Безтендерні загадки

Чи вдасться коли-небудь відшкодувати українському бюджету збитки, завдані державі соратниками Януковича? Однозначної відповіді на це запитання поки що немає. Як повідомляє один з українських телеканалів, державна скарбниця отримала лише «мікроскопічну» суму (5014 гривень і 5 копійок), хоча ще минулого року Генпрокуратура розповідала про мільярди, заарештовані за кордоном.

Інший, не останній у країні телеканал, звинуватив держпідприємство «Укртранснафтопродукт» у тому, що воно незаконно реалізує нафтопродукти, заарештовані на час розслідування щодо компанії ВЕТЕК, яка належить младоолігарху Сергію Курченку, якого також вважають членом екс-президентської сім’ї. Держпідприємство обурене й обіцяє найближчим часом подати судовий позов про захист ділової репутації. Його директор Володимир Гаврилов переконує, що після втечі Курченка Одеський НПЗ, якому було передано на зберігання нафтопродукти ВЕТЕК, «став неконтрольованим», а відповідні цінності «опинились під загрозою зникнення, а саме — розкрадання».

Гаврилов запевняє, що тепер ці нафтопродукти в безпеці, оскільки працівники підприємства несуть за їх збереження кримінальну відповідальність. Він пояснює, що правоохоронні органи, які ведуть досудове розслідування, обрали його підприємство як хранителя (а також, напевно, реалізатора. — Авт.) цих нафтопродуктів у результаті тривалого процесу. За його словами, у вересні-грудні 2014 року Приморський районний суд Одеси задовольнив подання слідчого про зміну місця зберігання нафтопродуктів у справі Курченка і передачу їх «Укртранснафтопродукту».

Нагадаємо, що в серпні 2014 року господарський суд Києва за позовом компанії «Інтертрансгруп» заарештував кошти і майно компанії ВЕТЕК, а прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк раніше заявляв, що уряд України готовий на конкурсній основі викупляти заарештовані нафтопродукти Одеського нафтопереробного заводу, що належить Курченку, для постачання військової техніки в зоні АТО.

Конкурсної основи не вийшло. Як розповів журналістам Гаврилов, усі крупні покупці — Міноборони, МВС, «Укрзалізниця» — оголосили держпідприємству своєрідний бойкот і, незважаючи на те, що воно виставляло нафтопродукти за цінами, нижчими, ніж у конкурентів, вважали за краще купувати у структур, що належать народному депутату Єремеєву. «Держпідприємство просто не дає «відкатів». Держпідприємство не робить цього, воно працює відкрито і згідно з законом, тому воно не виграє... Ціни на всі тендери ми даємо нижчі, ніж конкуренти. Як так вийшло — для нас загадка. Комусь, мабуть, не подобається, що ми з’явились на ринку», — резюмував директор «Укртранснафтопродукту».

Чим не привід для розслідування? І телеканал повідомляє: «Скандал на півтора мільярда гривень! Гроші від продажу вилученого палива Сергія Курченка, який утік, — зникли. Хто намагається прибрати до рук схеми оточення Януковича і поділити нафторинок?» «Всі кошти від реалізації нафтопродуктів знаходяться на рахунках підприємства і будуть передані відповідній стороні за результатами розслідування», — спростовує Гаврилов.

Юрист підприємства Надія Ремизовська підкреслює, що підприємство, згідно із судовим рішенням, отримало не 115 тисяч тонн нафтопродуктів. Сумарно, за результатами чотирьох постанов суду про арешт, загальний об’єм становить лише 97 тисяч тонн. Із них третину вже реалізовано (ціну визначала Торговельно-промислова палата України за результатами експертизи державного підприємства «МАСМА»). Ще стільки ж продати, за словами юриста, неможливо через саботаж керівництва Одеського НПЗ. А ще третина — це, за її словами, ті нафтопродукти, які складно в принципі кудись транспортувати, оскільки вони дуже густі.

«З виручених коштів сплачено всі податки, це понад 100 мільйонів гривень», — говорить Гаврилов і запевняє, що після того, як суд поставить крапку в справі Курченка і ухвалить рішення про те, кого слід вважати власником цих нафтопродуктів, держпідприємство негайно і беззастережно виплатить усю суму.

«День» поцікавився, кому ж усе-таки «Укртранснафтопродукт» примудрився продати передані йому судом ресурси, якщо учасники конкурсів відмовилися їх купувати?

«Ми вийшли з пропозицією до компанії «Укроілпродукт», яка давно займається реалізацією на ринку, і вона єдина не побоялася, — роз’яснює Гаврилов. — Можливо, (далися взнаки. — Авт.) особисті стосунки з директором цієї фірми. Він говорить: спробуймо. Я продати зможу. Ми уклали генеральний договір із цією компанією. Ми продаємо їй за її рознарядками продукцію, а вони займаються реалізацією. Це був єдиний, хто не побоявся...»

А чого, власне, боятися? «Від самого початку подавалася інформація, що продукція, яка реалізовується нашою компанією, є, образно кажучи, проблемною, а підприємства, які її купуватимуть, можуть втратити податковий кредит, потрапити до чорних списків, проти них буде ініційовано податкові перевірки. Все це і зараз триває, — говорить Гаврилов і чомусь резюмує: — Значить, ми йдемо правильним шляхом». Він обвинувачує народного депутата Ігоря Єремеєва й Олександра Онищенка — партнера екс-міністра Олександра Ставицького в тому, що його «заправки (ДРСМи) досі працюють і торгують контрафактним товаром». «Я думаю, — рішуче стверджує директор «Укртранснафтопродукту», — що ці ДРСМи треба забрати у власність держави, так само, як і Одеський НПЗ». «Я так думаю — це треба зробити», — повторює Гаврилов. Не сперечатимемось. Це справді можна зробити, якщо, звісно, закон дозволить.

А що стосується «безтендерного» продажу нафтопродуктів, то старший партнер юридичної фірми «Ільяшев і Партнери» Роман Марченко уточнює: «Вибір приватної компанії для реалізації заарештованого майна завжди був корупційною складовою». Він підкреслює, що, згідно з законодавством, заарештоване майно треба продавати з аукціону, або, якщо цим займається приватна компанія, то за ринковою ціною.

Тим часом не виключено, що Курченко вже не є власником Одеського НПЗ, з якого «Укртранснафтопродукт» вивозить і продає невідомо кому належні нафтопродукти. Не зумівши погасити кредит, отриманий у ВТБ (Росія) на купівлю заводу, олігарх передав цей актив банку, домовившись, що потім його купить «Роснефть». Відповідні відомості з’явилися в ЗМІ ще два місяці тому. Але, очевидно, ситуація на Донбасі і подальше погіршення українсько-російських відносин, м’яко кажучи, не сприяють реалізації цієї оборудки. В результаті завод, не виключено, отримує шанс перейти в управління «Укртранснафтопродукту». І радує, що Гаврилова при цьому хвилює ще й доля його працівників.