Бюджетний «удар» по АПК

Проект бюджету на 2013 рік — найжорсткіший для агросектору за всі останні сім років, вважають у асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ). За розрахунками експертів УКАБ, безпосередня підтримка аграріїв 2013 року становитиме менше 30% від нинішнього рівня. «Загальне зменшення фінансування видатків Міністерства аграрної політики та продовольства України становитиме 2,6 мільярда гривень, — підрахував генеральний директор УКАБ Володимир Лапа. — Однак основне скорочення припало саме на програми бюджетної підтримки сільгоспвиробників».

За даними експертів УКАБ, у порівняні з цим роком бюджетні видатки на 2013 рік пропонується зменшити за кількома статтями: програмою «Фінансова підтримка заходів у агропромисловому комплексі» (більш ніж у 10 разів — з 1,007 мільярда гривень до 97 мільйонів гривень), за програмою «Фінансова підтримка заходів у агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу» (з 30 мільйонів гривень до 8,8 мільйона гривень).

Більше того, зазначають в УКАБ, проект бюджету взагалі не передбачає бюджетної програми «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними». І це попри те, що відповідний збір зазначено в чинному законі. Це означає, підрахували в асоціації, що аграрії втратять ще понад 1 мільярд гривень! За словами президента УКАБ Алекса Ліссітси, невідображення цільового призначення цього збору в проекті державного бюджету — це абсурдний випадок. І головне питання в такому випадку, продовжує він, полягає навіть не в обсязі бюджетної підтримки, а в прогнозованості державної політики щодо галузі в цілому.

«Підвищення нормативної грошової оцінки ріллі на 75 відсотків, зменшення фінансування програм бюджетної підтримки на 71 відсоток, — і все це протягом 13 — 14 місяців, — констатує нинішній розвиток подій у АПК Ліссітса. — Крім цього, варто взяти до уваги потужний адміністративний прес: контроль сівозмін і необхідність розробки проектів землеустрою, щорічні перевірки елеваторів, проблеми з атестацією насіннєвих посівів, неподання вагонів для перевезення зерна і шроту, зупинка вантажівок із зерном на трасах, намагання остаточно забюрократизувати режим використання коштів за рахунок податкових стимулів і багато чого іншого». У таких умовах, вважає він, важко уникнути враження про свідому політику щодо зупинки розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні. Тож експерти сподіваються, що парламент врахує ці зауваження, щоб наступного року уникнути посилення тиску на аграріїв.