельно відбиратимуться... У другому періоді країни зможуть торгувати квотами, але питання в тому, кому продавати. Тому що зараз покупців фактично немає — ринок перебудовується, ЄС створює власний вуглецевий ринок. В Україні теж є думки з приводу створення власного вуглецевого ринку, але це потребує дуже багато часу: враховуючи досвід ЄС, у нас це може відбутися не раніше 2017 року.