Бразильський прорив

Національний Конгрес Бразилії ратифікував договір з Україною про довгострокову співпрацю із використання ракети-носія «Циклон-4» на бразильському пусковому центрі Алкантара. Це дозволяє сторонам розпочати створення спільного підприємства «Алкантара—Циклон— Спейс» і взятися за будівництво наземної інфраструктури на космодромі Алкантара, призначеному для надання послуг із запуску космічних апаратів в інтересах національних космічних програм, а також комерційних замовників пускових послуг. У лютому договір був ратифікований українським парламентом, а Президент України підписав відповідний закон.

Нагадаємо, що «Циклон-4» створює державне конструкторське бюро «Південне» спільно з виробничим об’єднанням «Південний машинобудівний завод» (Дніпропетровськ) та АТ «Хартрон» (Харків). «Циклон-4» розробляють на базі ракети «Циклон-3», він є новітнім і потужнішим варіантом цих ракетоносіїв. Запуски з приекваторіального бразильського космодрому Алкантара на кругові навколоземні низькі та середні орбіти й орбіту, перехідну до геостаціонарної, є економічно вигідними та дуже привабливими з комерційного погляду, оскільки близькість пускового центру Алкантара до екватора дозволяє підвищити масу виведеного корисного навантаження на 30— 40% за рахунок використання додаткової складової швидкості обертання Землі. Перший запуск «Циклону-4» з космодрому Алкантара заплановано на 2006 рік. Щорічно з космодрому планується здійснювати 5—10 запусків.

Реалізація цього проекту розглядається в Україні в контексті створення нової бази для космічної діяльності в ХХI столітті, покликаної насамперед забезпечити вихід країни на ринки держав Латинської Америки.

Але було б неправильно дивитися на космічну галузь України лише тільки у світлі її відособлених досягнень. Ще важливіше, що вона є своєрідним технологічним локомотивом для всієї української промисловості. З цього погляду, її завдання — крок за кроком виводити всі підприємства-суміжники на рівень світових вимог і досягнень, сприяти поширенню високих технологій на всі галузі промисловості.

За підсумками першого півріччя, зростання виробництва в космічній галузі України проти аналогічного періоду минулого року становило 27%. Причому, очевидно, можна говорити про стійке зростання — в 2003 році воно становило 51% порівняно з 2002-м. Разом із тим абсолютні обсяги виробництва промислової та науково-технічної продукції галузі поки що не особливо вражають. За півріччя вони становили лише 413 млн. грн. Звідси зрозуміло, що поки що й технологічний вплив на інші галузі — радіоелектроніку, машинобудування, виробництво побутових приладів — не такий вже й великий. Проте цю важливу місію галузі необхідно всіляко розвивати та враховувати у вітчизняних космічних програмах.

Україна реалізовує вже третю Національну космічну програму на 2003—2007 роки. У 2004 році заплановано 8 пусків вироблених у країні ракетоносіїв. Зі слів голови Національного космічного агентства (НКАУ) Олександра Негоди, намічено провести п’ять пусків ракетоносіїв «Зеніт-3SL» із морського космодрому в Тихому океані в рамках програми Sea Launch (перший здійснено 10 січня), один пуск — «Зеніт-2» із космодрому Байконур, один пуск конверсійного ракетоносія «Дніпро». З космодрому в Плесецьку (РФ) запланований запуск «Циклону-3» зі супутником дистанційного зондування «Січ-1М» і мікросупутником, повідомив О. Негода та нагадав, що за період із 1992 року провели понад 70 пусків ракетоносіїв українського виробництва, вивели на орбіту понад 150 супутників в інтересах дев’яти країн світу. Цього року планове зростання виробництва та реалізації продукції й послуг космічної галузі прогнозувалося на рівні не менше 21% (як бачимо, за перше півріччя ці плани навіть перевиконані). Можна передбачити, що бразильський прорив стане для України не лише можливістю вийти на вищу космічну орбіту, а й згодом — пропуском у світ високих технологій, куди сьогодні ми практично лише заглядаємо через шпарину в щільній завісі.