"Бориспіль" мріє стати "Нью-Хітроу"
1996 року понад 2,5 млрд. пасажирів скористалися послугами різноманітних авіакомпаній світу. Отже, значна частина людства воліє пересуватися саме повітрям. Зі збільшенням обсягів пасажирських та вантажних перевезень зросла й роль аеропортів, деякі з яких стали "повітряними воротами" континентів.
На превеликий жаль, у число "світових аеровокзальних грандів" не входять аналогічні підприємства України. За даними Українського об'єднання цивільної авіації "Аеропорти України", 1996 року в київському "Борисполі" обслугували понад 1,4 млн. пасажирів (за радянських часів звичайно їхня кількість сягала 5 млн. осіб). Невеликі обсяги "перетравлюють" й інші аеропорти. Сімферопольський аеропорт відправляє 300 тисяч пасажирів на рік, одеський, львівський та харківський - по 200 тисяч. Основний контингент - це бізнесмени та туристи, що виїздять за кордон.
Аеропорти в Україні модернізуються дуже повільно. Виконано перший етап реконструкції у київському "Борисполі". Аеропорт розраховуватиметься за отриманий від європейських банків кредит ($15 млн.) до 2006 року з прибутку, що отримує підприємство. Нині реконструюється злітно-посадочна смуга №1. Фінансує цей проект держава, але поки з 200 млн. грн., потрібних для завершення робіт, виділено з бюджету всього 35 млн. грн. За оцінкою експертів, навряд чи урядові вдасться знайти кошти, щоб спорудити цю злітно-посадочну смугу до травня наступного року, як планувалося.
Міністерство транспорту України домовилося про відкриття цільової кредитної лінії відомої німецької компанії "Даймлер Бенц" під будівництво смуги на суму 185 млн. німецьких марок.
Через кілька років передбачається розпочати наступний етап модернізації: побудувати новий або розширити старий аеропорт. Та і для цього потрібно знайти "лише" $180 млн. На думку фахівців, створення найсучаснішого аеровокзалу в Києві плюс злітно-посадочна смуга, обладнана новітніми навігаційними, радіотехнічними приладами, дозволять нашій столиці у кілька разів збільшити потік транзитних авіапасажирів, стати своєрідним повітряним мостом між Заходом та Сходом.
Щодо інших аеропортів України, то без допомоги центральних асигнувань завершено модернізацію аеровокзального приміщення у Запоріжжі, Львів за своїми каналами вийшов на низку американських авіакомпаній. Той-таки "Даймлер бенц" має намір реконструювати Одеський аеропорт. Який він, сучасний аеропорт?
Західні аеропорти - це розвинуті підприємства, які щорічно обслуговують мільйони пасажирів та отримують значний прибуток. 50 найбільших аеропортів світу 1996 року прийняли й відправили 1,3 млрд. пасажирів. З цієї кількості 500 млн. чоловік припадає на першу "десятку": Чикаго - 68 млн., Атланта - 58, Даллас - 57, Лондон ("Хітроу") - 55, Лос-Анджелес - 54. Решта п'ять аеропортів - у Токіо, Франкфурті-на-Майні, Сан-Франциско, Маямі та Денвері - обслужили у сумі понад 160 млн. чол.
Сьогодні конкуренція між різними аеропортами світу змушує їхніх власників іти шляхом вдосконалення системи обслуговування пасажирів. Останні не повинні відчувати себе тимчасовими гостями або туристами, яких прагнуть швидше "упакувати" у літак. Клієнти можуть дозволити собі перед вильотом з комфортом провести час у кафе, ресторанах, магазинах, казино, плавальних басейнах, соляріях, і навіть відвідати виставкові салони, як наприклад, у Мюнхені. Кожен з аеропортів світу спеціалізується на певних видах послуг. За бажання можна скласти довідник аеропортів залежно від схеми обслуговування та особливостей послуг, що надаються.
Найшвидшим в обслуговуванні пасажирів вважається аеропорт у Франкфурті-на-Майні. Транзитний авіаклієнт, як правило, тут довго не затримується. Дирекцією аеропорту розроблено рейси між Європою та Америкою, Європою та Азією, що вдало стикуються.
На обслуговування "транзитника" відводиться до 1 години. Тим пасажирам, яким немає куди поспішати, варто скористатися послугами амстердамського "Схиполя". В аеропорту можна смачно поїсти, і взагалі, весело згаяти час. Зробити потрібні покупки в "duty-free shops" можна у Лондоні, Парижі, Сінгапурі. До речі, в американських аеропортах такої системи обслуговування не передбачено. Цілком можливо, що уже за 2 роки " duty-free shops", зникнуть і з аеропортів Європи, оскільки до 30 липня 1999 року у межах країн ЕС торгівлю товарами, які не оподатковуються, має бути скасовано. На противагу цьому 500 найбільших європейських фірм, "зав'язаних" на цьому бізнесі, створили фонд досліджень з туризму, мета якого - підтримати кампанію проти закриття "duty-free system".
Нині низка європейських та американських аеропортів має прибуток також за рахунок надання послуг з проведення 1-2 денних ділових зустрічей. Не заїжджаючи у місто, бізнесмени можуть зібратися й обговорити свої справи в аеропортах, при цьому отримавши у розпорядження конгрес-холи і всі потрібні комунікації. Лас-Вегас, Сінгапур та Гонконг спеціалізуються на наданні пасажирам різного роду розваг та бізнес-послуг.
Керівництво багатьох аеропортів не обмежується вдосконаленням системи обслуговування клієнтів: багато з них розробили плани нарощування "виробничих потужностей". Мається на увазі будівництво нових аеровокзалів та терміналів, спорудження сучасних злітно-посадочних смуг. Отак амстердамський "Схіполь" пропонує створити аеропорт-сателіт на одному з островів Північного моря, оскільки всю територію навколо існуючого аеропорту вже скуплено. Зведення нового аеровокзалу дасть можливість збільшити пропускну здатність з 25 до 44 млн. чоловік на рік. У столиці Франції, крім існуючих "Руассі" та "Орлі" (обслуговують приблизно 55 млн. пасажирів на рік), планується збудувати аеропорт з умовною назвою "Париж-3".
Швидко будується аеровокзальний гігант у Гонконгу. 1998 року має бути введено в експлуатацію аеропорт "Чек Лап Кок". Сінгапурський "Чангі" має намір обзавестися третім терміналом й збільшити обслуговування пасажирів з 27 до 40 млн. чол. на рік.
Керівництво аеропортів замислюється і над розв'язанням такої проблеми, як транспортування пасажирів. Амстердамський "Схіполь" та французький "Руассі" претендують на роль головних повітряних воріт Західної Європи. Тому увагу сконцентровано на будівництві автомагістралей, що пов'язують аеропорти з містами Старого Світу, які дозволяють швидко перекидати прибулих пасажирів на відстань до 250 кілометрів.
У багатьох аеропортах намагаються розв'язати навіть ті проблеми, що знаходяться поза їхньою компетенцією - паспортний контроль та митний огляд, щоб пасажир відчував себе в аеропорту вільно й затишно. І, судячи з усього, в Україні повільно, але правильно йдуть тим же шляхом: щоб мати клієнта у небі, слід завоювати його серце ще на землі.
