Будинок як... бізнес

Поки ще віртуальна реформа з кожним днем усе більше застаріваючого житлово-комунального господарства України, яке розвалюється, минулого тижня отримала два довгождані й, сподіватимемося, позитивні поштовхи. У вівторок Президент України Віктор Янукович призначив міністром регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства Анатолія Близнюка, звільнивши його з посади голови Донецької облдержадміністрації. « Гадаю, ми все-таки реалізуємо реформу житлово-комунального господарства», — якось невпевнено сказав, представляючи нового міністра апарату відомства, перший віце-прем’єр Андрій Клюєв.

Через два дні після цього на сайті глави держави, нарешті, з’явився указ Президента про створення Національної комісії з регулювання ринку комунальних послуг, підписаний 8 липня. До прийняття нормативно-правових актів власної розробки НКРРКП встановлюватиме тарифи на комунальні послуги за раніше затвердженими Національною комісією регулювання електроенергетики (НКРЕ) порядками, процедурами та документацією. Але сьогодні нормативна база для всього цього повністю міняється, оскільки готується ряд законодавчих і нормативних актів, ініційованих Президентом ще при колишньому міністрові. Нагадаємо, що Президент доручив Кабміну до 1 серпня підготувати єдину методику розрахунку формування тарифів на житлкомпослуги.

Але реформаторські пріоритети й переваги Близнюка країні ще не зрозумілі. Звісно, він вже з перших днів показав, що підтримує курс на створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), яких, за травневими даними, в Україні вже понад 12 тисяч. Головна цінність цих об’єднань, мабуть, у тому, що за їхньою допомогою держава сподівається полегшити свою пострадянську ношу з експлуатації й утримання житла. Досить сказати, що житловий фонд будинків перших масових серій (споруди 60 — 70-х років) — це майже 72 мільйони квадратних метрів. Він вимагає заміни або реконструкції. Фактично кожен четвертий городянин живе в квартирі з низькими експлуатаційними якостями і незадовільним технічним станом, яка вичерпала свій експлуатаційний ресурс.

«На першому етапі своєї роботи ми повинні оцінити, де ми є, і що з цим потрібно робити, — викладав новий міністр перші начерки своєї програми. — Другий етап діяльності полягає в тому, що в цій сфері необхідно побачити бізнесову частину. Якщо це буде так, то масово з’являться ОСББ, проводитимуться тендери, конкурси. Не потрібно буде тикати пальцем на жеки. Не потрібний жек — то ліквідовуйте його. Наймайте того, хто вам найефективніше надасть усі послуги: відремонтує дах, прибере під’їзди, винесе сміття». Одночасно міністр бореться за подальше підвищення монопольних тарифів на газ і воду: «Там теж треба буде дивитися. Може здатися неправильним, але комерціалізація цих процесів повинна відбутися».

Питання в тому, що саме має на увазі міністр, кажучи про бізнес у ЖКГ. Абсолютно ясно, що в нинішніх умовах ОСББ в основному (не йдеться про недавно побудовані будинки, де живуть головним чином нормально забезпечені сім’ї) абсолютно нежиттєздатні. Їм ні на чому і не з чим робити бізнес. Переважно вони взагалі створені формально і не мають наміру брати будинки на свій баланс і під свою відповідальність, не те що займатися їхнім ремонтом. Чому? Міністр правий — у них немає «бізнесової частини».

Можна, звісно, запустити в житлово-комунальне господарство країни так звані управляючі компанії. У цих посередників між ОСББ і обслуговуючими компаніями, виробниками послуг, безумовно, буде бізнесовий інтерес і, звичайно, «бізнесова частина» доходу. Вони вже готові брати житлово-комунальну владу у свої руки, хоча не мають ні відповідного досвіду, ні фахівців (чи можна вважати ними звільнених із різних причин колишніх жеківців, що сподіваються завдяки кон’юнктурі витіснити з ринку жеки?).

