Банкрутства банків... Далі буде?

До кінця тижня Фонд гарантування вкладів фізичних (ФГВФО) осіб оголосить старт пошуку інвесторів для VAB Банк та CityCommerce Bank. Про це в ексклюзивному коментарі «Дню» повідомив заступник директора-розпорядника Фонду Андрій Оленчик. Нагадаємо, що в ці два банки наприкінці минулого тижня ввели тимчасові адміністрації. «На цьому тижні будуть публікуватися їх основні балансові дані й запрошення для потенційних інвесторів», — пояснив він. Наразі розпочалося формування списку вкладників та проведення інвентаризації активів.

•  Новина про те, що до когорти проблемних додалися ще два банки, не стала несподіванкою для ринку. В банківських колах давно говорили про вірогідність такого сценарію. Але якщо попередні падіння пройшли відносно спокійно (не рахуючи «Форуму» та Брокбізнесбанку), то цього разу на кін поставлено один системний банк. Чи не спровокує його падіння ефекту доміно в системі? Чи витягне держава його фінансові зобов’язання? І хто, зрештою, відповідатиме (і чи  відповідатиме) за проколи  в банківській системі? Все  це питання, відповідей на які сьогодні немає: ні з боку НБУ, ні від інших відповідальних установу.

Схоже, що віддуватися перед вкладниками доведеться ФГВФО. Роботи  в нього сьогодні чимало. Наразі Фонд опікується 30-ма банками, з яких 28 надійшло у 2014 році, а два — в кінці 2012 року. При цьому з цієї кількості 16 перебуває на ліквідації, а в 14 — тимчасова адміністрація. Загалом сума вкладів у 165 банках-учасниках Фонду досягла 371, 6 мільярда гривен (зокрема в гривні — 182,1 мільярда гривен). 99,3% вкладів повністю підпадають під гарантію Фонду (200 тисяч гривень). При цьому гарантіями покривається лише 47% всієї суми депозитів банківської системи. Середній розмір вкладу в Україні з початку 2014 р. скоротився на 3,5% — до 8188 гривень.

•  Остаточну цифру виплат на ще два банки  Оленчик не назвав, але озвучив попередні. «Станом на 1 листопада 2014 року в VAB Банку 9,7 мільярда гривень — вклади фізосіб, із них  6,9 мільярда гривень — у межах 200 тисяч  (гарантовані). У CityCommerce Bank 2,2 мільярда гривень — вклади фізосіб, з них під гарантування потрапила сума 1,9 мільярда гривень. Є проміжні дані на пізніші дати, які максимально наближені до моменту введення тимчасових адміністрацій. Але наразі вони уточнюються і будуть відомі через тиждень-два», — повідомив він. Але запевнив, що наразі коштів для виплат  вистачає. Нагадаємо, що, за даними Фонду, на 22 жовтня його ресурси становили 11 мільярдів гривень (у тому числі кредит від НБУ — під 12,5% річних) і ще 7,5 мільярда — з обіцяних Мінфіном 10,1 мільярда гривень (в обмін на векселі).

•  Утім, навряд чи це вирішить проблему в секторі. Накачування грішми системи — це каталізатор інфляції, який ще більше розкручує маховик девальвації. Тому, на думку експертів, хоч практика пошуку нових власників для попередніх проблемних банків і була провалена, в цій ситуації НБУ, ФГВФО та КМУ мають прикласти максимум зусиль.  Інакше — фінансове цунамі накриє ще більше банків.

•  «Всі ці падіння — наслідок поганого банківського контролю і стрімкої девальвації. Чим більше знецінення гривні, тим більша черга банків на банкротство. У них погіршується кредитний портфель, бо валютні позики не повертаються, тому кількість збитків збільшується. Наразі частка проблемних кредитів сягнула 45% усіх виданих позик банківською системою», — розповідає  «Дню» колишній заступник голови НБУ (1991— 1992 і 2005 — 2009), заступник міністра фінансів Олександр Савченко. При цьому, говорить експерт, сигналом SOS для НБУ мав би бути рубіж у 25%. Що це означає? «Що ще 20 — 30 банків збанкрутує, якщо не буде адекватних дій», — підсумовує  Савченко.

У НБУ мотиви своїх дій не коментують.

Мовчать, бо знають, що винні, натомість каже «Дню» президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. «Провина вищого керівництва НБУ  в тому, що особливо у останні 20 років українська банківська система виявилася практично не пов’язаною з вітчизняною економікою і була кинута напризволяще. В основному банки займалися тим, що кредитували  чужі  виробництва (на придбання імпорту). Як наслідок — більше 30 місяців падіння промислового виробництва, і сьогодні вигрібаємо помилки, допущені ще в 2008 році. По суті, українська економіка так і не вийшла з того часу із кризових явищ. І на цьому фоні падають доходи населення, а разом  із ними і банківські прибутки. Ризики неповернення кредитів збільшуються, якість кредитного портфеля погіршується, капітал немає чим поновлювати, а обслуговувати борги треба. Тому падіння — закономірне явище, і цей процес продовжуватиметься, доки уряд та НБУ не зрозуміють, що головним завданням новосформованої коаліції має бути економічне відродження,  а не забезпечення обороноздатності», — пояснює він.  На думку експерта,  в цьому напрямі для нового уряду є три головні завдання: повернути вітчизняному виробнику внутрішній ринок, прибрати колосальні накрутки під час перепродажу товарів та навести лад  у системі посередників. 

