Без збору — без розвитку

Майже 50% підприємств галузі може збанкрутувати вже наступного року через заборгованість із виплати компенсацій на розвиток, прогнозують у асоціації виноградарів і виноробів України. За їхніми даними, станом на листопад галузі зі спеціального фонду держбюджету недоплатили близько 400 мільйонів гривень. У результаті чого площі українських виноградників та садів можуть зменшитися вперше за 13 років, а виноробна галузь буде змушена імпортувати до 50% сировини, прогнозують учасники ринку.

«Ми не можемо зробити передплату за саджанці. Якщо не встигнемо зараз, навесні придбати хороший якісний товар уже практично неможливо, — бідкається фінансовий директор агрофірми Яніна Суарішвілі. — Якщо ми хочемо мати справді якісні підприємства та молоді, плодоносні сади, то галузь потрібно підтримувати всіма силами».

«Ми можемо взагалі отримати мінус у цьому році. Такого за період дії збору не було ніколи. Тому що завжди було розширення та збільшення, — додає директор асоціації виноградарів і виноробів України Сергій Михайлечко. — Цього буде недостатньо для українського ринку. Я вже не кажу про експорт. Український ринок буде недонасиченим українськими продуктами».

При цьому, за даними асоціації, на спецрахунку Держказначейства за вказаним збором нині перебуває понад 899 мільйонів гривень. І, згідно з законодавством, гроші звідти не можуть використовуватися на будь-які інші цілі. «Ми звернулися в Генпрокуратуру з вимогою провести перевірку і порушити кримінальні справи у разі нецільового засобу із збору», — повідомив Михайлечко.

Та вирішити проблему лише поверненням боргу не вдасться, зазначають у Асоціації. Виплатити гроші Мінфін їм уже пообіцяв. Однак держбюджет на наступний рік передбачає реформу спецфонду, у результаті якої на розвиток нових садів і виноградників планують залишити лише 100 мільйонів гривень. Цього, як констатують виноградарі, для повноцінної роботи галузі однозначно не вистачить. Тому виноградарі та винороби просять владу зберегти зарахування коштів від 1,5-відсоткового збору на розвиток садівництва, виноградарства та хмелярства у спеціальний фонд.

До теми

У Криму ухвалили Програму розвитку виноградарства й виноробства до 2025 року

Верховна Рада й уряд Криму прийняли розроблену вченими виноградовиноробської галузі Програму розвитку виноградарства й виноробства до 2025 року. Річ у тім, що досі виноградарство Криму відчуває згубні наслідки «боротьби з пияцтвом», розгорнутої керівництвом КПРС у 80-х роках. Тоді вирубка винограду, жорстко контрольована Єгором Лігачовим, торкнулася головним чином степової зони, що була виробничою базою як для ординарного, так і для марочного виноробства. Виноградники, вирубані в степовій зоні, досі не відновлені, а насадження, що збереглися, стали малопродуктивними й вимагають заміни.

Мета програми — розвиток галузі на якісно новому рівні. Зокрема, програма передбачає вже до 2020 року завершити перезакладання всіх старих виноградників, посаджених ще 30—40 років тому. Усього до 2025 року планується замінити насадження більш як на 19 тисячах гектарів. У результаті площа виноградників у Криму досягне 33,4 тисячі гектарів.

Програма передбачає, що вже 2015 року врожайність винограду в Криму зросте на 53%, а 2020 року порівняно з 2010-м урожайність і валове збирання ягід зростуть удвічі. Основні площі нових виноградних насаджень передбачені в неукривній зоні. Щороку до 2020 року на ці цілі до галузі перераховуватиметься до 140 мільйонів гривень як бюджетних, так і залучених коштів. У цілому до 2025 року для реалізації програми буде використано близько 2,4 мільярда гривень, повідомляє Микола СЕМЕНА, «День», Сімферополь.