Бізнес вимагає податкової «революції»

Бізнес знову заговорив про необхідність докорінних системних змін у країні. Тепер підприємці виступають із вимогами зниження ставки єдиного соціального внеску. Вони навіть почали збирати підписи під зверненням до керівництва держави з проханням дати хід законопроекту, котрий понад півроку припадає пилом на полицях Кабміну.

Усі пам’ятають масові протести підприємців наприкінці минулого року. Переважно вони стосувалися змін до податкового законодавства, а в основній маси протестувальниками були представники дрібного та середнього бізнесу. Здебільшого це ті, хто працює на єдиному податку, в народі їх зазвичай називають «риночниками». Їх багато й вони голосно кричать, тому влада в дечому змушена була піти їм на поступки.

Про середній, а тим паче великий бізнес (той, що все-таки вижив під час кризи), годі й говорити. За словами роботодавців, у них складається враження, що їхні підприємства взагалі не потрібні державі — або вони мусять куди влитися (стати під крило когось із могутніх олігархів), або їм не місце в цьому житті. Тому кількість підприємств умовно великого дивізіону стрімко й катастрофічно скорочується. «Змінювати систему треба в комплексі», — переконані підприємці. Нині ж діючі ставки обов’язкової щомісячної сплати єдиного соціального внеску, на рівні базових 34,7 відсотка на фонд оплати праці, є завеликими. У більшості підприємців немає можливості сплачувати таку високу, на їхнє переконання, ставку.

Про те, що бізнес таки має рацію, свідчать і розрахунки. Так, для фізичної особи-підприємця в 2009 році місячна ставка єдиного податку складала 100 гривень. За рік підприємець сплачував державі 1200 гривень. У 2010 році це вже було 2734 гривні, в 2011-му — 5210 гривень. Тут ми можемо спостерігати незворотну тенденцію збільшення суми фінансового навантаження на дрібного підприємця. За два роки ця сума зросла в 4,5 (!) разу. І все це через підвищення ставки єдиного соціального внеску. Від цього потерпають підприємці всіх регіонів України.

«Єдиний соціальний податок — це той крок і той захід, котрий дуже швидко, практично з наступного місяця після прийняття, дасть дуже серйозний ковток кисню всім тим підприємствам, що поки ще працюють у правовому полі», — переконаний один із найбільших роботодавців Чернігівщини, голова правління ВАТ «Базис», член правління обласної організації роботодавців «Сіверщина» Андрій Склярець. Керівник галузевої організації роботодавців у сфері торгівлі та послуг, до якої входить понад 150 підприємств (що об’єднують більше 26 тисяч робочих місць), говорить про те, що в торговельній галузі Чернігова є тільки три підприємства, де зарплата виплачується «по-білому». За його словами, гостро стоїть питання компенсатора. Левова частка того, що нині продається, збувається поза податковим полем. Відповідно зарплати, які сьогодні виплачуються «по-чорному», не компенсують необхідний відсоток ані в державний бюджет, ані в бюджет Пенсійного фонду.

«Нині ніхто не може оцінити, яка частина ВВП перебуває в «тіні». Всі схильні говорити, що це — приблизно половина, — зауважує підприємець. — Уявімо ситуацію, коли всі стануть платити чесно! За якої умови це можливо? Лише тоді, коли платити чесно стане вигідно».

Утім, всі ці процеси можна промоделювати на прикладі того ж таки єдиного соціального внеску. Грубо кажучи, його середня відсоткова ставка нині на рівні 40 відсотків. А що, коли зробити її на рівні 20 відсотків? Тоді друга половина, замість того, щоб від когось залежати, почне виплачувати зарплату по-чесному. Вийде та ж сума єдиного соціального внеску, але збільшення за рахунок податку на прибуток дасть додаткові надходження до бюджетів різних рівнів.

Податкова революція країні просто необхідна, переконані представники бізнесу. І на це нібито є воля керівництва держави, є навіть новий податковий кодекс, є воля низів — простих підприємців, які й зараз продовжують волати про зміни. Але чому ж тоді віз і нині там, де він і стояв? Чи не тому, що середня ланка, ті, хто відповідальний за реалізацію державної політики на місцях, не зацікавлена у цих змінах?

