Актуальні «симптоми» української економіки

Прискорення споживчої інфляції у річному вимірі до 3,8% у листопаді було зумовлене передусім дією адміністративних (підвищення тарифів на природний газ, гарячу воду та опалення) та сезонних чинників (зростання цін на сирі овочі).

Індекс промислових цін у листопаді зріс на 2,0%, прискорившись у річному вимірі до 8,6%. При цьому, річне зростання промислових цін в межах України становило лише 3,9%, тоді як ціни на промислову продукцію за межі України зросли за рік на 29,4%, у тому числі, у листопаді — на 2,3%.

Цьому сприяло прискорення зростання світових цін на сировину під впливом послаблення долару США. Ціни на нафту зросли за тиждень на 3%, на природний газ — на 11,5%, на пшеницю — на 2,5%, на сталь — на 5,8%, на вугілля — на 10,3%, на залізну руду — на 14,2%.

Попри те, що кон’юнктура на світових сировинних ринках у 2020 році була сприятливою для українського експорту, на мою думку, державна промислова політика повинна надалі спрямовуватися на стимулювання інвестиційної активності у галузях із високою доданою вартістю, що сприятиме як збільшенню валютних надходжень до країни, так і покращенню ситуації із зайнятістю.

Нагадаю, що за даними Держслужби зайнятості станом на 1 грудня кількість зареєстрованих безробітних в Україні зросла на 2,3% за місяць, а кількість вакансій — зменшилася на 14,5%, що збільшило кількість претендентів на 1 вакансію з 6 до 7 осіб.

За таких економічних обставин та в умовах невизначеності у зв’язку із подальшим поширенням епідемії COVID-19, Правління Національного банку прийняло рішення про збереження облікової ставки НБУ на рівні 6%, що залишає простір для пом’якшення монетарної політики в разі погіршення макроекономічної ситуації.

БЮДЖЕТНА СФЕРА

Ефективні переговори з міжнародними партнерами про продовження програм фінансової підтримки України сприяли розблокуванню доступу України до міжнародних фінансових ринків та досягненню суттєвого прогресу у реалізації кредитних угод з міжнародними організаціями.

Міністерством фінансів було забезпечено отримання від Європейської Комісії першого траншу в рамках програми макрофінансової допомоги обсягом 600 млн. євро під відсоткову ставку із погашенням у 2035 році, що збільшило загальну вибірку Україною коштів пільгової кредитної підтримки ЄС у 2014—2020 рр. до 4,4 млрд. євро.

Між Україною та МБРР було підписано Угоду про Друге додаткове фінансування, спрямоване на подолання наслідків пандемії COVID-19, у розмірі 300 млн доларів США, з яких 170 млн. доларів США мають надійти до бюджету вже до завершення поточного року.

Урядом України було підписано кредитну угоду з Європейським інвестиційним банком за проектом з відновлення інфраструктури Донбасу загальним обсягом 340 млн. євро.

Україна також здійснила розміщення додаткового випуску єврооблігацій на суму 600 млн. доларів США. Завдяки значному попиту зі сторони міжнародних інвесторів, який утричі перевищив запланований обсяг розміщення, додатковий випуск єврооблігацій відбувся з дохідністю 6,2% та ціною пропозиції при вторинному розміщенні 108,914%.

Примітно, що розміщення Україною єврооблігацій відбулося слідом за розміщенням міжнародних облігацій Філіппінами, які, маючи кредитний рейтинг в нижньому діапазоні інвестиційних значень, розмістили на міжнародних ринках 1,5 млрд. доларів США облігацій із погашенням у 2045 році за ставкою 2,65% та 1,25 млрд. доларів США — із погашенням у 2031 році за ставкою 1,648%. Цьому не стала на заваді активна політика центрального банку країни з купівлі найбільшого серед країн, які розвиваються, обсягу державних облігацій як на вторинному, так і на первинному ринках (загалом, на суму близько 6% ВВП), що дозволило спростити залучення коштів до державного бюджету, дефіцит якого оцінюється у 2020 році на рівні 8% ВВП.

Виконання плану запозичень поряд із виходом у листопаді на планові показники виконання плану доходів до державного бюджету дозволять здійснити цьогорічні видатки бюджету у запланованому обсязі.

Підвищення доходності первинних розміщень ОВДП на внутрішньому ринку та прогрес у переговорах з міжнародними фінансовими організаціями сприяли розгортанню тенденції до скорочення вкладень нерезидентів у державні цінні папери України. За останній тиждень портфель гривневих ОВДП нерезидентів зріс на 2,2 млрд. гривень (до 77 млрд. гривень) — вперше з початку коронакризи у березні 2020 року.

ВАЛЮТНИЙ РИНОК

Курс гривні на міжбанківському ринку зміцнився за тиждень на 1,3% до 3-місячного максимуму. Цьому сприяло збільшення пропозиції іноземної валюти клієнтами банків в середньому на 13% порівняно з попереднім тижнем. Це дозволило Національному банку упродовж минулого тижня придбати 79 млн. доларів США до міжнародних резервів, які зросли до 26,8 млрд. доларів США. Водночас переважання попиту на іноземну валюту продовжує домінувати на «форвардному» сегменті ринку, що свідчить про все ще стійкі девальваційні очікування економічних суб’єктів.

На готівковому ринку продовжує спостерігатися переважання попиту на іноземну валюту над пропозицією, який з початку грудня становило майже 98 млн. доларів США. При цьому, з початку 2020 року чиста купівля банками готівкової іноземної валюти в населення становила 1 085 млн. доларів США.

ФІНАНСОВИЙ СЕКТОР

Національним банком упродовж минулого тижня було проведено кількісні тендери з рефінансування банків , за результатами яких 1 банк отримав рефінансування на строк до 84 днів на суму 87,9 млн. гривень та 11 банків отримали рефінансування на загальну суму 11 млрд. гривень на строк до 5  років за ставкою 6,0% річних. Це збільшило загальну заборгованість банків за тендерними кредитами рефінансування до 52,1 млрд. гривень, з яких 48,5 млрд. гривень довгострокових (до 5 років) кредитів було надано банкам з початку 2020 року.

Загальна ліквідність банківської системи (коррахунки та депозитні сертифікати НБУ) збільшилася до 175,4 млрд. грн. При цьому, індекс міжбанківських ставок овернайт підвищився до середини діапазону операційних ставок за операціями постійного доступу Національного банку (6%).

Кредитні ставки за гривневими корпоративними кредитами у гривні за період з початку грудня становили 8,2% річних, що на 0,3            в. п. нижче, ніж у середньому у листопаді 2020 року. Це стало можливим завдяки зниженню вартості фондування банків за рахунок гривневих депозитів, вартість яких з початку грудня знизилася до 4,4%, у тому числі за гривневими депозитами суб’єктів господарювання — до 3,9%, фізичних осіб           — до 8,8%.