Барометр бізнес-діяльності сигналізує

Підприємці закликають лідерів країн «великої двадцятки» (G20) вжити стимулюючих заходів для створення робочих місць та економічного зростання у світі. Такий заклик міститься в дослідженні «Барометр підприємницької діяльності G20» за 2013 р., розроблений компанією EY (Ernst & Young). Головна підстава для таких дій — збереження в багатьох країнах високого рівня безробіття і низьких темпів економічного зростання.

Нагадаємо, це дослідження запропонувало новий підхід до оцінки кожної з країн за п’ятьма критеріями: доступ до фінансування, культура підприємництва, оподаткування та регулювання, освіта і професійна підготовка та координація роботи з підтримки підприємництва. Всього опитали 1500 провідних підприємців із країн «Великої двадцятки». У підсумку сформульовано понад 40 рекомендацій.

«Незважаючи на розбіжності, у підприємців та урядів країн «Великої двадцятки» є багато спільних цілей. Створення робочих місць, як і раніше, залишається одним із першорядних завдань для багатьох країн, і, як показують результати дослідження, чимало можна зробити лише за рахунок взаємодії та обміну досвідом між державним і приватним секторами», — розповідає про отримані результати керівник напрямку консультаційних послуг EY для організацій державного сектору Уші Шрайбер. Як він зазначив, завдяки полегшенню доступу до фінансування, спрощенню регулювання та оподаткування, а також активізації навчання і професійної підготовки в цій галузі уже вдалося поліпшити підприємницькі системи в багатьох країнах, і уряди беруть у цьому безпосередню участь. Але їм необхідно ще більше налагодити обмін передовим досвідом та уникати помилок і непередбачених наслідків, з якими вже зіткнулися інші країни».

З усіх країн «Великої двадцятки» найсприятливіші екосистеми для підприємців в Австралії, Канаді, Південній Кореї, Великобританії та США. США — лідер «барометра» за критеріями доступу до фінансування і культурою підприємництва, тоді як Франція вийшла на перше місце в освіті та професійній підготовці.

Однак швидкозростаючі ринки скорочують розрив, прискореними темпами вдосконалюючи підприємницьке середовище. Наприклад, за критерієм скоординованої підтримки підприємництва, який включає наставництво і пряме спілкування з колегами-підприємцями, найвищу оцінку отримала Росія, за нею йдуть Мексика і Бразилія. Саудівську Аравію підприємці світу сприймають як найпривабливішу країну під кутом зору оподаткування та регулювання завдяки низьким податковим ставкам і спрощеному правовому режиму.

Загалом же проблема доступу до фінансування являє собою вкрай нагальну проблему, яка вимагає глобальних дій. Такої думки 70% опитаних у ході дослідження підприємців. Вони сходяться на думці, що в міру росту і розвитку бізнесу не стає простіше отримувати необхідне фінансування, при цьому відбуваються зміни, які змушують їх шукати нові джерела коштів. Результати дослідження чітко показують, що державі слід створити набір механізмів та інститутів, які могли б надати підприємцям капітал на кожному етапі розвитку їхнього бізнесу, а також забезпечити підтримку, в тому числі наставницьку, необхідну для ефективного використання цього капіталу.

За критерієм доступу до фінансування найвищу позицію в рейтингу посідають США, далі йдуть Великобританія і Китай. Лише 15 % підприємців відповіли, що в США надзвичайно важко знайти кошти для фінансування бізнесу, тоді як для таких країн, як Італія та Аргентина цей показник значно вищий (45% і 40% відповідно). Щоправда, спостерігається певне поліпшення в отриманні коштів для початкових етапів бізнесу, особливо в США, Канаді та Австралії, а також Саудівській Аравії та Індонезії. Але загалом цю систему доцільно розвивати і розширювати на основі інноваційних рішень та підходів. Наприклад, великі корпорації могли б знайти нові нетрадиційні джерела фінансування, щоб стимулювати власну інноваційну діяльність і підтримати підприємництво.

Істотним полегшенням для компаній стало б звільнення від непрямих податків, які часто є фіксованими накладними витратами. 83% підприємців погоджуються з тим, що податкове стимулювання інновацій сприятиме поліпшенню умов для підприємницької діяльності в їхніх країнах.

«Масштаби проблеми такі, що для її вирішення, особливо в деяких країнах, урядам необхідно проявити винахідливість. Підприємці чекають від своїх урядів кроків, які створили би стимули для появи нових джерел фінансування — відкриття підприємцям доступу до банківського кредитування, надання державних коштів, краудсорсингу (crowdsourcing ) або мікрофінансування. Креативний підхід може принести цілком відчутний успіх — майже половина всіх підприємців, яким відомо про краудфандинг (crowd funding), згодні, що це пішло на користь їхній країні», — підсумовує заступник керівника глобальної практики компанії EY з надання послуг на ринках стратегічного зростання Марія Пінеллі. Для подальшого стимулювання створення робочих місць, зазначає вона, треба підтримувати підприємництво і залучати в цю сферу мігрантів, які представляють дійсно глобальний кадровий ресурс, змінити ставлення до жінок-підприємців, визнавши, що в ринковій економіці вони відіграють самостійну та важливу роль, і застосовувати стимули, які могли б підтримати молодих підприємців. «Підприємці мають потенціал, який надає їм можливість створювати робочі місця й підтримувати економічне зростання — але спочатку необхідно надати їм інструменти і створити умови, які допоможуть досягти успіху», — пояснює Пінеллі.

