Боротьба з інвестором

Так вже склалося, що сфера житлово-комунального господарства вважається не надто привабливою для інвесторів. Причини цьому — низька рентабельність, а то і збитковість галузі, зношеніність обладнання, повсемісна бюрократія. Проте не це лякає потенційних інвесторів і псує нерви нині існуючим — головною проблемою тут називають стосунки з місцевою владою і незахищеність інвесторів від її ж свавілля.

Сьогодні в Україні приватні підприємства у сфері ЖКГ обслуговують 12—14% житлового фонду. Цього, за словами директора ТОВ «Центр науково- технічних інновацій» Української нафтогазової академії Сергія Бульбаса, недостатньо, адже, наприклад, в країнах Балтії ця цифра сягає 60%, тобто в п’ять разів вища за українськi показники. Він підкреслив, що сьогодні на українському ринку житлово-комунального господарства налічується 400 приватних підприємств. Працювати в цьому сегменті важко. Взяти хоча б офіційні дані — в минулому році збитковість ЖКГ України сягнула 812,1 мільйона гривень. І хоча це у півтора рази менше, ніж у 2005 році, проте до вирішення проблеми ще далеко.

Директор кіровоградського ТОВ «Водне господарство» Андрій Карауш вважає, що при певних умовах, цей вид діяльності може бути успішним. «Ми проаналізували, що даний напрямок, дана сфера діяльності достатньо перспективна. Це може бути успішним видом діяльності», — відмічає він. Проте бути такою, за його словами, їй заважає ціла низка проблем. Найголовніша і найболючіша — це тарифо і ціноутворення в цій сфері. «Всі ми прекрасно знаємо, що тарифи встановлюються органами місцевого самоврядування, тобто в Кіровограді це міська рада. І ось тут ми вже півтора роки б’ємося над тим, щоб тарифи були приведені до економічно обгрунтованих витрат. Депутати це питання не розглядають і затягують. З жовтня минулого року тариф підприємства наперед є збитковим на 22 копійки», — обурюється Карауш. Такі незначні кошти, на думку Карауша, можуть призвести до щомісячних збитків теплопостачальникові у розмірі 600—700 тисяч гривень. Якщо до початку опалювального сезону тарифи не будуть відповідати собівартості, є ризик, що не в усіх квартирах буде тепло. Через те, що країна знаходиться в стані постійних перманентних виборів, тарифи час від часу «стрибають», адже вони є популярною складовою передвиборних обіцянок і акцій, тому навряд чи сьогодні їх підвищать хоча б до рівня собівартості, впевнені приватні інвестори в сфері ЖКГ. «Те, що питання економічно необгурнтованих тарифів досі не вирішено — рано чи пізно відобразиться на споживачах», — додає директор ДП «Кіровоградтепло» Володимир Пісний

Вихід з ситуації інвестори вбачають у створенні єдиного державного органу, який би встановлював і регулював базові тарифи на всі послуги ЖКГ. «Щоб відсікти політичну складову, наприклад», — пояснює Карауш.

На цьому проблеми інвесторів в сфері ЖКГ не закінчуються. Слідом за тарифоутворенням іде проблема орендних відносин. «Вони регулюються законом, прийнятим у 1992 році. На сьогоднішній день відносини в цій галузі змінилися, закон — ні», — пояснює директор ТОВ «Водне господарство». Не менш важливою є і проблема правового забезпечення діяльності приватного інвестора у сфері ЖКГ. «На державному рівні ми маємо масу законів, які чітко регулюють ці відносини, але в кожному з цих нормативних документів є ссилка, що орган місцевого самоврядування повинен конкретизувати ці відносини. І в часності, в Кіровограді не визначена виконавча служба, для нашого підприємства не затверджений технологічний норматив використання питної води. Це при тому, що за рік роботи ми його знизили на один відсоток — у Кіровограді він достатньо високий, цей технологічний норматив», — розповідає Карауш. Крім того, додає він, на місцевому рівні затверджуються розпорядження і міського голови, і рішення виконавчого комітету, які просто одне одному суперечать і ставлять в глухий кут будь-яку діяльність підприємства.

Клопоту завдає і техніче переобладнання. Карауш розповідає, що зношеність мережі і обладнання, якими вони зараз користуються як орендатори, складає 74%. Інвестори з ентузіазмом взялися за вирішення цієї проблеми, але дуже швидко зрозуміли, що самим їм не впоратися, а місцева влада допомагати не збирається. «Склали інвестиційний план з модернізації і реконструкції. Він також включав участь міста і держави для того, щоб система водопостачання 300 тисячногоміста була приведена в порядок. Коли цей проект, підготовлений нашим підприємством, захищався в Міністерстві ЖКГ під фінансування, яке виділяється з держбюджету, мер міста просто не поїхав — він послав одного з чиновників міськвиконкому і життєвоважливий для міста проект був провалений», — обурюється Карауш діями міського голови. Ця проблема влади на місцях характерна для всієї України, впевнені кіровоградські інвестори. «За останні два роки, напевне, вже третій склад виконкому (В місті Кіровоград. — Авт. ). Кожен новий склад приходить і дивиться на проблеми міста, кожен зі своєї дзвіниці. Комусь не подобаються орендні відносини, комусь ще щось — і звідси постійнi розмови про розрив договору. Доходить до того, що назначаються протизаконні перевірки на підприємстві, — пояснює Карауш і наводить такий приклад. — За цей рік на моєму підприємстві їх було вже 29. Коли ж працювати?»

За словами Бульбаса, в 2004 році прийнята держпрограма з реформування ЖКГ, яка передбачає залучення в процес реформування приватний бізнес. «За роки існування нашого підприємства ДП «Кіровоградтепло» ми прийшли до висновку, що є державна декларація про те, що даний сегмент ринку повинен залучати приватні компанії. Це одна сторона медалі, інша — те, з чим приватні компанії зіштовхуються на місцях — відносини з владою міста Кіровограда абсолютно суперечать декларації. На сьогодні де-факто ми зіштовхуємося з беззаконням на місцях, жорстким ігноруванням інтересів приватного підприємця», — пікреслює він. З ним погоджується і директор ТОВ «Центр досліджень правового забезпечення» Олександр Чернявський: «Не дивлячись на те, що у підприємства є комплексний правовий супровід, цього недостатньо». «Ми прийшли до висновку, що потрібно створити певну асоціацію, яка б лобіювала, захищала інтереси приватного інвестора в даному сегменті ринку», — зазначає Бульбас. Назва асоціації, яка повинна з’явитися вже за місяць-два, звучатиме так — «Асоціація приватних інвесторів у сфері ЖКГ». Наскілька вона буде ефективною у вирішення такого пласту питань і проблем покаже час. В утворенні такої асоціації приватні інвестори вбачають покращання умов для свого бізнесу, в якому зацікавлені не лише вони. «Головна заслуга приватного капіталу в сфері ЖКГ — зацікавлення людей, які вже більше не хотіли працювати в цій сфері. Людям створили нормальні робочі місця і зарплату. Немає заборгованостей. Люди повірили в завтрашній день», — підсумовує Володимир Пісний.