Без роботи селяни
У сільській місцевості Криму на одну вакансію претендують від 40 до 60 чоловік. Як цю проблему вирішує уряд автономії?
За оцінками директора Республіканського центру зайнятості Людмили Золотової, головною причиною такої незбалансованості ринку праці є територіальне розходження попиту та пропозиції робочих місць, низька мобільність населення, вкрай бідний грошовий обіг, заборгованість із виплати заробітної плати, а також наявність на селі вакансій здебільшого з низькою оплатою праці. На такі гроші навіть некваліфіковані працівники не бажають іти…
— Уряд Криму стурбований такою ситуацією, — сказав «Дню» голова Ради міністрів Криму Сергій Куніцин. — Ми розробили програму вдосконалення зайнятості населення. У ній левова частка коштів спрямована на те, щоб вирішити проблеми зайнятості на селі. Заходи уряду носять комплексний характер. Насамперед ми допомагаємо розвивати самозайнятість селян в аграрному секторі — сприяємо розвитку фермерського руху, створенню підприємств переробки сільгосппродукції, розширенню торгової мережі. З іншого боку, ми намагаємося розвивати нові для села види бізнесу — насамперед це стосується залучення села в сферу курорту та туризму. У Криму вже діє мережа сільського зеленого туризму, що налічує понад 200 підприємств різного профілю, створено приблизно 20 культурно-етнографічних центрів, Крим прийняли до Європейської асоціації зеленого туризму. Це дає робочі місця кільком сотням людей, зайнятим на обслуговуванні туристів, на підприємствах художніх промислів і сувенірів…
Разом із тим глава кримського уряду визнає, що далеко не всі проблеми зайнятості на селі вирішені. «Особливу проблему становить розвиток нових форм бізнесу, оскільки сільські жителі відрізняються поголовним безгрошів’ям, — говорить Сергій Куніцин. — Сьогодні ситуація вже приблизно на чверть краща, ніж два роки тому, коли в селян грошей не було практично взагалі. Для покращання зайнятості селян ми створюємо сільські комгоспи. Ринки розміщуємо ближче до села, наприклад, у зоні Армянська, як і деякі промислові і переробні підприємства. Таких самих заходів ми плануємо вжити в інших сільських зонах — у Нижньогірському, Роздольненському, Радянському, Бiлогірському районах, у зоні Великої Феодосії та на Керченському півострові, в Ленінському районі. Особливу проблему тут становлять кримські татари, які розселені компактно в 300 селищах. Саме тут левова частка соціальних проблем, у тому числі безробіття. Я вважаю, що за три- чотири роки ми з нею впораємось, а через п’ять років уже має завершитися структурна перебудова села, коли потенційні можливості працевлаштування вийдуть приблизно на нинішній міський рівень…
Глава кримського парламенту Борис Дейч вважає, що локомотивами соціального розвитку в автономії повинні стати міста. Верховна Рада АРК та влада Сімферополя розробляють програму соціально-економічного розвитку кримської столиці. «Не можна говорити про майбутнє Криму як курорту міжнародного значення, не розвиваючи інфраструктуру Сімферополя», — наголошує Борис Дейч. Як повідомив міський голова Сімферополя Валерій Єрмак, у програмі, про яку йдеться, передбачається створення нових робочих місць, вдосконалення соціальної інфраструктури міста — будівництво об’їзної дороги, реконструкція набережної Салгіра, подальше будівництво проспекту Перемоги тощо. На думку експертів, на це знадобиться близько мільярда гривень. І зрозуміло, що частину виниклих нових робочих місць при цьому отримають також і наймолодші селяни, й інші мобільні сільські жителі, вимушені шукати роботу в містах.
