Альтернативна безпека

Уже другий тиждень весь світ обговорює трагедію літака А321 російської авіакомпанії «Когалимавіа». Нагадаємо, що 31 жовтня він потрапив в авіакатастрофу на Синайському півострові, виконуючи рейс із єгипетського Шарм-ель-Шейха до Санкт-Петербурга. Цей випадок викликав занепокоєння багатьох країн, а деякі навіть приступили до рішучих дій.

Так, на початку місяця заявила про припинення польотів над територією катастрофи російського літака одна з найбільших світових авіакомпаній Emirates Airline. Кількома днями пізніше Британія тимчасово припинила вильоти всіх літаків із єгипетського міста Шарм-еля-Шейха. Слідом за нею польоти над Синаєм заборонила й Ірландія.

5 листопада Державна авіаційна служба України заборонила всім вітчизняним авіаперевізникам планувати польоти над Синайським півостровом. А 9 листопада Рада з безпеки польотів Державіаслужби вирішила направити державного інспектора з авіаційної безпеки для проведення перевірки стану авіаційної безпеки в аеропорту Шарм-ель-Шейх.

 КАПСУЛА БЕЗПЕКИ

Такі події, безумовно, примушують знову звернути увагу на забезпечення належного рівня безпеки. І не лише в повітряному просторі. Проте вирішення подібних проблем уже винайдено, зокрема й українцями.

Наприклад, ще три роки тому лауреат Державної премії України в галузі науки й техніки Володимир Татаренко винайшов систему, яка зробить авіаперельоти набагато безпечнішими, і навіть отримав патент на свою розробку. Згідно з проектом, салон літака має бути гігантською капсулою, вбудованою в лайнер. У разі технічної несправності (відвалився хвіст або крило, затих двигун) капсула з людьми, які сидять у кріслах, від’єднується від літака й опускається на землю за допомогою парашутів.

Для створення зразка і його випробувань потрібно близько мільйона доларів. «Катастрофа А321 в Єгипті підігріла інтерес до рятувальної капсули для пасажирів, яку пропонує впровадити київський авіаінженер. Від терактів і ракет вона, звісно, не врятує, але від помилок пілотів і відмов обладнання — цілком. Поки що винахід лише на папері. Автор отримав патент, і в Україні є потужності для апробації — ДП Антонова. Але, як завжди, немає грошей! Коли ж до наших чиновників прийде розуміння, що вклавши зараз кілька мільйонів, можна застовпити нішу на світовому ринку, яка принесе сотні мільйонів прибутку», — написав нещодавно на своїй сторінці у Фейсбуку керівник Центру антикризових ініціатив, колишній співробітник державного концерну «Укроборонпром» Максим Глущенко.

 КНОПКА ДОПОМОГИ

Утім, пристрій Татаренка — це не єдине інноваційне рішення для підвищення безпеки людини, вигадане українцями.

Ще один приклад — розробка студентів Київського політехнічного інституту Firebutton. Це соціальний програмний продукт для екстреного виклику допомоги. «Наприклад, ви потрапили в ДТП, у вас проблеми зі здоров’ям, але ви не в змозі описати, де ви знаходитеся або що з вами сталося. За допомогою нашого пристосування ви просто обираєте тип допомоги, який вам необхідний, — це попередньо налаштовується, натискаєте на кнопку — і в необхідну службу відправляється SMS-повідомлення», — говорить один із винахідників програми Антон Чередняков. До речі, цей пристрій можуть використовувати навіть діти.

Поки що проект на стадії прототипу, і цього року його автори взяли участь у фестивалі інноваційних розробок Sikorsky Challenge.

 БРАСЛЕТ-МІОГРАФ

Не менш цікава ідея — теж від студентів КПІ — браслет FORCE motion, який уміє вимірювати самопочуття людей і відправляти дані про нього в супутній мобільний додаток.

У сам гаджет вмонтовано датчики, які прочитують різницю потенціалів із м’язів, що дозволяє розпізнавати жести. «Наприклад, дитина пішла до школи і злякалася чогось. Тоді батькам надходить повідомлення про різку зміну психофізіологічного стану дитини. Із того, що реалізовано добре зараз, працює управління комп’ютером і смартфоном через Bluetooth», — розповідає керівник і засновник проекту Єлизавета Воронкова.

Сама ідея пристрою народилася після однієї з виставок на фізико-технологічному факультеті в КПІ. «На ній було представлено портативний енцефалограф, і захотілося зробити такий самий. Але енцефалограф — це важка штука, тому ми вирішили зібрати міограф — пристрій, який зчитує напруження м’язів», — говорить Єлизавета. Окрім цього, браслет оснащений датчиком падіння людини, а також кнопкою тривоги. За допомогою додатка можна запрограмувати список людей, які отримають повідомлення, якщо батько скористається тривожним сигналом або щось станеться.

Додаткові функції включають повідомлення про прийом ліків (для батьків) і нагадування зателефонувати (для дітей).

Спочатку дівчина планувала подати свій проект у Сколково, оскільки в Україні не було аналогічних перспектив розвитку для таких проектів. Також розробкою зацікавилася Вища школа економіки в Москві, і навіть почалася співпраця. Але внаслідок подій, що відбувалися в країні на той момент, робота припинилася. Пізніше проект було представлено на конкурсі стартапів Sikorsky Challenge-2014. Для розробки свого продукту команда проводила експерименти в Національному інституті фізіології і досліджувала міограф. А наприкінці минулого місяця молоді люди запустили компанію на Kickstarter.

