Бюджет наповнять «товари смерті»

В Україні пропонують знову підвищити ставки оподаткування тютюнових виробів. Згідно із законопроектом №5132, який зараз перебуває на розгляді Верховної Ради, за кожні вироблені 1000 сигарет з фільтром тютюнові компанії будуть сплачувати на 30% більше (специфічний компонент акцизу на тютюнові вироби) та на 3% більше — від максимальної роздрібної ціни, яку виробник щомісяця декларує для кожного виду сигарет (адвалерний компонент).

«Зазначені зміни були розроблені з урахуванням рекомендацій Світового банку. Світовим банком було запропоновано чотири сценарії, з яких Міністерство фінансів обрало другий варіант, бо вважає його оптимальним», — говорить заступник начальника Управління податкової політики Міністерства фінансів України Артем Наврата.

За розрахунками експертів, законодавчі зміни дозволять поповнити бюджет в наступному році на 36-39 млрд. гривень, тоді як у 2016 році доходи від тютюнових акцизів очікуються в розмірі 30-32 млрд. гривень. Підвищення акцизів також дозволять зменшити рівень споживання сигарет приблизно на 10% при зростанні середньої ціни пачки сигарет на 4-5 гривень.

За останні 8 років середня ставка акцизу на пачку сигарет в Україні зросла в 14 разів. Завдяки цьому надходження до Держбюджету зросли з 3,5 млрд. гривень у 2008 році до 22,2 млрд. гривень у 2015 році. При цьому ринок продажу тютюну скоротився з 125 млрд. штук до 73 млрд. штук сигарет, а поширеність куріння в Україні — з 25,6% (2008 рік) до 18,4% (2015 рік).

Завдяки підвищенню акцизів на тютюн на 40% у 2016 році, за січень-липень 2016 року до Держбюджету надійшли рекордні 18,8 млрд. гривень від тютюнових акцизів.  Це на 6,8 млрд. гривень більше, ніж за аналогічний період 2015 року.

Таким чином, сьогодні тютюнові компанії сплачують до державної казни специфічну ставку у розмірі 318 гривень і 12% адвалерної ставки. Тим не менше, це майже в шість разів менше мінімальної вартості акцизу в країнах Європейського союзу. Для прикладу, в Польщі компанії сплачують одні з найвищих в ЄС податків на тютюнові вироби — 1408 гривень специфічної ставки та 31,4% адвалерної ставки акцизу. В Угорщині цей показник складає 1498 гривні і 25% відповідно, а в Румунії — 2139 гривень і 14%.

Окрім вигоди від додаткових надходжень до бюджету, підвищення ставок акцизного податку на тютюн передбачається і Угодою про асоціацію з ЄС.  Зокрема, в статті 352 зазначається, що співробітництво щодо протидії та боротьби з шахрайством і контрабандою підакцизних товарів включатиме поступове наближення акцизних ставок на тютюнові вироби відповідно до Рамкової конвенції ВООЗ про контроль над тютюном 2003 року. Остання, зокрема, передбачає, щорічне підвищення ставок акцизів вище рівня інфляції.

Як пояснює  експерт Реанімаційного пакету реформ Ілля Несходовський, збільшення акцизних ставок не спричинить суттєвого падіння ринку і дозволить бюджету і надалі отримувати додаткові надходження. «Те незначне падіння ринку, яке ми спостерігали в минулому році, пов’язане зі зменшенням загального падіння товарообороту в країні, а не з підвищенням акцизів на тютюнові вироби. Реальні зарплати в минулому році скоротилися, інфляція зросла, що негативно вплинуло на споживчий кошик», — пояснює він.

За його словами, в умовах необхідності пошуку компенсаторів дефіциту бюджету і зниження навантаження на заробітні плати, акциз є одним із найкращих способів отримання такої компенсації.

При цьому він додає, що підвищення акцизних ставок не повинно знищувати індустрію виробництва цигарок в Україні. «Наразі надходження  до бюджету від акцизів — найбільше. Саме з цих податків у нас фінансується багато напрямків, в тому числі і охорона здоров’я», — каже Несходовський.

«Можна вважати ініціативу Мінфіну з підвищення тютюнових акцизів компромісним варіантом, оскільки інші сценарії передбачали вище зростання ставок у 2017 році. Запропоновані ставки зменшать частку сигарет на ринку, із яких платяться мінімальний акциз, а це зараз понад 80% ринку, та збільшать середній акциз з пачки сигарет з 8,7 гривень  до 12 грн. І навіть якщо реалізація сигарет зменшиться у 2017 році на очікуваних 10% до 65 млрд. штук, очікувані надходження до Держбюджету складуть близько 39 млрд. гривень», — додає завідувач сектором контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України Костянтин Красовський.

За його прогнозами, якщо в 2018—2023 роках щорічно підвищувати специфічну ставку та мінімальне акцизне податкове зобов’язання на 30%, а адвалерну ставку — на 3%, то у 2023 році мінімальний акциз зросте до 2500 гривень  (90 євро) на 1000 сигарет. «При цьому, якщо в 2023 році тютюновий ринок  зменшиться до 40 млрд. сигарет (завдяки скороченню контрабанди сигарет з України та зменшенню споживання тютюну), річні надходження до бюджету складуть 100 млрд гривень»,          — пояснює він.

Окрім цього, підвищення податків на тютюн допоможе зменшити поширеність куріння в Україні, вважає керівник програм, сектор людського розвитку, Регіон Європи та Центральної Азії, Група Світового банку Фон Зао. «Для України великим тягарем є такі неінфекційні захворювання, як серцево-судинні та онкологічні, саме вони спричиняють найбільшу кількість смертей. І куріння є фактором ризику виникнення таких захворювань. Тому якщо ми зможемо змінити стиль життя людей, попередивши всі ці захворювання, то це заощадить значну кількість коштів у сфері охорони здоров’я», — пояснює він.

Доволі спокійно законодавчі новації сприймають і гравці ринку. «За нашими підрахунками, надходження при таких ставках складуть 39,4    млрд гривень в 2017 році, при зниженні обсягу ринку на 4%, до 67,6 млрд штук сигарет», — говорить директор з корпоративних та юридичних питань Imperial Tobacco в Україні, Молдові та країнах Кавказу Олег Стрекаль. За його прогнозами, внаслідок підвищення акцизу на тютюнові вироби, вартість пачки цигарок зросте в середньому на 3,5 гривні.

«Цей сценарій підвищення ставок акцизного збору не призведе до помітного збільшення обсягів контрабанди та контрафакту. Дана пропозиція уряду є досить збалансованою, тому що прогнозоване зростання вартості пачки враховує рівень цін на продукцію в сусідніх країнах, з яких традиційно надходить нелегальна продукція», — додає Стрекаль.