Бюджетні вливання

Серед комерційних фінансових установ Ощадбанк і Укрексімбанк — наче білі ворони, бо повністю належать державі. Додамо, що вони зовсім не новачки на банківському полі, але навіть не претендують на лідерство. Та це й зрозуміло: бути конкурентоспроможним за умов, коли у населення існують неабиякі стереотипи щодо усього державного, — завдання не з легких. І все ж Ощадбанк входить в десятку кращих, хоча і Нацбанк України, і міжнародні фінансові організації мають до нього ряд претензій. Однак позбутися цих вад, як вважає голова правління Ощадбанку Олександр Морозов, — лише питання часу. Сьогодні банк розпочав внутрішнє реформування, і це вже дає перші наслідки. «Позитивні», — відзначає Морозов.

За підсумками дев'яти місяців цього року банк отримав прибутки на 20 мільйонів гривень більші, ніж сумарно за 10 років існування національної грошової одиниці. Ключовим моментом стало повернення банку (рік тому) ліцензії на кредитування юридичних осіб. Це допомогло йому збільшити конкурентоспроможність, розпочати реформування і краще зрозуміти свою роль у фінансовій системі держави.

«Ощадбанк може стати одним з найпотужніших інструментів уряду в реформуванні економіки, і ми готові до цієї нової ролі», — заявив Олександр Морозов. Та для цього банк має збільшити статутний капітал (на 950 мільйонів гривень — до 1,672 мільярда гривень), кошти для чого мали б передбачити в бюджеті держави. Крім того, час уже сформувати наглядову раду (днями парламент уже призначив до неї своїх представників), яка б, контролюючи діяльність правління, сприяла зростанню довіри до банку з боку парламенту та уряду. Адже, як наголошують фахівці банку, кожна гривня, вкладена в його капітал, забезпечує спрямування у розвиток економіки ще десяти гривень.

Морозов також вважає, що збільшення статутного капіталу дозволило б не тільки збільшити капіталізацію Ощадбанку, що вигідно державі як інвестору через високий рівень прибутковості капіталу, і підвищити інвестиційну привабливість банку, а й допомогло б урядові реалізувати програму реформування житлово-комунального господарства, профінансувати розвиток енергозберігаючих технологій та інших інноваційних і соціальних проектів. Як відзначив Олександр Морозов, у проекті держбюджету на 2007 рік на збільшення капіталу державою передбачено 500 мільйонів гривень. Це більше, ніж планувалося спочатку, але менше, ніж потребує банк для впевненого розвитку. Тут наголошують, що саме від рішення урядом та парламентом цього питання залежить ряд амбітних проектів банку.

Голова правління наголошує, що банк до кінця року планує збільшити обсяг кредитування учасників оптового ринку електроенергії з 1,9 мільярда до 2,5 мільярда гривень, а також надати підприємствам «Укрзалізниці» позику на 150 мільйонів гривень. «Ощадбанк» також постійно надає кредити вугільній промисловості, зокрема, у серпні він видав «Вугіллю України» кредит на виплату зарплати шахтарям на 150 мільйонів гривень. (Про це Морозову краще б і не говорити, бо компанію вирішено ліквідувати, і хто віддаватиме її борг — не зрозуміло).

Та перш ніж збільшувати статутний капітал держбанків, уряд вирішив проаналізувати доцільність таких дій. Для цього провели комплексну перевірку обох державних банків. Як наслідок, Нацбанк, за словами Морозова, надав Ощадбанку «рейтинг на два пункти вищий, ніж був до того». «Хоча, звичайно, є і зауваження. Але ми над ними працюємо», — додав голова правління, хоча й не деталізував сказане.

У ході нещодавньої зустрічі прем'єр-міністра Віктора Януковича з головою «Ощадбанку» йшлося також про виконання програми компенсації громадянам України втрачених вкладів у колишньому Ощадбанку СРСР. Прем'єр наголосив, що особисто контролюватиме цей процес, і доручив першому віце-прем'єру, міністру фінансів Миколі Азарову та голові правління Ощадбанку розробити та внести на розгляд уряду проект відповідної постанови. Та бюджет, як мовиться, не гумовий. Тож не виключено, що урядові доведеться вибирати між поповненням статутного фонду держбанків та компенсацією втрачених вкладів.