100 гектарів — не межа
Великі компанії добиватимуться поновлення продажу землі«Український клуб аграрного ринку», за словами президента цієї асоціації Алекса Ліссітси, до кінця року об’єднає 25 «топових» представників українського АПК, а вже наступного року матиме 50 членів.
Чому цю громадську організацію створено саме зараз? Ліссітса пояснює потребу у ній активними позитивними процесами в агросекторі — збільшується кількість вертикально інтегрованих аграрних структур, які відходять від класичного принципу ведення господарства. «В нових комплексах — повний ланцюг вартості. На практиці це означає, що вони (компанії. — Авт. ) від виробництва до потрапляння продукту на стіл споживача повністю контролюють ситуацію», — вказує голова клубу. До асоціації входитимуть не просто конкретні агровиробники, а їхні об’єднання. Від цього, за словами Ліссітси, виграють усі. Бізнес отримає можливість прямих контактів зацікавлених підприємств й паралельного вирішення багатьох галузевих проблем, а споживач (у перспективі) — якісну та недорогу продукцію.
На думку першого заступника міністра аграрної політики України Бориса Супіханова, після створення цієї асоціації врешті-решт розпочнеться урядовий діалог з «великими аграріями». «Членами клубу є реальні менеджери, які працюють на виробництві. І міністерству, безумовно, потрібна інформація про те, що слід реально зробити для цих інтегрованих агропромислових формувань, щоб їхні зусилля були ефективнішими», — говорить Супіханов. Не нова заява. Якби ж до думки бізнесу ще й прислухалися... На такі роздуми наштовхують слова Супіханова про те, що конкретних пропозицій від членів асоціації ніхто не чекатиме. Мовляв, урядовці й самі знають перелік болючих питань: формування ринків, оподаткування, продовження земельної реформи.
Але в учасників аграрного клубу на нього великі сподівання. Позитивно оцінює появу асоціації голова ради директорів ЗАТ «Рамбус» Олексій Гаврилов. На фоні прогнозованого вступу до СОТ, на його думку, потрібна організація, яка б допомогла визначити й попередити можливі економічні ризики. В той же час він відзначає: хоча асоціація й заявила про набір до своїх лав найбільших гравців аграрного ринку, але навіть нинішні члени не всі відповідають такому визначенню.
Ліссітса визначає як першочергове для асоціації завдання лібералізацію ринку землі. Він вказує на те, що багато розмов точиться про мораторій на відчуження сільськогосподарських земель, але всі забули про інший мораторій, згідно з яким до 2015 року заборонено торгівлю земельними ділянками площею більше ніж 100 гектарів. Отже, на думку голови клубу, якщо навіть з 2008 року зняти мораторій на те, щоб земля стала товаром, то це не означає, що можна буде перейти на ефективне ведення господарства. Остаточне врегулювання земельного питання, як вважає Ліссітса, полягає у вироблені до нього комплексного підходу. На це він відводить два — три роки.
Серед інших пріоритетних напрямків діяльності топ-аграрії називали забезпечення господарств висококваліфікованими фахівцями. У цьому мають допомогти міжнародні зв’язки, зокрема, з Німеччиною, Данією та Нідерландами. А з наступного року Ліссітса обіцяє появу в деяких українських галузевих ВНЗ програм з міжнародного аграрного менеджменту.
