Час «Ч» для зони вільної торгівлі?

Вихідними відбулася чергова Ялтинська зустріч «Україна і світ: спільні виклики і спільне майбутнє». Восьмий рік поспіль тут збираються провідні урядовці, експерти й політичні діячі з України, Європи та інших країн, аби обговорити нагальні проблеми сьогодення та намітити виклики майбутнього. Цього року учасники зустрічі багато уваги приділили процесам у Східній Європі та дальшій ролі України в них, питанням прав людини і демократії, визначенню основних трендів в економічній та інформаційній сферах.

Серед міжнародних віп-гостей був міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, прем’єр-міністр Молдови Володимир Філат, Генсек Ради Європи Торбйорн Ягланд, старший партнер Інституту міжнародної економіки Петерсона Андерс Аслунд. З української сторони на ялтинську зустріч завітали глава держави Віктор Янукович, прем’єр-міністр Микола Азаров, лідер партії «Фронт Змін» Арсеній Яценюк, віце-прем’єр-міністр інфраструктури Борис Колесніков, голова Ради Нацбанку України Петро Порошенко, колишній віце-прем’єр з питань євроінтеграції Григорій Немиря.

«Ми повинні переглянути світовий порядок, який ми знаємо... Євросоюз відчуває велику напругу. Арабський світ змінюється радикально, і ми не цілком розуміємо, в якому напрямку переглядається американська економічна модель. Економіки Китаю та Індії зростають стрімко, але чи є їх моделі зростання стійкими? Екологічні та технологічні катастрофи загрожують нашому звичного способу життя. А сучасні комунікаційні технології підсилюють швидкість змін», — окреслив основний месидж цьогорічного форуму його засновник, український бізнесмен Віктор Пінчук.

Тож однією з основних тем цьогорічної зустрічі стало обговорення ризику другої хвилі кризи. Нагадаємо, що новий виток фінансових негараздів для світової економіки пророкував директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард, заявивши про зростання ризику рецесії. Тому країни повинні діяти негайно, рішуче та використовувати не тільки традиційні методи попередження кризи, аби провести свої економіки через цей небезпечний новий етап відновлення, цитує виступ Лагард в Лондоні агентство Bloomberg. А на думку лауреата Нобелівської премії у сфері економіки 2008 року Пола Кругмана, ймовірність рецесії світової економіки «доволі висока». Про негативний сценарій розвитку сигналізує стрімке подорожчання харчів. У черговій доповіді Світового банку сказано, що за рік ціни на продовольство зросли на третину і досягли пікових показників 2008 року, коли й вибухнула світова фінансова криза.

Заклики світових економічних гуру, схоже, чують українські чиновники. «Ми добре розуміємо, що світова криза ще далека від завершення, ми сьогодні робимо все, щоб підготуватися і її гідно зустріти. Ми робимо все, щоб зменшити зовнішній вплив на Україну, щоб захистити те зростання економіки, яке сьогодні є», — висловився з цього приводу в рамках форуму Президент України Віктор Янукович.

Не менш цікавою поза межами запланованих на форумі зустрічей була дискусія про «гарячі» політично-економічні питання в Україні. Зокрема, постало питання майбутнього підписання договору про асоціацію між Україною та ЄС та створення зони вільної торгівлі (ЗВТ). Завжди дипломатична Європа, яка полюбляє обтічні формулювання у важливих питаннях, цього разу дала більш ніж красномовну відповідь про перспективи ратифікації договору ЗВТ вустами свого комісара з питань розширення і європейської політики сусідства Штефана Фюле. «Якщо вона (Юлія Тимошенко. — Авт.) дійсно буде засуджена до тюремного строку на підставі правової норми радянського часу 1962 року (Кримінальний кодекс 1962 року), то, незважаючи на наше бажання підписати угоду про асоціацію, ми не можемо гарантувати, що парламенти членів ЄС ратифікують цей документ», — сказав він.

Європейські аргументи українським журналістам довелося коментувати Азарову. «Такі глобальні, серйозні питання як євроінтеграція України, угода про зону вільної торгівлі — це настільки серйозні речі, від яких залежить розвиток країни, що зв’язувати їх із конкретним судовим процесом не просто неправильно, а навіть аморально», — сказав він.

На поверхню дискусій, що проходили поза рамками форуму в Ялті, спливла ідея газового консорціуму української ГТС за участю ЄС як споживача, Росії як постачальника і України як транзитера. Питання досі актуальне, і всі дискусії з цього приводу ще попереду, дав зрозуміти, спілкуючись із пресою, Янукович.

Про можливий предмет цієї дискусії розповів український прем’єр. Він натякнув, що Україна хоче почути визначеність Євросоюзу щодо способу транзиту російського газу. «Я поставив питання перед Єврокомісаром Фюле: давайте, визначайте позицію Європи», — наголосив він під час брифінгу в рамках форуму. Й додав, що в разі подальшої невизначеності Україна може законсервувати частину ГТС.

Як розуміти ці економічні меседжі? Про це «День» запитав учасників форуму та експертів.

КОМЕНТАРI

Ігор БУРАКОВСЬКИЙ, директор Українського інституту економічних досліджень та політичних консультацій:

— Теза від ЄС прозвучала так: зроблено багато, і можна говорити, що Україна близько підійшла до завершення переговорної стадії. Після цього починається дуже не простий процес ратифікації угоди. З іншого боку представники Євросоюзу висловилися, що співпраця між Україною та ЄС — не просто конкретні економічні домовленості, але й дотримання набору європейських цінностей країною-претендентом. Звучала навіть фраза, що можна поступитися певними економічними інтересами, але цінностями — ні. Тобто був натяк на нинішню політичну ситуацію в Україні. І за великим рахунком — саме цей момент дійсно був дуже вразливим для нашої сторони, враховуючи реакцію світової громадськості на наші внутрішні політичні процеси і ситуацію довкола Юлії Тимошенко. Тож теза була проста — внутрішньополітичну проблему українці створили своїми руками. Тому настійлива порада від європейців — самостійно її врегулювати. І в цьому сенсі натяк Європи був надзвичайно жорсткий.

Володимир ЛАНОВИЙ, президент «Центру ринкових реформ»:

— Вустами свого комісара Європа висловила чітку позиція щодо подальшого просування України в напрямку створення Зони вільної торгівлі. Я б не говорив, що це жорсткий ультиматум. Європейцям потрібен ринок України, бо вона знаходиться в скрутному становищі: ВВП не зростає, експорт в інші країни значно знизився, євро послаблюється. Всі ознаки кризи. А Україна з її ринком — як ковток чистого повітря для Європи. В разі об’єднання цих ринків остання зможе розширити географію збуту своєї нової та потриманої продукції і збільшить ВВП та посприяє модернізації свого виробництва. Європейці просто приречені працювати разом із Україною. Однак вони хочуть, щоб українська економіка була ринковою, а сьогодні назвати її такою важко. Український ринок монополізований і далекий від європейських норм та цінностей. Тож заяви єврочиновників свідчать, що для України настав час «Ч» в напрямку створення ЗВТ. Європа хоче бачити конкретні дії на шляху економічного об’єднання, а не обіцянки.