Альтернатива валютним заощадженням

У липні 2012 року українці купили на 811 мільйонів доларів більше, ніж продали, повідомляє Національний банк України. У повідомленні сказано, що в цілому обсяг операцій з готівковою іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України в липні становив 3,888 мільярда доларів. При цьому банки купили у населення 1,538 мільярда доларів, тоді як продали — 2,349 мільярда доларів. Нагадаємо, в червні 2012 року банки продали населенню 1,122 мільярда доларів, а купили 1,863 мільярда доларів (чистий обсяг купівлі готівкової валюти населенням у червні виріс на 40% — до 741 мільйонів доларів).

Попит на готівкову іноземну валюту в найближчі кілька місяців може продовжити зростати, вважає керівник інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні Микола Івченко. На його думку, підвищений попит на валюту в Україні буде пов’язаний з традиційним осіннім пожвавленням ділової активності, наближенням парламентських виборів і зростанням девальваційних настроїв у суспільстві на тлі боргової кризи в єврозоні. «Це разом із погашенням перед нерезидентами заборгованості вітчизняного банківського сектору та нестабільним торговельним балансом чинитиме тиск на платіжний баланс і гривню. Однак завдяки золотовалютним резервам НБУ та адміністративним заходам гривня до кінця року залишиться стабільною», — прогнозує він.

Натомість банківський аналітик Олександр Охріменко не прогнозує найближчим часом зростання валютного попиту з боку населення. У липні, розповідає він «Дню», населення купувало долари та євро, аби погасити валютні борги — на це пішло 191 мільйонів доларів. Крім того, продовжує Олександр Охріменко, частину купленої валюти населення віднесли в банки на депозити. На банківські депозити фізичні особи в липні 2012 року віднесли 419,8 мільйона доларів і збільшили депозитний портфель фінустанов на 1 серпня до 20,011 мільярда доларів. Ще частину коштів, продовжує Охріменко, населення витратило на літні відпустки за кордоном. Якщо порахувати всі ці статті, каже він, то перевищення вийде всього на 200 мільйонів доларів. Це сума невелика, продовжує він. А якщо порівняти з аналогічним періодом 2011 року, то стане очевидно, що валютний попит населення нормальний. Минулого року, зазначає він, за сім місяців населення купило вдвічі більше валюти.

Доки населення скуповує долари, НБУ виводить на ринки нові форми збереження заощаджень. І схоже, що успішні. Йдеться про продаж дорогоцінних металів у вигляді інвестиційних монет. Зараз Нацбанк продав майже 10 тисяч інвестиційних монет на суму 27,65 мільйонів гривень. Щоб виготовити їх, Нацбанк, за словами заступника голови Нацбанку Віри Ричаківської (повідомляє агентство УНІАН), за сім місяців закупив у населення 1,9 тонни золота, що на 0,1 тонни більше, ніж за весь 2011 рік. В НБУ стверджують, що банки вже подали заявки на 2013 рік на більш як 31 тисячу інвестиційних монет. Аби вони краще продавалися, кажуть в НБУ, процедуру продажу спростять, а ціноутворення зроблять гнучкішим.

Нагадаємо, що українські інвестиційні монети виготовлені із золота і срібла вищої проби — 999,9, і на сьогодні Національний банк України випустив інвестиційні монети «Архістратиг Михаїл» із золота номіналом 20 гривень (1 унція) та 5 гривень (чверть унції), зі срібла номіналом 1 гривня (1 унція). Із 10 серпня, продовжуючи програму випуску інвестиційних монет, Нацбанк запровадив монету «Архістратиг Михаїл» із золота номіналом 10 гривень (півунції) та 2 гривні (1/10 унції). За оцінками НБУ, на сьогодні обсяг готівкової валюти у громадян України оцінюється в 50 — 70 мільярдів доларів, а щорічна потреба в золоті для випуску інвестиційних монет для фізичних осіб становить три-п’ять тонн на рік.

На думку Охріменка, Національний банк зацікавлений у продажі інвестиційних монет. Проте населення ще не зовсім знайоме з перевагами таких вкладів. Тому навряд чи вони займуть значну частку в портфелі заощаджень українців. Хоча як засіб диверсифікації валютних ризиків, каже він, інвестиційні монети цікаві. «Долари та євро — це папірці, які може «з’їсти» інфляція. А золото і срібло — сировина, яка може дешевшати, але вона залишається», — продовжує він. Тож, радить експерт, тим, хто має зайві гроші та розраховує їх відкласти в шухляду, можна це зробити у вигляді монет. Але не більше 10 — 20% усіх заощаджень, підсумовує він.

У довгостроковій перспективі монети — це надійний спосіб збереження заощаджень, каже «Дню» голова Всеукраїнської спілки вчених-економістів Олександр Кендюхов. Утім, на його думку, монети — хороша інвестиція не для всіх українців. Для середнього класу, якого в Україні налічується п’ять-десять відсотків від усього населення, вклад у золоті монети може стати раціональним і правильним рішенням, вважає він. Ті, хто ж отримує дві-три тисячі гривень, на думку експерта, мають шукати інші варіанти збереження заощаджень. «Якщо зважати на прогнози провідних економістів світу про стагнацію єврозони й падіння темпів росту Китаю і США, то цей інструмент загалом вигідний, якщо порівнювати з іншими формами зберігання грошей», — каже він. Із початку економічної кризи ціни на золото стабільно зростали. Щоправда, наприкінці літа вартість «жовтого» металу дещо знизилися, тож прибутковість таких вкладів зменшилася. Однак за умов кризи така форма заощаджень залишається однією із запитаних, підсумовує експерт.