«Я з вічним птахом поділюся теплом»

Нинішня виставка в «Тадзіо» — це живопис, графіка, батики і гобелени. Всі вони — абсолютно самостійні твори, та при цьому не якісь фрагменти, уламки, а скоріше, бризки одного величезного світу. Цей світ, незважаючи на численні космічні та космогонічні символи, що його наповнюють, ніяк не збирається перебувати у стані абсолютного спокою, але навпаки — він динамічний до агресивності. І ось — із роботи в роботу, з батика в гобелен, а звідти — в живопис і графіку (чи навпаки?) мчать у стрімкому, веселому й моторошному танці його мешканці — чоловіки та жінки, кози та півні, риби та коні, сирени і янголи, білокам’яні храми і тропічні пальми.