 КУЛЯ-СИГНАЛІЗАЦІЯ

А Макс Метц і Микола Богун із Дніпропетровська вирішили зайнятися безпекою приватного житла. Branto — це куля із вбудованою круговою камерою, динаміками і можливістю підключення через Wi-Fi, Bluetooth або інфрачервоний порт. Гаджет обладнано HD-відеокамерою, що обертається, з кутом огляду 360 градусів, яка дозволяє через смартфон стежити за всім, що відбувається вдома. Окрім цього, камеру можна підключити до телевізора і влаштувати відеоконференцію. А про будь-які підозрілі активності в будинку господареві повідомлять функції нічного бачення і вбудовані датчики руху.

Також Branto віддалено контролює домашні прилади (розетки, термостати, кондиціонування, освітлення і медіацентри).

Уперше прототип показали на американській конференції CES. А у вересні пристрій з’явився на крудфандинговій платформі Indiegogo, і команді вдалося зібрати майже 100 тисяч доларів.

Управління роботами силою думки

У військових академіях Китаю навчають контролювати роботів віддалено за допомогою спеціального шлему, який зчитує думки. Електроди електроенцефалографа, вбудовані у шолом, вловлюють найдрібнішу зміну мозкової активності, повідомляє 24gadget.ru. Комп’ютерна програма навчається правильно інтерпретувати патерни, які відповідають різним командам. А потім передає ці команди людської думки роботові, який виконує рухи й повороти.

ФОТО РЕЙТЕР

Гаманці повідомлятимуть про крадіжку

Лише у столиці за перші вісім місяців цього року було вчинено понад дві тисячі вуличних крадіжок, що на 43% більше, ніж рік тому. Із них правоохоронні органи викрили майже 500, що на 47% більше, ніж минулоріч. Тож українцям слід обачніше поводитися на вулицях.

Частково вирішити цю проблему намагаються також інженери. Вітчизняні винахідники створили пристрій, який може захистити гаманець від крадіжки. Buzzarm зовні нагадує кредитну карту і легко поміщається у гаманець. У випадку, якщо хтось намагається його витягнути, пристрій починає видавати звуки, які попередять власника про можливу крадіжку.

«Найкращі ідеї приходять, коли вирішуєш власну проблему. Якось ми з подругою сиділи у барі, і вона скаржилася на те, що хтось вкрав її гаманця. Тоді я подумав: як чудово було б застерегти такі прикрі випадки раз і назавжди. Так і народилася ідея Buzzarm», — розповідає засновник проекту Buzzarm Віталій Поштар.

Під час виготовлення пристрою, команді, насамперед, потрібно було вирішити, як зробити його справді тонким та зручним у використанні. «Це було завдання не з простих, адже сенсор, який ми використовуємо (особливо та частина, що попереджає хибні сигнали), краще працює у відносно товстих коробках/кейсах. Нам вдалося уникнути цю проблему. Після десятків тестів ми таки підібрали потрібну конфігурацію і вмонтували у пристрій найтонші електронні компоненти, доступні на ринку», — пояснює Віталій Поштар.

Друга проблема, з якою мали справу розробники — енергозберігання. Для цього вони оптимізували програмне забезпечення контролерів та Bluetooth Low Energy, щоб пристрій міг працювати декілька місяців без підзарядки. «Нинішня версія Buzzarm здатна функціонувати до півроку без підзарядки, після чого необхідно лише замінити батарейку», — додає засновник проекту.

Оскільки Buzzarm випромінює навколо себе слабке електричне поле та інформує власника у випадку його порушення, розробники також продумали, як уникнути хибних тривог. «Оскільки між Buzzarm та смартфоном підтримується зв’язок по Bluetooth, ми маємо можливість виміряти рівень сигналу (RSSI). Ми використовуємо це для того, щоб попередити власника про небезпеку втрати гаманця. Але ми також почали обробляти ці дані за новим алгоритмом датчика наближення для створення «зони безпеки» навколо володаря (+/— 0,5 метра). Тобто Buzzarm не сигналитиме, якщо власник сам взяв гаманець, але щойно пристрій вийде із «зони безпеки» — прозвучить моментальний сигнал», — зазначає Віталій Поштар.

Сам проект розробляють в Україні, адже команда складається саме з українських інженерів. Але, додає Віталій, безпосередньо виробництво пристроїв відбувається у Китаї, оскільки у нас відсутні необхідні потужності.

Уже в квітні команда планує випустити першу партію пристроїв, а пізніше — налагодити серійне виробництво. Також розробники планують збирати дані про всі спроби крадіжки і передавати їх правоохоронним органам.

Велосипед-самокат на пульті управління

Gauswheel Spirit, як запевняють творці, об’єднує в собі найкраще від велосипеда, скейтборда і самоката, повідомляє портал «Новий регіон». Управляється транспортний засіб нового покоління, який створено в Угорщині, за рахунок балансування масою тіла пілота. У Gauswheel Spirit гальмується тільки заднє провідне колесо. При цьому гальмо в момент їзди людина тримає в руці, подібно своєрідному пульту керування.

ФОТО З САЙТА GAUSWHEEL.COM