Бестселер для банкіра

Наприкінці минулого тижня у країні відбулася довгоочікувана подія. Скликання установчих зборів компанії під робочою назвою «Бюро кредитних історій» з особливим нетерпінням чекали банкіри. При всій професійній пильності та проникливості їх всякі пройдисвіти постійно «розводять» на так звані неякісні кредити. Деякі з них — зі стажем. Тепер же, за допомогою кредитних історій, у яких усіх тих, кого помічено у несумлінності, а також їхні прийоми, буде названо й описано. У результаті, і про це свідчить міжнародний досвід, банківських афер такого типу стане менше.

Але найголовніше, що від цього повинні виграти не лише одні банкіри, але й усі ті, хто має справу з банківськими кредитами. Включаючи навіть працівників підприємств, яким зарплата нерідко виплачується з позикових коштів, але, зазначимо, не без відсотків, які лягають на підприємства, зменшуючи їхні доходи та прибуток. Якщо ризики неповернення кредитів зменшаться, то можна буде знизити й банківські відсотки.

Історія зі створенням кредитних афер тягнулася два роки. Нарешті 30 банків на чолі з Асоціацією українських банків, яка стала справжнім локомотивом цієї справи, і дві страхові компанії вийшли на фінішну пряму. 20 червня вони мають намір «Бюро кредитних історій» зареєструвати. До цього часу з малих (50 тисяч гривень) та великих (250 тисяч гривень) внесків засновників мав бути сформований статутний капітал (4,25 млн. грн.).

До речі, серед отців-засновників бюро не виявилося такої великої фінустанови, як «Приватбанк». На думку голови правління «Укрсоцбанку» Бориса Тімонькіна, його відсутність можна пояснити лише тим, що у нього надто велика частка ринку, і він хоче мати відповідну частку в бюро. А там усе залежить від внеску (маленького чи великого), а не від ринку. «Очевидно, Приват створюватиме схоже кредитне бюро самостійно. Це нормально, коли на ринок виходять кілька суб’єктів, і вони конкурують між собою», — додав Тімонькін.

Отже, банкам повинно вистачити двох тижнів на вирішення всіх технічних питань, пов’язаних з передреєстраційним періодом. На установчих зборах працювали дуже дружно. Одноголосно затвердили нову назву, яка страхує новостворене бюро від двійників. Воно іменуватиметься ТОВ «Перше всеукраїнське бюро кредитних історій». Головою наглядової ради обрали Тімонькіна, його заступником — голову правління Міжнародного іпотечного банку Юрія Блащука, генеральним директором — віце-президента АУБ Антоніну Паламарчук, головою ревізійної комісії — голову правління «Кредитпромбанку» Людмилу Распутну.

До речі, в цьому банку (щоб легше було ревізувати) вирішили відкрити накопичувальний рахунок для формування статутного капіталу бюро. Проголосували за «Кредитпромбанк» також одноголосно, причому ніхто не висунув альтернативної кандидатури. Паламарчук була цим непідробно здивована: «Невже жоден банк не хоче обслуговувати такий величезний поточний рахунок?»

Отже, у країні з’явилося справді перше бюро кредитних історій. А люди, обрані до його керівних органів, виявилися готовими приступити до роботи відразу після реєстрації та отримання дозволу від антимонопольного комітету i можуть вважатися його засновниками. У працівників бюро вже є свій девіз: «Служу банківському співтовариству». Тільки ось правове поле ще не створене. Закон про організацію та створення бюро кредитних історій прийнятий лише у першому читанні. Процес завмер, і не погано було б його розблокувати.