За життя без хімії
Кабінет Міністрів заборонив використовувати в Україні миючі засоби, які містять фосфати
Нарешті Україна приєдналася до ряду країн, у яких використання фосфатів у побуті категорично заборонено. А це — США, Німеччина, Італія, Голландія, Канада... У нас цю проблему активно обговорювали протягом останніх двох років, а днями Кабінет Міністрів поставив крапку в її вирішенні, ухваливши законопроект, відповідно до якого забороняється виробництво, імпорт і реалізація на території України синтетичних миючих засобів і товарів побутової хімії, котрі містять фосфати. Усе це планується зробити поетапно до 2021 року. До речі, країни Євросоюзу зобов’язані остаточно відмовитися від фосфатів до 1 січня 2017 року.
За висновками екологів, фосфати стали одним із основних джерел забруднення питних вод. Найбільше від цього потерпає Дніпро. Лише за 2011 рік у головну водну артерію країни потрапило майже три тонни фосфатів. Зараз ці показники трохи зменшилися, констатують у ПАТ «АК «Київводоканал», та все одно перевищують допустимі норми в два-три рази.
— При гранично допустимій концентрації фосфатів у міських стоках 8 мг/дм3 на Бортницьку станцію аерації надходять стоки з концентрацією понад 24 мг/дм3. За таких обставин дотримуватися нормативної очистки води непросто, особливо враховуючи майже повну відсутність робіт із модернізації технології очистки. Слід нагадати, що запроектовані 50 років тому споруди станції взагалі не передбачали вилучення біогенних елементів зі стоків. Наразі лише два аеротенки із 14 працюють за новою технологією та здатні вилучати зі стоків сполуки фосфору, — коментують у прес-службі ПАТ «АК «Київводокалу».
Від наднормової концентрації фосфатів у річках збільшилася кількість синьо-зелених водоростей і відбувається так зване цвітіння води. Як пояснила експерт Національного екологічного центру України Олена МІСКУН, через це живим організмам стає все важче виживати в забруднених водоймах, і врешті-решт річки починають вимирати. Якщо раніше осад, який лишався на Бортицькій станції аерації після очистки води, використовували як мінеральні добрива, то зараз цього не роблять. Складно уявити, яку ж воду ми п’ємо, якщо вміст фосфатів у ній зашкалює й нищить усе живе.
— Фосфати завдають шкоди людському здоров’ю, передусім дітям, оскільки ці речовини є сильними алергенами, — додає пані Олена. — Також вони впливають і на репродуктивну систему людини. Тому ми вітаємо таке рішення Кабміну. Лишається сподіватися, що на ринку не з’являться дешеві підроблені миючі засоби, наприклад, з Китаю. Тому споживачам треба уважно читати, що написано на коробці. Бо питання не в тому, чи є у вас гроші на безфосфатний порошок, а в тому, чи готові ви дбати про своє здоров’я.
Тим часом на прилавках магазинів усе частіше з’являються безфосфатні миючі засоби. Зазвичай вони коштують удвічі дорожче. На думку експертів, як тільки розшириться їхній асортимент і зросте конкуренція, ціни на екологічно чисті товари значно знизяться. Також екологи радять нам запозичати закордонний досвід, де суспільство переходить на природні миючі засоби та взагалі відмовляється від таких речовин, як хлор, антибактеріальне мило тощо.
Тетяна ТИМОЧКО, голова Всеукраїнської екологічної ліги:
- Цивілізовані країни світу давно вже відмовились від застосування миючих засобів на фосфатній основі. А в Європейському Союзі прийнято цілий ряд законодавчих актів з питань зменшення негативного впливу миючих засобів на здоров’я людини та довкілля.Наразі Закони України дозволяють імпортувати і застосовувати пральні порошки, що містять у собі до 22 % фосфатів. На цей час у Німеччині, Італії, Австрії, Норвегії, Швейцарії та Нідерландах перуть тільки порошками без фосфатів. У Бельгії понад 80% порошків безфосфатні, у Данії - 54%, Фінляндії і Швеції - 40%, Франції - 30%, Великобританії та Іспанії - 25%, Греції та Португалії - 15%.Внаслідоктакоїполітикиперерахованихкраїнвиробникимиючихзасобівпочнуть просто банкрутувати. Щоб цього не стало, вони продовжують постачати свою продукцію до країн, у яких подібні закони про заборону застосування фосфатовмісних засобів поки що не прийнято. Однією з них є Україна. Тому дана ситуація має економічне підґрунтя.І тут видається незрозумілою позиція законодавчих органів України, які дозволяють розповсюдження подібної продукції. Можливо, це є наслідком недосконалого законодавства. Тому прийняття Закону України «Про заборону ввезення і реалізації на території України миючих засобів на основі фосфатів та поверхнево-активних речовин для миючих засобів, які не відповідають вимогам ЄС» дозволить зменшити викиди небезпечних речовин у водні об’єкти, поліпшити якість питної води, і, тим самим, сприяти поліпшенню здоров’я громадян.