Аграрії потребують уваги...

Профільні організації агропромислового комплексу за підтримки Міністерства аграрної політики України збираються ініціювати «тиждень АПК» у Верховній Раді. Провідні фахівці аграрного сектора підготували для парламентаріїв на період чергової сесії понад 30 законопроектів, покликаних стимулювати розвиток сільськогосподарської галузі економіки. Організаційні, нормативні та «земельні», як окремий законодавчий блок, законопроекти спрямовані на адаптацію вітчизняного аграрного господарства до роботи за нових глобальних конкурентних умов.

Особливою увагою поточного року аграріїв «побалував» уряд, затвердивши ряд регуляторних нормативів, а також прийнявши держпрограми підтримки сільського господарства, в тому числі, тваринництва та рослинництва. Принаймні, таку заслугу собі приписує МінАПК. Проте, за словами першого заступника міністра аграрної політики Юрія Лузана, щоб ефективно запрацювали всі новації, їх необхідно підкріпити відповідною законодавчою базою. Проекти законів, за даними профільного відомства, вже відпрацьовано до останньої літери. 10 законодавчих ініціатив підготував уряд, ще 10 як невідкладні при підтримці профільного відомства розробили й зареєстрували у Верховній Раді народні депутати. 11 законопроектів становлять так званий земельний блок, який припадає пилом у Верховній Раді з 2005 року.

Найбільш важливими Лузан вважає законопроекти, підготовані депутатами під егідою МінАПК. Зокрема, це проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про молоко і молочні продукти», який повинен прописати нові стандарти якості молочної продукції та прискорити тим самим інтеграцію українського молочного виробництва до міжнародного профільного співтовариства. Необхідні також зміни до Закону «Про державну підтримку сільського господарства», оскільки невідкладного вдосконалення вимагає сама система державної підтримки аграрного сектора в зв’язку з роботою за умов СОТ. Аграрні інтервенції, надання державних бюджетних позик, узгодження окремих правових норм, уточнення термінології чинного закону... За словами фахівців відомства, редагування даного нормативно-правового документа — не більше, ніж технічне питання, складність же полягає в тому, що затвердження будь-яких поправок має бути «завізоване» парламентом як вищою законодавчою інстанцією.

Редагування чинної законодавчої бази потребує також ринок цукру, м’яса і зерна. І вже зовсім не терплять зволікання закони про землю, зокрема — про забезпечення родючості грунту, про агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення, а також про так звану «консервацію земель». Остання законодавча ініціатива повинна визначити механізм резервування земельних ділянок, для яких, згідно з нормами використання, передбачено «чергову відпустку», а також унеможливлення немотивованої зміни статусу земель і переведення їх із категорії сільськогосподарських у будь-які інші.

За словами президента Асоціації фермерів та приватних землевласників Івана Томича, необхідність розгляду перерахованих вище законопроектів усвідомлюють організовані гравці аграрного ринку, профільні фахівці та керівники відомства. Однак така єдність усіх представників галузі аж ніяк не гарантує успіху на парламентській арені, оскільки влада законодавча, насамперед, широко представлена великим бізнесом, якому й без названих новацій непогано живеться. Хоча, цього разу аграрії заручилися непоганим парламентським лобі з боку народних депутатів, причому, в різних фракціях, що також вселяє надію на успішний кінець. Окрім того, якщо нардепи не прислухаються до звернень представників ринку, останні обіцяють регулярно нагадувати про себе за допомогою акцій протесту. Як бачимо, намети і транспаранти їм можна готувати вже сьогодні, адже парламентаріям зараз, на жаль, не до законопроектів економічного значення.

А, тим часом, окремої і термінової уваги заслуговують «земельні» закони, підготовані далеко не вчора, які, проте, за будь-якої влади відкладаються «на потім». Аграрії ж вважають, що це «потім» уже не просто підійшло впритул, але й починає наступати на горло. Разом із тим, представники чинної влади, як і політичні лідери, коментуючи це питання, неодноразово підкреслювали, що повноцінне відкриття земельного ринку можливе лише: а) коли завершиться великий переділ власності на землю, в здійсненні якого сьогодні мати сумнів не випадає; б) коли закінчаться президентські виборні перегони, що повинно ознаменувати затвердження політичної та економічної стабільності в країні. Щоправда, може так статися, що поки можновладці вгамовуватимуть жадобу володіння, у державного господарства, і, насамперед, аграрного може з’явитися новий домінуючий власник — іноземний. Подібний розклад речей при діючому підході до розвитку економіки прогнозують багато хто з вітчизняних експертів...