Борги за неіснуючу послугу
234 будинки в Києві можуть залишитися без гарячого водопостачання
«Київводоканал» може припинити подачу води на підігрів для 234 зі 1117 столичних об’єднань співвласників багатоквартирних будинків і житлово-будівельних кооперативів через борги. Від них підприємство недоотримало 32 мільйонів гривень платежів. А це — половина всіх коштів, які водоканалу мають сплачувати кооперативи, повідомив директор розрахункового департаменту «Київводоканалу» Станіслав Каплуненко.
«При цьому варто зазначити, що рівень сплати киянами за отриману послугу складає приблизно 80%, але до постачальника послуги доходить не більше 50—60% сплачених коштів. Боржниками виявляються не громадяни, а управляючі організації, зокрема, ОСББ та ЖБК», — наголосив Каплуненко. За його словами, найбільше боржників — у Деснянському та Оболонському районах Києва.
Утім, в останніх є вагома причина не платити — де-юре послуга гарячого водопостачання в столиці досі відсутня, як і її виробник. «Київводоканал» надає холодну воду для нагріву в «Київенерго». Проте визнавати себе виробником не поспішають обидві структури. Тож підписувати договори невідомо з ким кияни відмовляються. Як результат — перша ланка послуги-фантома вже ризикує випасти. Адже через відмову платити столичний водоканал втрачає гроші.
«Мешканці отримують в кранах не гігакалорії, а гарячу воду, — пояснює заступник генерального директора Київводоканалу Віта Струкова. — У зв’язку з цим є загроза того, що в зв’язку з технічними причинами може бути припинене подання холодної води на підігрів. Оскільки гаряча вода не є санітарною нормою».
При цьому постраждати можуть не тільки будинки-боржники, а й інші будинки, які обслуговує той чи інший центральний тепловий пункт (ЦТП). Адже ЦТП обслуговують не один будинок, а цілу мережу.
Подібна колізія в столиці склалася через недосконале законодавство, пояснюють у водоканалі. Мовляв, на папері досі не виписали самого поняття послуги гарячого водопостачання, а також її виробника. Водночас, як нагадують чиновники, в глухий кут ситуація зайшла чомусь лише в Києві — в інших містах виробників гарячої води таки знайшли. Тому, як припускають фахівці, нинішній стан справ вигідний столичним монополістам. Адже на сьогодні всі фінансові ризики вони перекладають на ЖЕКи чи ОСББ.
«У ЖБК, ОСББ, ЖЕКах коштів, які вони зібрали від киян, у багатьох випадках недостатньо, щоб розрахуватися з тепло й водопостачальними організаціями, — пояснює начальник управління цінової політики департаменту економіки та інвестицій КМДА Василь Яструбинський. — Через це, як правило, у більшості випадків, ОСББ, ЖЕКи, ЖБК мають негативний баланс. Вони несуть збитки».
До комунальної суперечки найближчим часом може долучитися й Прокуратура. Заяву в правоохоронні органи на незгодних платити за частину послуги обіцяють подати в Київводоканалі.
Тим часом столична влада радить підприємству не поспішати звертатися до прокурорів. «Пропонуємо вирішити проблему встановленням лічильників, які рахуватимуть і гігакалорії, і кубометри спожитої води», — заявив начальник управління реформування та розвитку ЖКГ КМДА Петро Пантєлєєв.
