Бюджетний бліцкриг-2011

До 28 грудня парламент повинен затвердити фінансовий план держави на наступний рік. Попри те, що прийнятий у першому читанні проект держбюджету 2011 року експерти оцінили як «реальний», ряд галузевих фахівців вже почали бити на сполох. Кажуть: їх лишили «за бортом» казни, тим самим прирікши не лише на стагнацію, але й поступове «вимирання». Тому обіцяють, що два тижні бюджетного процесу будуть «гарячими»: листи з зауваженнями вже готуються, ініціюються зустрічі з депутатами та «впливовими» чиновниками...

«День» разом з фахівцями вивчав плюси та мінуси проекту державного бюджету на 2011 рік.

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ «ІНЖЕНЕР-КОНСТРУКТОР» МОЖЕ ПОМЕРТИ, ЯКЩО ТАК ФІНАНСУВАТИ ОБОРОННИЙ КОМПЛЕКС

Володимир ГРЕК, президент асоціації «Українські оборонні технології»:

— На розвиток військової техніки (на дві бюджетні програми — закупівля і розробка) передбачено лише 350 мільйонів гривень. Ця цифра обіцяє нам знову стагнацію, невиконання планів, важке становище на підприємствах, невиплату заробітних плат...

Таке фінансування ніяк не вирішує проблеми оборонного комплексу і забезпечення збройних сил військовою технікою. За укладеними договорами між Міністерством оборони і підприємствами оборонної промисловості вже сьогодні є держзобов’язання на суму понад 1,5 млрд. гривень. Це та науково-технічна продукція, яка знаходиться в розробці і виробництві на підприємствах. Таким чином, мінімальні потреби 2011 року без відкриття нових проектів оборонно-промислового комплексу складають від 1,5 до 1,8 млрд. гривень.

Тим паче, що є Указ Президента України від 2004 року про затвердження Державної програми розвитку військової техніки до 2015 року, де визначено прогнозні показники витрат на оборонний комплекс. У цілому ця сума на шість років складає 23 мільярди, тобто близько чотирьох мільярдів на рік. Цей Указ не скасовано, він просто не виконується. А вже торік була прийнята концепція середньострокової державної програми з уточненими показниками, де вказується, що з урахуванням інфляції на розвиток військової техніки на 2010-2015 рік визначено 39 мільярдів гривень, а це вже близько шести мільярдів на рік. Отримуємо необгрунтовану непослідовність нашої держави.

Соромно говорити, але 2010 року на закупівлю озброєння було передбачено сім мільйонів. Це — півтора танки «Булат» і півтанка «Оплот». А на розробку військової техніки виділили вісім мільйонів — оплата даного етапу однієї конструкторської роботи, це притому, що йде 50.

Я хотів би підкреслити особливий ризик ситуації, яка сьогодні склалася в нашій оборонній промисловості. Така спеціальність як інженер-конструктор скоро помре в Україні. Відсутність державного замовлення призводить до відсутності робочого місця, а відповідно, вузи не готуватимуть за такою спеціальністю. Вже сьогодні випускники наших провідних політехнічних університетів працюють на ринках, виїжджають за кордон. Ніхто не працює за фахом. Якщо так триватиме й надалі, то українцям скоро заборонять займатися космосом, ракетами, літакобудуванням, кораблебудуванням...

Тому для того, щоб звернути увагу влади на свідомо згубний шлях, яким вона веде сьогодні нашу оборонну промисловість, ми зараз готуємо відкритого листа прем’єр-міністрові Миколі Азарову. До речі, ми вже неодноразово зверталися і до Президента, і до того ж прем’єра, віце-прем’єра, міністрів... Але всі наші звернення залишаються практично без розгляду. Сподіваємося, що під час підготовки бюджету 2011 року наш відкритий лист буде своєчасним, і на нього, нарешті, звернуть увагу.

МІСЦЕВИМ БЮДЖЕТАМ НЕДОДАЛИ 3,5 МІЛЬЯРДА ГРИВЕНЬ

Ірина ЩЕРБИНА, генеральний директор Інституту бюджету і соціально-економічних досліджень:

— Бюджет готували на основі нового Податкового та Бюджетного кодексу. І саме завдяки Бюджетному кодексу структура документу значно покращилася, він навіть став коротшим. На перший погляд економічні показники загалом відповідають реальному розвитку країни і вони досить консервативні, тобто їх не завищували і не занижували.

