"Бізон" у хліборобській запряжці
Зернозбирального комбайна "Бізон" немає в українській програмі розвитку сільськогосподарського машинобудування. На наших ланах він з'явився якось тихо, без великих іноземних позичок і, можливо, тому його ім'я не пов'язано зі скандалами, які так добре працюють на рекламу інших машин.
"Бізон БС З110" - це польський комбайн. Свого часу він зацікавив керівників Харківської обласної держадміністрації, котрі бувають у Польщі в справах дружби з сусідньою державою. Було досягнуто домовленості випробувати ці машини на слобожанських полях і, коли результати будуть непогані, розмову продовжити.
Цього року 50 комбайнів доставили до Харкова. Їх склали в машинобудівному об'єднанні "Завод імені Малишева" й роздали господарствам. Результати жнив ранніх зернових здивували, мабуть, навіть ініціаторів "розведення" "Бізонів" на Харківщині. Судіть самі.
У жнивах брали участь 2400 комбайнів різним марок. Понад 1000 тонн зерна намолотили тільки 108 екіпажів. Коли цю кількість узяти за 100 відсотків, то виявиться, що серед "тисячників" 40,7 відсотка - екіпажі "Бізонів" (цей рубіж перейшли 44 комбайни з 50 закуплених). Найбільше хліба (2400 тонн!) намолотив екіпаж Володимира Павленка з КСП "Чистоводовське" Ізюмського району. Він працював на "Бізоні". Другий, четвертий і п'ятий результати - також за "Бізонами". Вони працювали в мобільному загоні Червоноградського КХП під керівництвом Михайла Жордика.
Загалом, невідомі широкому колу механізаторів польські комбайни показали себе значно краще, ніж машини інших марок. Логіка підказує, що "Бізони" було б корисно випускати на українські лани, попри скромну(?) польську марку.
Дуже важливо, що поле для них не потрібно підживлювати іноземними позичками. Але й у бюджетних коштах, що віднімаються у бідних пенсіонерів, мабуть теж не буде потреби. "Бізон" - суто ринковий задум. Його провідником у Харкові стала корпорація "Укрсибінкор". Вона закупила комбайни в польської фірми, вона ж надає їх господарствам. Це не подарунки, за них потрібно платити. Умови оплати для землероба, котрий звик до товарного обміну, цілком прийнятні: за кожен "Бізон" потрібно віддати 1000 тонн пшениці третього класу. (До речі, за деякі чужоземні комбайни слід віддати 2500 тонн.) Перетворення зерна на гроші - це вже клопіт корпорації. За нинішньої кон'юнктури ринку - справа непроста. Але для господарств важливо, що після виплати комбайни залишаються в їхній власності й що для майбутніх косовиць уже не потрібно запрошувати варягів, віддаючи їм за жнива шосту чи, навіть п'яту частину намолоту. Тим паче, що 44 "Бізони" з 50 окупили себе лише за одні жнива від півтора до двох разів. Зараз усі вони збирають соняшник, даючи господарствам чистий прибуток.
Розповідаючи про це, президент корпорації "Укрсибінкор" Євген Назаров відзначив, що польська сторона ризикувала: продукцію поставили без стовідсоткової сплати, на виплат за три роки, та ще й не під урядові зобов'язання, а під гарантії обласної адміністрації. Але, мабуть, спрацювали давні дружні зв'язки з Харківщиною, та й безмежні можливості українського ринку спокусили. Адже лише для оновлення наявного парку комбайнів нашій державі потрібно 10 - 12 тисяч машин щороку.
В проекту "Бізон - Харків" є другий обрій - спільне виробництво комбайнів. Він відкривається лише тепер, після випробування цих машин на наших полях. Раніше ці наміри корпорація не розголошувала. Тим паче, що на всіх етапах переговорів з поляками позиція міністерств стосовно "Бізона" була настороженою. Говорили про "Джона Діра", про "Домінатора", про олександрійські "Лани" й "Фермери" і, ясна річ, про рідні "Славутичі". Згадаймо поета: "На польський дивляться, як в афішу коза"...
Тепер у харків'ян і в Міністерстві технічної політики є цілком сприятливий відгук з Українського державного центру з випробування й прогнозування сільськогосподарських машин і технологій. Указано й переваги, й недоліки комбайну. Але спільне виробництво - можливе. Докладну доповідь про це голова обласної адміністрації Олег Дьомін зробив прем'єр-міністрові Валерієві Пустовойтенкові.
На одному з чисто польських "Бізонів" установили двигун СМД 31-20 виробництва харківського заводу "Серп і Молот" замість штатного словацького. Це нова розробка харківських моторобудівників. Комбайн працював у КСП "Україна" Ізюмського району. Жодної поломки! Але є проблема. Дизель відповідає сучасним вимогам, але не має міжнародного сертифікату якості за стандартом IСO-9001, а "Бізони" цей документ мають.
Аби рівень якості й ціна відповідали вимогам фірми "Бізон", подальше виробництво розвиватиметься за принципом конкурсу. Свою зацікавленість у цій програмі вже виказали не лише харківські, а й російські банки. Наступного року на ланах Харківщини працюватиме принаймні 100 "Бізонів" з харківськими моторами. А вже до жнив 2001 року - п'ять тисяч. Частка комплектуючих вузлів і деталей, виготовлених в Україні, становитиме 82%.
Без сприяння влади корпорація, звичайно, навряд чи змогла б здійснити такий великий проект. Лише гарантії облдержадміністрації, під які було отримано 50 комбайнів, чого варті. Плюс майже монопольне право продавати пшеницю й борошно, якими оплачено ці комбайни. Й ось дехто вказує на зв'язок між інтересами корпорації й минулим харківського Голови облдержадміністрації. Не є таємницею, що Олег Дьомін до обрання депутатом Верховної Ради працював саме в "Укрсибінкорі".
Але, здається, річ зовсім в іншому. Коли бюджет порожній, то адміністрація просто зобов'язана клопотатися про вигідне виробництво. В Харківській області випадок, загалом, особливий. З діяльністю тутешніх заводів сільськогосподарського машинобудування пов'язано долю майже 300 тисяч осіб. "Бізон - Харків" - це гарантована робота для "Серпа й Молота", Куп'янського ливарного заводу, для малишівців, залізничників, сільських механізаторів, ремонтників тощо. Це й інвалютні надходження до скарбниці. До корпорації "Укрсибінкор" уже надійшло понад 300 заявок від покупців з України, Росії й, навіть, країн Близького й Середнього Сходу.
