Біжимо вгору ескалатором, що їде вниз

Післясвяткові вихідні принесли Україні одразу дві обнадійливі новини. Рейтингове агентство Moody’s Investors Service підвищило рейтинги України в українській та іноземній валюті на один щабель — з Caa3 до Caa2 з «позитивним» прогнозом.

Коментуючи рішення агентства, прем’єр-міністр України Володимир Гройсман зазначив: «Ключові фактори зміни кредитного рейтингу в позитивний бік — ефект структурних реформ і посилення позицій України на світовому ринку. І, за прогнозами фінансистів, продовження змін поліпшить боргову динаміку нашої держави».

Прем’єр наголосив, повідомляє прес-служба уряду, що попереду багато роботи — в секторі політичної стабільності, продовження економічних перетворень, посилення валютного курсу і загалом над зміцненням економіки. За його словами, успіх реформ, зокрема на макрорівні, дозволить впоратися з прогнозним борговим навантаженням 2019 року і наступних років, коли Україні доведеться повертати борги попередніх періодів.

«Ми пишаємося тим, що міжнародне агентство визнало наші досягнення в сфері прозорості газового сектору, державних закупівель, оподаткування, банківському секторі. І ми розуміємо, що наші партнери очікують реалізацію вже заявлених урядом реформ, зокрема пенсійної системи, приватизації, земельних відносин. Ми були і залишаємося відданими курсу змін для майбутнього держави і поліпшення добробуту громадян», — наголосив прем’єр.

Другу приємну новину повідомив керівник Представництва України при ЄС Микола Точицький. Він сказав, що українсько-литовський проект «плану Маршалла» для України був представлений в європейських інститутах і буде вивчений Європейською комісією. «Була презентація цього плану... і Європейська комісія досить серйозно до цього поставилася. З огляду на те, що українсько-литовський план переданий недавно, Єврокомісія вивчить цю пропозицію і подивиться, яким чином вони зможуть в цьому взяти участь», — сказав керівник Представництва України в ЄС Інтерфаксу-Україна.

За його словами, проект документа передбачає виділення щорічно 5 мільярдів євро на підтримку реформ в Україні. «На що ми вийдемо, врешті-решт, маю на увазі ЄС, оскільки я тут можу говорити тільки про ЄС, яким чином Євросоюз візьме участь — це підлягає ще вивченню, але, думаю, за 1—1,5 місяці ми будемо мати уявлення», — додав дипломат, мов би запобігаючи передчасній радості співрозмовника.

Того ж дня, коли з’явилася ця перспективна новина, перший віце-прем’єр міністр, міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів на одному з телеканалів змалював українські економічні реалії. «Усі говорили, що буде великий мінус. Я переконаний, буде плюс до 2% зростання ВВП (за підсумками 2017 року)», — сказав Кубів. При цьому він зазначив, що зараз спостерігається макростабілізація економіки. «Ми говоримо про наступний рік — зростання ВВП 3%. Про 2019-й — 3,6%. Про 2020-й — ми говоримо 4%. Тобто йдеться про продовження стабілізації макрооцінки», — акцентував перший віце-прем’єр.

При цьому Кубів прогнозує інфляцію (грудень до грудня) в 2017 році на рівні 11,2%. На його думку, на макроекономічні показники в останньому кварталі будуть впливати оцінка прогнозних показників бюджету на 2018 рік, проведення пенсійної реформи і глобальні процеси. «Ми бачимо сьогодні ситуацію радикалізації політичних впливів на економіку в багатьох країнах Європи, де відбулися вибори. Цей аспект буде впливати. Та ця похибка не буде великою», — прогнозує Кубів. При цьому він зазначає, що розбіжність між прогнозованим рівнем інфляції і реальним за підсумками року може скласти 0,2 процентного пункту. Про розбіжності в прогнозних оцінках ВВП він, щоправда, не говорить. І тут не можна не нагадати, що очолюване ним відомство оцінює зростання валового внутрішнього продукту в січні-червні 2017 року у 2,5%. Тобто у другому півріччі Кубів передбачає навіть деякий спад темпів зростання економіки?

Не в захваті від найближчих перспектив української економіки і виконавчий директор Фонду Блейзера в Україні Олег Устенко. За його словами, макроекономічна ситуація в Україні «далека від ідеальної». «До бюджету цього року були закладені темпи економічного зростання близько 3%, але очевидно, що ці темпи не будуть витримані. В оновленому прогнозі Нацбанку України йдеться про те, що швидше за все ВВП протягом цього року буде рости на рівні 1,6%», — вказує Устенко.

«Водночас оновлений прогноз зростання світової економіки становить 3,4%, — говорить експерт і додає: — Це означає, що ми рухаємося вдвічі повільніше, ніж вся світова економіка, а оскільки економіка країн, що розвиваються, ринків, що розвиваються, покаже в цьому році 4,5%, то наше відставання в порівнянні з ними ще більше — ми зростаємо втричі повільніше».

Устенко також наголошує, що одна з найважливіших проблем України — це якість бізнес-клімату. Він нагадує, що в новітній економічній історії України було лише два роки — 2005-й і 2007-й, коли до нас прийшло майже 10 мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій. За минулий рік, за даними експерта, Україна отримала лише 3,4 мільярда доларів. З них 2,5 мільярда спрямовано в банківський сектор.

І це можна називати не інвестиціями по любові, а з примусу, зазначає експерт, тому що іноземні материнські банки повинні були вкладатися в свої філії в Україні, щоб не дати їм утопитися. А реальний сектор економіки зміг абсорбувати лише 0,9 мільярда доларів.

«Це взагалі ніщо, — упевнений Устенко, — особливо якщо врахувати, що через різні канали у світі було розподілено 3,3 трильйона доларів ПІІ. Наш прогноз на цей рік для України — не більше двох мільярдів доларів, що відповідає приблизно 2% ВВП України. Це абсолютно неадекватна йому і низька цифра, оскільки країни і ринки, що розвиваються, зазвичай отримують до 5% ВВП».

«Ось чому в 2017 році ми очікуємо такі низькі темпи економічного зростання, — пояснює Устенко, — одна з дуже важливих причин — це низька якість бізнес-клімату. Не хочу вдаватися в деталі фінансових теорій, але зрозуміло, що той, хто інвестує, завжди порівнює ризики, наявні в тій чи іншій країні, з нормою прибутковості, яку він може отримати там на вкладений капітал». Але згідно з міжнародними рейтингами, Україна перебуває в групі так званих сміттєвих інвестицій, констатує Устенко.

Зрозуміло, що бажану норму прибутковості тут просто неможливо отримати: у нас немає бізнесу, який може дати такий прибуток, відзначає він. «Проте навіть за незначних позитивних змін у якості бізнес-клімату Україна може розраховувати на значний приплив прямих іноземних інвестицій», — робить висновок виконавчий директор Фонду Блейзера.

«Щодо нового рейтингу від Moody’s Investors Service, то Caa2 — це все ті ж сміттєві інвестиції, що і Caa3, і радіти тут нічому», — сказав «Дню» експерт. Зазирнемо ще й до «Вікіпедії». Виявляється, всі рейтинги Саа свідчать про зобов’язання дуже низької якості, що схильні до дуже високого кредитного ризику.