Так, тільки підприємства торгівлі контролюються 49-ма (!) відомчими інстанціями. «Бюрократична машина живе за принципом: чим складніше й заплутаніше, тим їй легше жити», — зауважує Склярець.

Законопроект, мета якого — зменшення ставки єдиного соціального внеску, впродовж року розробляли юристи Всеукраїнського об’єднання підприємців малого та середнього бізнесу «Фортеця». Нині його доля цілком залежить від чиновників із Кабміну — саме там він уже понад півроку перебуває на розгляді. Очевидно, що в цій площині для втілення закону в життя, безумовно, необхідні розуміння та політична воля й Президента, й парламентарів.

Головною умовою від уряду при розробці закону була умова пошуку компенсаторів. «Ми готові зменшити ставку і до десяти відсотків, але ви нам дайте ті гроші, які втратить Пенсійний фонд», — приблизно так, майже дослівно, висловились урядовці. Тому основний наголос при розробці законопроекту ставився на статтю, в якій ідеться про класи професійного ризику та розмір єдиного внеску. На сьогодні існує 67 класів професійного ризику, й саме до них прив’язаний єдиний соціальний внесок.

Розробники нового закону запропонували урядовцям зменшити цю ставку до рівня 20,2%. Крім того, в законопроекті підприємці відобразили дуже болісні для них моменти, які не були враховані в новому податковому кодексі.

«В новому податковому кодексі позитивним є те, що «єдинщик» відтепер може отримати відпустку та лікарняні, — говорить представник профспілки підприємців «Єдність» Світлана Жимолостнова. — До цього часу підприємці, які працювали на даному виді податку, не мали таких прав». Отже, в Кодексі підприємцям дали законні пільги, але в Законі «Про єдиний соціальний внесок» урядовці забули про те, що в разі хвороби підприємця або його відпустки, єдиний соціальний внесок він мусить все одно сплачувати.

Питання, як бачимо, залишається відкритим. Але підприємці зробили ще один крок на шляху до його розв’язання. Вони ініціювали проведення Всеукраїнської акції на підтримку розробленого законопроекту. В рамках акції розпочато збір підписів під листом-зверненням до Президента на підтримку ініціативи щодо зменшення ставки єдиного внеску.

КОМЕНТАРІ

Світлана ЖИМОЛОСТНОВА, представник профспілки підприємців «Єдність»:

— Окрім проблеми високої ставки єдиного соціального внеску на сьогодні існують нерівні умови для підприємців і підприємств. Так, на підприємстві, де працює інвалід, підприємство сплачує 8,41 відсотка, а підприємець платить 36,8%. Тому ми пропонуємо в цьому законопроекті всіх поставити в рівні умови, тобто зробити для всіх, хто має в штаті інваліда, ставку 8,41%. Ми активно долучаємося до збору підписів під зверненням до Президента й маємо надію, що цей законопроект побачить світ, а нашим підприємцям стане хоча б трішки легше жити.

Алла ФЕДОРІНА, начальник відділу надходження платежів управління Пенсійного фонду України у Чернігові:

— Якщо єдиний соціальний внесок буде зменшений, Пенсійний фонд недоотримає значні кошти. Чернігів — найбільше промислове місто в нашій області, й, незважаючи на це, ми не можемо забезпечити не лише гідну пенсію пенсіонерам, яких тільки в Чернігові 80 тисяч, але й ту, що декларована законодавством. На сьогодні найбільш неорганізованими платниками є підприємці. В Чернігові їх 24 тисячі, але декларації подали тільки 17 тисяч. Борг до Пенсійного фонду складає 1,7 мільйона гривень. І це лише з тих, хто здав звіт, а половина підприємців ще його не здала. За перший квартал поточного року підприємці заплатили нам 9 мільйонів гривень, що складає всього лише 3 відсотки від надходження в бюджет Пенсійного фонду. Вони не забезпечать навіть своїх батьків, не те що себе. В середньому надходження в Пенсійний фонд від одного підприємця нині складає 250 гривень.