Єдине, що викликає занепокоєння — обсяг фінансового ресурсу, який передається у розпорядження місцевих бюджетів. У 2011 році прихований дефіцит місцевих бюджетів значно скорочується в порівняні з цьогорічним. Однак для повної виплати всіх передбачених бюджетом заробітних плат із врахуванням подорожчання вартості енергоносіїв місцевим бюджетам варто додати з держказни ще близько 3,5 мільярда гривень.

Поки що в бюджеті на 2011 рік немає середньострокового планування, бо новий Бюджетний кодекс тільки набув чинності. Сподіваємося, воно з’явиться вже із 2012 року.

Один із головних ризиків бюджету міститься в розділі про фінансування, де записано, що від приватизації державна казна має отримати 10 мільярдів гривень. Уже четвертий рік поспіль у бюджет записують ці 10 мільярдів, але в підсумку надходить менше одного мільярда.

ДО КІНЦЯ 2011 РОКУ КІЛЬКІСТЬ СІЛЬГОСПГОСПОДАРСТВ СКОРОТИТЬСЯ НА 15%

Алекс ЛІССІТСА, президент асоціації Український клуб аграрного бізнесу:

— Бюджет 2011 року — повна катастрофа для сільгоспвиробників, бо реальна фінансова підтримка в ньому значно менша, ніж очікувалося — близько 2,2 мільярда гривень. Для аграрного сектору це абсолютно нічого. Така державна турбота про АПК вражає. Скоротили дотації на м’ясо та молоко (у вигляді пільгового оподаткування із ПДВ). Аграріїв фактично позбавили всього. Ціни ж на міндобриво, насіння та засоби захисту рослин тільки за місяць зросли на 30%, у той час як, наприклад, на зерно навпаки впали на 10%. Тобто відбувається дисбаланс у затратах та прибутках фермерів. Тому, на мій погляд, до кінця 2011 року припинить своє існування близько 15% всіх сільськогосподарських підприємств.

БЮДЖЕТ БУДЕ ДУЖЕ ТЯЖКИМ ДЛЯ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ

Наталія КОЖЕВІНА, президент Української асоціації бізнес-інкубаторів та інноваційних центрів:

— Бюджет на наступний рік буде дуже тяжким для малого та середнього бізнесу, бо до нього поки що більше запитань, аніж відповідей. Повна невизначеність стосовно структур, які отримуватимуть фіксований податок від «спрощенців». Незрозуміло, хто і як реєструватиме бізнес, хто слідкуватиме за співпрацею бізнесу з місцевою владою. Всі ці фактори не сприятимуть збільшенню бюджетних доходів від дрібного підприємництва.

ПІДЃРУНТЯ ДЛЯ ПРОРИВУ В МОДЕРНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ У ЦЬОМУ БЮДЖЕТІ НЕМАЄ

Сергій ПРОХОРОВ, перший віце-президент Українського союзу підприємців і промисловців:

— Поки що можна констатувати, що наступного року не вдасться досягнути прориву в напрямку модернізації економіки, про який нещодавно говорив Микола Азаров. Для такого ривка потрібно інвестувати в розвиток науки, нанотехнології, збільшувати обсяги інвестицій в освіту. Таких витрат у бюджеті на 2011 рік поки що не видно. Тому виникає запитання: за рахунок чого можна досягнути тоді мети, яку визначив нещодавно глава держави? Нагадаю, він поставив завдання увійти через 10 років у 20-ку найрозвиненіших країн світу. Тому потрібно більше уваги приділити саме цим напрямкам у бюджеті.

Багато говорять про адміністративну реформу та скорочення витрат на утримання чиновницького апарату. Цього теж поки не видно. Тому владі не завадило б розкрити суспільству інформацію, де саме скоротилися витрати. Таким чином підвищилася б довіра суспільства до реформаторських кроків уряду.

БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ ДЛЯ ТУРИЗМУ ВИСТАЧИТЬ ЛИШЕ НА ЗАРПЛАТНЮ ПРОФІЛЬНИХ ЧИНОВНИКІВ

Ігор ГОЛУБАХА, голова Всеукраїнської асоціації туристичних операторів:

— Протягом останніх двох років держава виділяла більше коштів на туризм, аніж планує дати в наступному. Звичайно, що це було добре для нас, і мало певні позитивні паростки. Адже бюджетна підтримка, в першу чергу, забезпечувала фінансування розвитку виставкової діяльності в Україні та популяризації туризму як галузі в цілому. А заплановані в 2011-му лише 2 мільйона гривень зможуть покрити лише витрати на зарплатню співробітників Державної служби з туризму та курортів.

