Аграрний форвард повертається
Фермери пропонують, щоб виділені на закупівлю нового врожаю п’ять мільярдів бюджетних гривень пройшли тендер
Продовольчу безпеку України посилюватимуть за допомогою форвардних закупівель агропродуктів. «Держава виділила 5 мільярдів гривень для форвардних закупівель (в бюджеті на 2011 рік. — Авт.)», — повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк. Ці закупівлі, за словами міністра, забезпечать виробникам часткове фінансування посівів та збут продукції за домовленою ціною. Міністр сподівається, що заплановані в бюджеті кошти для форвардних закупівель стимулюватимуть зростання обсягів виробництва аграрної продукції в країні.
Опитані «Днем» експерти говорять, що форвардну практику намагалися запровадити й раніше — в 2008 році. Але тоді ці кроки не були системними. Якщо ж зараз уряд піде до кінця, то це стане відчутною допомогою для фермерів, бо не за горами посівна кампанія. А в багатьох «винуватців» аграрних рекордів відчувається дефіцит обігових коштів напередодні весняно-польових робіт. На кредити від комерційних банків можуть розраховувати в основному потужні аграрні компанії з хорошою кредитною історією, або ж фермерські підприємства, які мають цінне майно на заставу для банку під кредит. Але якщо й пощастить отримати комерційний кредит, то «тягнути» його дрібним аграріям, найпевніше, доведеться власним коштом, хоч держава й обіцяє компенсувати певну частину кредитної ставки. Нагадаємо, що, за даними Міністерства агрополітики і продовольства, підприємства АПК в 2010 році залучили майже 9,7 мільярдів гривень кредитів, що на 67,4% більше, ніж в 2009 році. Процентні ставки за ними становили 15 — 38% річних.
«Якщо держава дійсно дасть кошти для закупівлі аграрних продуктів, тоді для ринку це буде позитивно», — розповідає керівник аналітичного відділу консалтингового агентства «ААА» Марія Колесник.
На думку генерального директора асоціації «Український клуб агарного бізнесу» Володимира Лапи, завдяки форвардам уряд суттєво посилить продовольчу безпеку країни, бо під час сезонного зростання цін у нього буде з чого проводити товарні інтервенції. Уже зараз, за словами Лапи, цей механізм почав утілюватися. «Аграрний фонд частково профінансований на 1,5 мільярда гривень за рахунок випуску облігацій державної внутрішньої позики», — говорить експерт. На його думку, найвірогідніше, що ці кошти спрямують на благо АПК через фінансування майбутнього врожаю.
Форвардні контракти від держави означають часткове фінансування виробників до моменту отримання ними певного виду агарної продукції, розповідає Колесник. «Форвардні закупівлі гарантують державі, що після збирання врожаю вона виплатить виробнику решту грошей і отримає певний обсяг товару за ціною, зафіксованою в контракті ще на початку року», — деталізує вона. Якщо ж форвардний контракт з певних причин більше не потрібний власнику (в даному випадку державі), то він може його перепродати на ринку та повернути свої гроші.
Із форвардними закупівлями може працювати як держава, так і трейдерські компанії. Однак через непрогнозованість дій українського уряду стосовно майбутнього врожаю декілька років поспіль вітчизняні трейдери фактично не працюють із форвардними контрактами, пояснює Марія Колесник. Хоча вигода від них чимала: для держави та трейдерів — гарантована поставка певного виду продукції за фіксованою ціною, для виробника — обігові кошти (фактично безвідсотковий кредит) та гарантія збуту за стабільною ціною.
Найпевніше, на думку Колесник, за форвардними контрактами Аграрний фонд купуватиме зерно. За її підрахунками, при нинішній вартості 2 тисячі гривень за тонну пшениці 3-го класу, яку використовують хлібопекарі, на 5 мільярдів гривень можна закупити в Аграрний фонд 2,5 мільйона тонн. Це майже половина річного споживання продовольчої муки, додає експерт.
«Найбільше зараз говорять про гречку, тому варто було б закупити і її, — доповнює перелік продуктової лінійки за державний кошт Володимир Лапа. — Через механізм форвардів можна придбати й запаси жита. Можливо, — трохи фуражних культур». Загалом же закуповувати через форвардний механізм можна будь-яку продукцію.
Але ефективним такий крок для АПК буде тільки, якщо механізм розподілу та доступу до державних форвардних коштів буде прозорим та рівним, говорять експерти. Це розуміють і в уряді. «Коли з бюджету виділено 5 мільярдів гривень для форвардних закупівель, необхідно визначити фермерів та виробників, які отримають цей форвард у повному обсязі та зможуть поставити продукцію, тому що в грудні цього року ці кошти потрібно буде повернути державі», — наголосив міністр профільного відомства.
Натомість реальні фермери мають певні сумніви в прозорості такої процедури. «Як свідчить практика, усі схеми закупок в Україні корумповані. Сільгоспвиробник, який наважується продавати державі, як правило, вже інтегрований в систему корупції, яка панує при цих закупках. Коли є більш-менш прийнятна ціна, то сільгоспвиробник повинен з неї деяку частку повернути в вигляді «відкату», — оцінює міністерську ідею з форвардними закупівлями за державний кошт засновник і голова ради директорів ТОВ «Агрофірма Корнацьких», голова громадської організації «Селянський фронт» Аркадій Корнацький. Крім того, на його думку, також існує багато бюрократичних «заморочок», які не дозволяють так як треба спрацювати ринковим механізмам при цих закупках. «Я думаю, що все це саме буде й при форвардних закупках у сільгоспвиробників», — підсумовує він у розмові з «Днем». Тому, на його думку, форвардні закупки повинні відбуватися за тендерними процедурами. Інакше, вважає Корнацький, не вдасться не уникнути бюрократичного механізму, при якому форвардні контракти із сільгоспвиробниками складатимуться вибірково.
