Бої за «тепле» місце

Вибори мера, що наближаються, перетворюють Київ на своєрідний полігон для політтехнологій. Після череди скандалів, пов’язаних із забудовою міста, днями тут спалахнув ще один, фінансовий.

Директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін днями звинуватив столичне керівництво в тому, що Київ через зовнішні та внутрішні борги перебуває на межі банкрутства. За словами Соскіна, 2003 року Київдержміськадміністрація розмістила на ринку єврооблігацій п’ятирічні бонди на суму $150 млн. iз прибутковістю в 8,75%. 2004 року іноземним інвесторам були продані семирічні євробонди на суму в $200 млн. під 8,625% річних. А нещодавно стало відомо, що Київ планує випустити облігації на $250 млн. Таким чином зовнішній борг столиці, без урахування відсотків, досягне $600 млн.

Проте, як вважає глава громадського об’єднання «Вибір» Іван Салій, місту зовсім не обов’язково влізати в ці борги: Київ, мовляв, одне з найбільш процвітаючих міст Європи і може самостійно окупити всі свої витрати. За підрахунками Салія, тільки цього року місто заробило на 80% більше, ніж торік, причому 300 млн. грн. було отримано за рахунок податку з фізичних осіб.

І критики міської влади запитують: кому саме продавали облігації, чи узгоджувалися ці позики з Київрадою, чи не будується в нашій столиці фінансова піраміда?

Відповідати на них довелося главі бюджетної комісії Київради Володимиру Присяжнюку. За його словами, всі європейські міста, включаючи столиці найрозвиненіших країн, беруть кредити на розвиток, тому немає нічого дивного в тому, що і Київ наслідує цю тенденцію. Як повідомив депутат, усі ці гроші використовувалися на розширення інфраструктури міста. Він запропонував, якщо хтось в цьому має сумнів, порівняти, скільки станцій метро були побудованi за роки незалежності з тим, скільки було побудовано за останні 20 років радянського режиму. За його словами, сальдо на користь незалежності. Крім того, він нагадав про будівництво Подільсько-Воскресенського моста і заявив, що без зовнішніх позик його не здійснити.

Але учасники дискусії не мали намір знижувати її напругу. Крім кредитів, у провину міськадміністрації вкотре ставилися махінації з приватизацією власності громади і землевідводами. Як заявив народний депутат Володимир Бондаренко, будівельний бум у Києві — не що інше, як прагнення міськвлади заткнути дірки в бюджеті коштами, які виторгували від продажу земельних ділянок. Причому, учасники дискусії мали сумніви, що при цьому виручаються адекватні кошти, оскільки практично повсюдно спостерігаються махінації із землевідводом. Згадавши вкотре багатостраждальну Пущу-Водицю, Бондаренко зазначив, що всі депутати Київради і практично всі глави райрад приклали руки до «роздерибанювання» майна громади, на чому вона втратила $730 млн. Якби Київ торгував своєю територією за правилами, то, за словами Бондаренка, проблем би не було. Але навіть ці неповні гроші розподіляються неправильно й закрито, вказав Бондаренко і погрожував, що тим, хто сидить нині в депутатських кріслах доведеться відповідати за це перед судом. Окрім того, за його словами, негативом у цій ситуації залишається і те, що виручені гроші від продажу землі Київ пускає на погашення кредитів. Але кількість ділянок обмежена, і це джерело скоро буде вичерпано. Тоді гасити борги доведеться вже за рахунок держбюджету, де, як вважає Бондаренко, такі витрати явно не передбачено.

Було поставлено під сумнів навіть мільярдний борг Мінфіну столиці. Як каже Салій, це або помилка, або змова, оскільки за цей рік не було жодної події, яка б дозволила говорити про такі прибутки. Але, незважаючи на те, що факт боргу було підтверджено всіма судовими інстанціями і частина його виплачена (Мінфін уже перерахував Києву 547 млн. грн. з цієї суми), активні учасники дискусії залишилися при думці, що тут все непросто... і навіть припустили, що це — спроба паплюжити Президента. Облиште, панове. Невже ви забули, що своєю перемогою помаранчева революція зобов’язана саме столичному меру і його команді?