16,5 мільярда у... «прірву»

Для підтримки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) в бюджеті на наступний рік заклали 16,5 мільярда гривень. Про це повідомив заступник міністра фінансів Артем Шевальов. «Ми повністю виходили з оцінок Фонду. Але все залежатиме від діяльності Нацбанку. Якщо процес очищення ринку не завершиться, тоді у Фонду може з’явитися необхідність у додатковому фінансуванні», — пояснив він бюджетні плани.

Нагадаємо, що наразі загальний обсяг зобов’язань ФГВФО за виплатами гарантованої суми вкладникам 56 неплатоспроможних банків — 61,5 мільярда гривень. З них у 2015 році вкладники отримали 31,65 мільярда гривень. Загальна сума виплат в 2014—2015 роках становить 45,6 мільярда гривень. Активи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у серпні збільшилися на 0,9% (на 160 мільйонів гривень) — із 16,963 мільярда гривень до 17,115 мільярда гривень (на 1 вересня). З держбюджету на 2015 рік ФГВФО виділили 20 мільярдів гривень (кредит у вигляді ОВДП в обмін на вексель), а на початку вересня КМУ дав згоду на надання ще 21, 5 мільярда гривень. Із останнього «траншу» Фонду перерахували 5 мільярдів гривень, решта суми надійде до кінця року. Тож загалом цього року ФГВФО отримає з держбюджету рекордну суму — 41,5 мільярда гривень. Після падіння Дельта Банку та «Фінанси і кредит» стало зрозуміло,  куди ці гроші витратять.

Але не зовсім ясно, навіщо потрібні додатково 16,5 мільярда гривень?  Адже в меморандумі про співпрацю з МВФ на наступний рік не заявлено взагалі грошей на очистку банківської системи. До того ж голова НБУ неодноразово заявляла, що з другого кварталу цього року розпочнеться перезавантаження банківської системи після її повної очистки. Але, судячи з її останніх заяв, плани змінилися.

«Майже очистили. Ми ще не закінчили, ясна річ, але вже все знаємо про всі банки. Якщо ще минулого літа це була таємниця, вкрита пітьмою, то зараз знаємо все і розуміємо, що з цим робити», — заявила в останньому інтерв’ю Валерія Гонтарева. За її словами, НБУ вже очистив ринок від так званих зомбі-банків, де не було жодних активів; прибрав банки-»мийки», які займалися відмиванням і переказом грошей у готівку (їх уже вивели з ринку). Також, за словами голови НБУ, регулятор закінчує діагностику і стрес-тестування за 2015 і вже розробив програму докапіталізації банків на наступні чотири роки. «Зрозуміло, що у нас є ще значна кількість невеликих банків, до яких зараз якраз доходять руки, і ми, нарешті, почнемо консолідацію банківського сектору. Адже коли 85 банків становлять тільки 5% системи, то це ненормально...» — вважає Гонтарева. Водночас, мабуть, розуміючи резонність цієї заяви, голова Нацбанку відразу додала, мовляв, банки потрібні різні, але вони мають розуміти, для чого існують, яка у них стратегія, за рахунок чого зароблятимуть гроші. Вона вважає, що регулятор і так робить великий подарунок дрібним банкам, залишивши вимогу до мінімального капіталу в розмірі 120 мільйонів гривень і зафіксувавши цю цифру до 11 червня 2016 р. «Проте цей капітал має бути чистим, а резерви — сформовані. Адже для новостворених банків вимоги до капіталу вже 500 мільйонів гривень», — підсумувала Гонтарева.

Чи потрібні секторові додаткові 16,5 мільярда гривень і на які цілі? Та чи  продовжиться «банкопад»? Про це «День» запитав експертів.

КОМЕНТАРI

Максим ПОЛЯКОВ, секретар парламентського комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності:

— Кошти підуть на ліквідацію виплат проблемних банків, які з’явилися цього року, зокрема вкладникам «Фінанси і кредит» та Дельта Банк. Дивлячись на послідовну тенденцію зниження кількості учасників банківської системи, я не виключаю, що й далі знищуватимуться системні банки. Невідомо, можливо, НБУ і на ПриватБанк зазіхне, враховуючи «адекватність» Гонтаревої. Щодо  стабілізації в цілому банківської системи, то, на жаль, не має послідовності й логіки в діях регулятора... НБУ — абсолютно не передбачувана організація, такий собі «гідрометцентр», у якого сьогодні дощ, завтра — гроза, далі — смерч, засуха...  і таке інше.  Він не може нормально прогнозувати «погоду». Ми запрошували  голову НБУ на перше засідання комітету восени, але вона не прийшла. 

Роман ШПЕК, екс-міністр економіки України, екс-голова постійного представництва України при Європейському Союзі:

—  Гроші, скоріше за все, спрямують на виплати вкладів проблемних банків, бо ще не завершено очистку системи. Наразі проходить стрес-тестування і діагностика банків першої десятки, до кінця року — другої, далі — третьої й четвертої. Мінфін хоче застрахуватися від можливих неприємностей, тому й закладає резервні кошти. Чи знадобляться вони повністю? Є два варіанти. Перший — якщо акціонери банків погодяться на додаткове вливання коштів, то сектор чекає капіталізація, якщо ні — виведення неплатоспроможних гравців і передача їх у ФГВФО. На мій погляд, потрібно змінювати структуру і принципи роботи Фонду. Адже він створювався не в кризових умовах. На цьому тижні відбудеться засідання наглядової ради ФГВФО, де затвердять його план реформування. За задумом, Фонд буде більше операційним, швидше продаватиме майно банків-банкротів і виплачуватиме кошти вкладникам за рахунок інших ресурсів. 

Олександр САВЧЕНКО, заступник голови НБУ (1991—1992 і 2005—2009), заступник міністра фінансів:

— Зменшення кількості банків триватиме і в 2016 році. Адже поки що політика НБУ радикально не змінюється, банківська система працює  з від’ємним капіталом. Лише кілька іноземних мають «плюс», число проблемних активів зростає. Ситуація почне виправлятися після збільшення рівня кредитування економіки.  Як тільки  це зробить  НБУ, сектор оговтається. Наразі банківська система деморалізована.