На думку Шрайбера, «завдання зрозуміле — державі, підприємцям і корпораціям необхідно діяти спільно, щоб стимулювати економічне зростання». «Лунає конкретний заклик до дій з боку урядів, які повинні поліпшити фінансове та нормативно-правове середовище, щоб підтримати підприємців, а також посилити роботу з розвитку культури підприємництва. Крім нагального завдання з розширення доступу до фінансування, державна політика повинна будуватися на основі більш довгострокового й цілісного підходу до інноваційного розвитку та підприємництва», — наголошує експерт.

Тож які заходи для поліпшення бізнес-умов слід ужити Україні, щоб оминути негативний глобальний тренд? Про це «День» запитав експертів.

КОМЕНТАРІ

«CЛІД ПРОВЕСТИ РЕВІЗІЮ ЕКОНОМІЧНОГО ЗАКОНОДАВСТВА»

Олександр КЕНДЮХОВ, голова Всеукраїнської спілки вчених-економістів:

— Держава має підтримувати розвиток бізнесу і підприємництва. Але якими способами і в яких напрямках? Часто українські підприємці висувають вкрай нераціональні методи і підходи до розвитку економіки. Вони роблять акцент на будівництві масштабних великозатратних інфраструктурних проектів, які покликані стимулювати економічні процеси. Такі заходи дають короткостроковий економічний ефект, але в довгостроковій перспективі наносять значну шкоду, бо викривляють інвестиційні процеси. Замість створення нових конкурентоздатних виробництв реалізовуються інфраструктурні об’єкти, які не впливають на підвищення конкурентоздатності нашої країни в світі. Тож проблема старої виробничої бази лише консервується, і це гарантує Україні постійний від’ємний торговий баланс. На мій погляд, аби уникнути негативного впливу зазначеної в дослідженні тенденції, Україні слід максимально спростити бюрократичні процеси, провести ревізію економічного законодавства, як свого часу вчинив Сінгапур, та спростити податкову систему, яка забирає у підприємця дуже багато часу. Якщо порівняти річні затрати людина/година на роботу з оподаткуванням, то, наприклад, в Сінгапурі припадає 46 годин, а в Україні — 1400! Оце і гальмує виробничий процес. Крім того, на мій погляд, державі слід запровадити пряме фінансування в створення точок зростання нової виробничої бази, високорентабельних, високотехнологічних виробництв. І це активізує підприємництво, бо основні інвестиції у створення виробничої бази освоюватиме — через замовлення — малий і середній бізнес. Відтак, він отримає прибутки, а національна економіка — позитивний торговій баланс. Ситуація з розвитком бізнесу в Україні фактично не міняється останні роки.

«НОВІ РОБОЧІ МІСЦЯ МОЖЕ ДАТИ МАЛИЙ І СЕРЕДНІЙ БІЗНЕС»

Володимир ЛАНОВИЙ, колишній міністр економіки України:

— Стурбованість іноземців є зрозумілою, бо на глобальному ринку є нестійка фінансова система. Скоротилися і строки надання різних гарантій і позик. Це ускладнює ведення бізнесу. Тому і з’являється вимога державної підтримки інновацій. Фактично — це заклик до більш ризикових інвестицій в бізнес-проекти з нуля. В таких умовах Україна має конкурувати. А як? Немає інновацій — і немає бажання їх підтримувати. Ніхто з власників капіталів не вкладає гроші в українські сектори економіки, бо їх не модернізовано і багато з них виробляють сировину, а не високоприбуткову продукцію з великою часткою доданої вартості. Як позбутися цього? Дати більше простору бізнесу. А нові робочі місця може дати малий і середній бізнес. Тому необхідні стимули, заохочення, державна підтримка за рахунок бюджету для пільгового банківського кредитування. Доцільно подбати і про фонди стимулювання інновацій. І на останок — переглянути структуру видаткової частини бюджету. Адже зараз часто державою фінансують збиткові підприємства. Це — анахронізм. У ЄС таке заборонено. Тож в Україні треба міняти структуру фінансових бюджетних потоків... Хоч офіційна статистика і свідчить про те, що кількість безробітних не збільшується, але радіти немає чому. Вони або виїжджають за кордон, або сидять вдома і чекають кращих часів. А кількість новостворених робочих місць не зростає, а, навпаки, — скорочується.