50 мільярдів

Комітет Верховної Ради з будівництва, містобудування та житлово- комунального господарства провів чергове, п’яте, засідання, щоб визначити основні напрямки реформування в сфері ЖКГ. А змінювати тут і справді є що. Профільний віце-прем’єр- міністр Володимир Рибак наголошує, що останні 10—15 років «ставлення до цієї галузі носить споживацький характер», фінансування проводиться «за залишковим принципом» (і це при тому, що на ЖКГ припадає 25% основних фондів держави). Внаслідок цього кожен третій будинок потребує ґрунтовного ремонту, від 60% до 80% виробничих фондів повністю зношені. В той же час за останні десять років видатки на цю галузь скоротилися. У 1997 році вони становили 4,4% від ВВП, а у 2006-му — 0,6%. Як відзначали члени комітету, Закон України «Про загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004—2010 роки» виконується частково і повільно. За словами народного депутата Раїси Богатирьової, із запланованих на 2005—2006 роки 53 заходів, виконано лише 19. На думку віце-прем’єр-міністра Рибака, серед основних — проблеми, які потребують нагального вирішення, також погана співпраця жеків і місцевої влади, неринкові принципи функціонування ЖКГ і надання ними послуг, а отже — проблема роздержавлення.

Усіх турбує непрозорість формування тарифів. Остання їхня зміна в Києві ще раз підкреслила: не пояснивши людям, за якими принципами були підвищені тарифи і чому саме на стільки, легко отримати активізацію протестних настроїв у суспільстві.

Демонструє занепокоєність тарифною практикою і Міністерство економіки. Перший заступник міністра Сергій Романюк присвятив свій виступ саме цьому. Однак не сказав нічого, окрім стандартних фраз щодо того, що тарифи не переглядаються по кілька років. Романюк вважає, що постійний перегляд тарифів треба закріпити на законодавчому рівні. Щоправда, при цьому він не запропонував чогось подібного відносно зарплат...

Рибак запропонував створити незалежний регуляторний орган, який би встановлював тарифи на ЖКГ послуги, та окреме міністерство житлово-комунального господарства. На його думку, це не потребуватиме збільшення апарату, бо ресурси на нове відомство забезпечить очолюване ним міністерство. Та чи треба створювати орган державного управління на кожну проблему? Колишній мер Львова Василь Куйбіда переконаний, що, перш за все, потрібно провести інвентаризацію, аби нарешті мати точне уявлення, що маємо і від чого потрібно позбавлятися. Його думку про інвентаризацію підтримала і Богатирьова. Крім того, Куйбіда наголосив, що ЖКГ послуги —це товар і варто говорити не тільки про його ціну, а й про покупну спроможність людей... Запорізький міський голова Євген Карташов закликав народних депутатів не зволікати з ухваленням законодавчих актів з реформування галузі. Він підкреслив, що, на його думку, галузь можна «витягнути», коли доля місцевих бюджетів у держбюджеті країни становитиме 60%. Карташов вважає, що необхідно внести зміни до законодавства, що регулює тендерні закупівлі товарів та послуг комунальними підприємствами. Сьогоднішня тендерна система, на його думку, є громіздкою і шкодить роботі підприєств, що мають вчасно надавати послуги і усувати пошкодження інженерних мереж. Мер Запоріжжя пропонує законодавчо закріпити норму, за якою тендер можна не проводити, якщо купівля товарів та послуг проводиться підприємством для ліквідації аварійних ситуацій.

Як зазначив профільний комітет у підсумковому документі, існуюча система тарифоутворення на житлово-комунальні послуги неефективна і не стимулює до зниження витрат та економії ресурсів. Неврегульованість повноважень, відсутність належного контролю призводять до численних зловживань, дозволяють перекладати на населення через механізм тарифів та ціноутворення втрати води і тепла, завищувати норми їхнього споживання. Неефективною є й державна система фінансової підтримки галузі. Член комітету Валерій Петросов вважає, що для відновлення українського ЖКГ потрібно, як мінімум, 50 мільярдів гривень. Зауважимо, що це третина річного бюджету України.