Хоча скорочення у 2011-му видатків бюджету прямого впливу на розвиток туристичної галузі в Україні не матиме. Проте опосередковані загрози все ж є. Адже в першу чергу економія почнеться зі скорочення реклами України за кордоном і популяризації на внутрішньому ринку відпочинку. Та ми сподіваємось, що віце-прем’єр Борис Колесніков, який сьогодні опікується як туризмом, так і ЄВРО-2012, зможе диверсифікувати ризики, пов’язанні з цим, і знайде певні кошти, аби популяризувати відпочинок і бренд нашої держави.

Шкода, звичайно, що пріоритетним зараз для України є не сам туризм, як галузь, а створення інфраструктури та решта заходів, пов’язані з футбольним чемпіонатом ЄВРО-2012. Та ми продовжуємо сподіватись, що держава нарешті зрозуміє, що туризм є однією з тих галузей економіки, яка не потребує надто великих витрат держави на її розвиток, поповнення бюджету і створення інфраструктури, а коефіцієнт корисної дії у рекреаційного сектору високий.

У ВИДАТКОВІЙ ЧАСТИНІ БЮДЖЕТУ ОСОБЛИВИХ ЗРУШЕНЬ НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ

Олександра БЕТЛІЙ, провідний дослідник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій:

— У цілому, бюджет грунтується на досить реалістичному макропрогнозі. Зокрема, закладені зростання ВВП, зовнішньоекономічна кон’юнктура та обмінний курс валюти є близькими до наших прогнозів.

Водночас показник інфляції, на якому, власне, й грунтується фінансовий план, є дещо нижчим від того, який прогнозуємо ми. Тому є ризик, що інфляція буде вищою, ніж та, яку запланував уряд. Хоча однозначно так говорити не можна — все залежить від політики влади наступного року.

Позитивно, що вперше за багато років Україна отримала виважений консервативний прогноз доходної частини. Втім, прикро, що у видатковій частині особливих зрушень не відбувається. Хоча про видаткову частину говорити ще важко. Ми до цих пір не знаємо, які саме зміни в Пенсійному законодавстві буде запроваджено. Хоча вже сьогодні скорочено трансфер до Пенсійного фонду.

Ще одним важливим зрушенням бюджету-2011 є збільшення капітальних видатків. Та водночас значною залишається й складова поточних видатків. І це зрозуміло, адже впродовж останніх років влада в рази збільшила виплати. Можна вітати також і обмеження видатків на загальне управління, але ще невідомо, чи вдасться уряду досягнути планового показника. Незрозуміло також, як буде впроваджено адміністративна реформа.

IЗ НЕОБХІДНИХ 4,5 МЛРД. ГРИВЕНЬ ЖКГ ОТРИМАЄ ТІЛЬКИ 545 МІЛЬЙОНІВ

Олексій КУЧЕРЕНКО, екс-міністр із питань житлово-комунального господарства України:

— Всього в 2011 році на ЖКГ планується виділити 545 мільйонів гривень. З них 400 мільйонів держава хоче направити на проект «Чиста вода». 100 мільйонів — на пілотні проекти, які б мали фінансуватися, на мою думку, за рахунок грандів, бо інакше буде корупція. І решта — на підготовку фахівців галузі. Все — більш нічого немає. Хоча, згідно з програмою реформування галузі, яку прийняли в 2009 році, протягом п’яти років ЖКГ потрібно виділити 24,5 млрд. гривень з бюджету. Тобто на рік — 4,5 млрд. гривень, а маємо тільки 545 мільйонів. Ще в 2009 році було зрозуміло, що знайти такі бюджетні кошти — це фантастика. І я говорив про це тодішній опозиції. А сьогодні — бюджетний розпис на галузь — констатація цього факту. Звичайно, така сума бюджетних коштів для галузі на 2011 рік не вирішить її проблем, бо потрібно в рази більше. І цей факт має стимулювати владу до реформування галузі шляхом зміни нормативно-правової бази, законодавства та шляхом залучення приватних інвестицій.