•  Нацбанк має давати більш розгорнуті пояснення, чому він ухвалює рішення про введення тимчасового адміністратора чи про ліквідацію конкретного банку, додає радник президента «Київської школи економіки», колишній директор Генерального економічного департаменту НБУ Ігор Шумило. «Адже КМУ та НБУ і винні в створенні провальних макроекономічних умов, особливо через велику девальвацію гривні. Діяльність підприємств (зокрема й банків) стає малоперспективною... Тому за непростий фінансовий стан банків мають відповідати не тільки  власники, а й влада. Адже з 30 проблемних банків 28 такими стали  вже при новій владі!» — говорить він.  На його думку, затяжне мовчання нацрегулятора провокує на певні висновки: «Виглядає так, що уряд та Центробанк перекладають відповідальність на ФГВФО, і за рахунок його ресурсів повертатимуться депозити фізосіб. Із другого боку, крім гарантованих вкладів, є й ресурси юридичних осіб, які не покриваються страховкою від  Фонду.  Як бути з ними? Відсутність  чіткості в поясненнях дає підстави для підозр у політичній чи бізнесовій заангажованості людей з уряду та НБУ, причетних до прийняття таких кроків».

•  Мовчання ж Кабміну обірвало  Міністерство фінансів України. «Ми готові долучитися разом з НБУ та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб до процесу пошуку можливих шляхів задоволення вимог усіх вкладників, зокрема понад гарантованої суми вкладу ПАТ VAB банку  для забезпечення стабільності банківської системи», — йдеться в повідомленні Мінфіну. Щоправда, як саме це реалізовуватиметься на практиці, —  незрозуміло.

Це правильне рішення, вважає експерт фінансового ринку Олександр Охріменко. Адже в Мінфіні  чудово розуміють, що накачувати грішми ФГВФО до безкінечності для виплати проблемним банкам в умовах дефіцитного бюджету нереально. Тому наразі в уряді намагаються спільно з нацрегулятором не допустити  ефекту доміно в системі,  не даючи розростися невдоволенню вкладників системного банку. Тепер питання — чи купляться інвестори на «тимчасові» банки?

•  «Усе залежатиме від того, в якому стані фактично будуть активи банків. Адже дуже часто, з досвіду попередніх банків, задеклароване у звітності не завжди відповідає дійсності. Якщо досить здорових активів, то можна розглядати створення перехідного банку або передачі частини активів приймаючому банку», — пояснив Оленчик і додав, що, скоріш за все, час на пошук інвесторів для цих банків буде різним.

На думку голови правління Райффайзен Банку Аваль  Володимира Лавренчука, сьогодні питання збільшення активів актуально для банків, які мають великі запаси капіталу. «Але в зв’язку з девальвацією, очевидно, цих запасів капіталу не дуже багато. Тому навряд чи в когось із учасників ринку є великий «апетит» до збільшення розмірів своїх активів. Сьогодні банки потребують капіталу, а не активів. Що стосується планів Райффайзен Банку Аваль, то ми чекатимемо конкретних пропозицій від ФГВФО та НБУ щодо продажу кредитних зобов’язань і матеріальних активів (приміщень, сховищ тощо). Можливо, нам це буде цікаво. Я не виключаю цього. Але наразі я не бачу банк стратегічним покупцем таких активів», — повідомив він.

«День» звернувся за коментарем щодо готовності придбання таких активів ще до одного з великих гравців українського ринку. «Ми готові брати участь в оцінці активів цього банку (VAB банку. — Авт.), а також до співпраці з Фондом гарантування вкладів зі здійснення виплат його вкладникам. У нас дуже позитивний досвід у цьому сенсі: ми вже провели виплати вкладникам трьох ліквідованих банків («Південкомбанк», «Форум», «Брокбізнесбанк»)», — повідомив перший заступник голови правління «Альфа-Банку (Україна)» Дмитро СЕРЬОЖИН.

При цьому банкіри позитивно оцінюють виведення НБУ проблемних банків з ринку.  «Регулятор має право вживати дії, спрямовані на санацію або виведення з ринку гравців, які перестали бути платоспроможними. У цілому, вони оздоровлюють систему, тому що в перспективі сприятимуть зростанню довіри клієнтів до банківської галузі, а також відповідальності й більш консервативним підходам до ведення бізнесу з боку банків», — пояснив Дмитро Серьожин.

Володимир Лавренчук додає, що, окрім відновлення довіри до фінансових інститутів, серйозним викликом залишається докапіталізація банків. «Питання із привабливістю інвестицій в Україну досі не вирішено», — наголошує він.

Ще одне питання для виживання банків на наступний рік — здатність кредитувати, додає в розмові з «Днем» голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук. За його словами, завтра збори правління банку ухвалять рішення про  збільшення  капіталу на 200 мільйонів гривень (в рамках програми до капіталізації). Утім це не означає, що  в новому році зросте обсяг кредитного портфелю. Адже в нинішній економічній ситуації та з наявним ресурсним забезпеченням нарощувати кредитний портфель — це шлях в нікуди, вважає банкір. «Наш кредитний портфель на тому ж рівні, що  й був (сумарно майже 4 мільярда гривень). Немає приросту активів, але немає й падіння. Ми підтримуємо кредитні програми, започатковані раніше, й видаємо нові кредити на суму повернених  вкладів... Наступного року переважно розвиватимемо кредитування корпоративного бізнесу», — підсумував він.