Щоправда, можна б взяти за основу обслуговуючі компанії, які будуть безпосередньо, без посередників, надавати комунальні послуги за угодами з ОСББ. Але чи стануть їхні послуги якіснішими й, що важливо, дешевшими, ніж у теперішніх жеків? Якщо створити для них конкурентне середовище, то останнє теоретично можливо. Чому так? Про яку якість можна говорити при низькому тарифі? Але його підвищення — це незадоволеність людей, протести, зростання рейтингів опозиції. Адже невипадково знято попереднього міністра.

Думається, всі ці завдання з багатьма невідомими буде вирішено лише тоді, коли під діяльність ОСББ буде підведено міцну матеріальну базу; коли ці об’єднання, а точніше, їхні члени будуть спроможні платити виконавцям послуг за нормальним тарифом, що включає як інвестиційну, так і бізнесову (прибуток) складові.

Виходить, головна сьогоднішня проблема міністра — виявити реальні джерела фінансування ОСББ. Де їх узяти? Екс-міністр ЖКГ, а нині голова Фонду підтримки регіональних ініціатив Олексій Кучеренко днями висловив думку, що процес створення ОСББ повинен супроводитися формуванням державного фонду для фінансової підтримки об’єднань при першому капітальному ремонті будинків. Думка цілком влучна. Як вважає Кучеренко, перший капітальний ремонт — це «тепло- й енергомодернізація, термомодернізація». Він упевнений, що «це приведе до скорочення тепловитрат цього будинку і скоротить потенційне нарахування на нас з вами. Тобто це — інвестиційно привабливий проект». «Програма модернізації житлового фонду повинна стати національним пріоритетом України, — пропонує голова фонду і додає: — Для великої частини населення країни це проблема майже виживання».

Кучеренко багато в чому правий. Більше того, раніше в розмові з «Днем» він висував ще одну ідею, яку можна було б використовувати для наповнення таких фондів. Йшлося про те, щоб провести як би другий, цього разу платний етап приватизації ЖКГ — віддати людям не лише квадратні метри, підвали, горища, а й стіни, підсобні та вбудовані приміщення, прибудинкову територію. Ті, хто не зможе платити, як це бачиться Кучеренко, теж не постраждають — пізніше, за спадщиною, заплатять в обов’язковому порядку їхні діти чи родичі.

Зрозуміло, що реформа ЖКГ вимагає часу, тоді як у взаєминах з жеками або іншими організаціями цього спрямування проблеми в нас виникають щодня. Приклад того, як треба їх вирішувати, подав народний депутат, лідер партії «Фронт Змін» Арсеній Яценюк. Він вніс законопроект про зміни до Цивільного процесуального кодексу, направленого на те, щоб зрівняти в правах жеки та споживачів їхніх послуг. Зараз суд зобов’язаний впродовж трьох днів винести рішення за позовом жеку до неплатника. А ось жителі будинків, що скаржаться на якість послуг комунальників, судяться з кривдниками у звичному для судової системи порядку, тобто дуже довго. Профільний комітет парламенту підтримав пропозицію Яценюка. Тепер питання в тому, коли воно буде винесено в зал під куполом. А ще складніше визначитися з реформою цієї галузі, якої в країні й чекають, і бояться.

P.S. Вчора указом Президента України головою НКРРКП призначено колишнього голову Севастопольської міськдержадміністрації Валерія Саратова. Членом комісії став колишній перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства Юрій Хіврич. Таким чином, із трійки звільнених за підхід до комунальної реформи поки що не знайшлося місця лише колишньому міністру Віктору Тихонову. Настільки ж загадковим виглядає і призначення новим міністром екс-губернатора Близнюка, який аж ніяк не був лідером у реформуванні ЖКГ. За рівнем оплати відповідних послуг Донецька область у першому кварталі посіла 23 місце серед 27 регіонів України.