«Час на швидкі рішення»

Надзвичайні ситуації вимагають кардинальних, швидких рішень, які дозволяють змінити, вирівняти ситуацію. Зміни в Закон України “про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації”  подані Мезенцевою (№6173).

саме про це – нею в Україні визнані іноземні кваліфіковані електронні довірчі послуги (зокрема, електронні підписи), та засоби для їх створення.

В «Українському центрі європейської політики (далі – Центр), який значно раніше напрацьовував цю тему, наголошують, ця зміни до Закону  фактично цифровий безвіз, який відкриває Україну для ринку найбільшого торгівельного партнера – ЄС. І це лише початок. Як зазначила виконавча директорка Центру Любов Акуленко на круглому столі, де було представлено дослідження – «Аналіз змін законодавства ЄС у сфері цифрових сервісів та платформ й їхній вплив на цифрову економіку України» – цифрові інструменти дозволять владі ефективно керувати усіма ризиками зараз, під час війни, та пізніше – відбудови.

Окрім того, оскільки Україна стала на шлях кандидатства в ЄС, у дослідженні зроблено акцент на відповідності критеріїв у сфері цифрового регулювання.

«Піти коротким політичним шляхом»

Цифровий безвіз може додати Україні приблизно 12% національного ВВП, каже народна депутатка Марія Мезенцева. Однак «маємо брати вже відшліфовані практики е-комерції, аби знову не блукати».

Серед аспектів, чому для України сьогодні важливою є е-комерція, вона відзначила – інтенсифікацію Українського експорту, особливо для релокованих підприємств , коли через війну бізнес змушений переїжджати на іншу територію. І це важливо як для виробників, так і експортерів. Серед найважливіших завдань, які бізнес ставить перед владою, є впровадження транскордонних е-контрактів.

Також е-комерція є важливим інструментом для інших безвізів: митного і транспортного, які Україна рухає паралельно. Вона нагадала звернення Верховної Ради до Єврокомісії з проханням продовжити дію нульових митних тарифів для українського експорту.

«Нам потрібні ці механізми взаємодії із країнами-членами ЄС – від цифрової торгівлі, які вони вже практикують, – до прямої роботи в ЄС. Наприклад, в державних закупівлях для потреб ЗСУ. Думаю, що волонтерський рух з цим зіткнувся і це питання є нагальним», – зазначила народна депутатка.

Необхідним елементом цифрового безвізу – є впровадження європейських стандартів довірчих послуг.

І в Євросоюзі готові йти назустріч Україні щодо підписання Угоди про взаємне визнання електронних довірчих послуг, однак у нас відсутня інфраструктура для оцінки відповідності у цій сфері. За словами Мезенцевої, навіть, якщо б вона була, то на це пішли б роки, яких в України немає.

Тож Верховна Рада, як і Кабмін, готова долучитися до швидкого вирішення цього питання. Зокрема, нардеп внесла проголосовані зміни до закону «Про електронні довірчі послуги», що теж дозволить Україні юридично прирівняти кваліфіковані довірчі послуги, наприклад електронні підписи (КЕП) видані в ЄС до КЕП виданих в Україні. Це ж визнання стосується європейських кваліфікованих   засобів створення підписів та печаток .

«Поки уряд працює над угодою, ми можемо піти коротшим, політичним шляхом», – наголосила Мезенцева.

Трохи про довгострокові інструменти

Член керівної ради Національного органу зі стандартизації України Андрій Мелащенко звернув увагу на два великі акти, з якими зараз працюють в ЄС: Digital Market Acts (DMA) та Digital Service Acts (DSA). Вони були прийняті в липні цього року і спрямовані на захист європейських споживачів від великих інтернет-платформ, які часто зловживають своїм домінуючим становищем. Зокрема, DMA почне діяти з 2024 року і сфокусований на тому, аби боротися з нечесними практиками і дати малому і середньому бізнесу конкурентне середовище.

Щодо DSA, то йдеться про боротьбу з неправдивою інформацією, фейками в інтернет-просторі (соціальні платформи) і він теж ще не запрацював. Зараз тривають дебати про імплементацію його в Європарламенті, оскільки деякі авторитарні країни в ЄС можуть маніпулювати ним у своїх цілях. Також йдеться про захист громадян від таргетованої реклами, яка використовує расові, гендерні характеристики.

Мелащенко наголосив, завдання, які ставить перед собою ЄС доволі амбітні, і важливо, яким чином вдасться їх реалізувати, тож хоча Україна має їх імплементувати лише за 5-8 років, ці акти для нас важливими є уже.

«Чому важливо розуміти ці вимоги зараз? Тому що ми спостерігаємо тенденцію в бізнесі продавати українські товари та послуги через глобальні площадки, які через DSA, DMA регулюватиме Європейський Союз.

Тож українському бізнесу важливо користуватися цим захистом, аби бути більш конкурентним на європейському ринку. Також треба бути пильним, яким чином це коректно завести в українське законодавство», – зазначив Мелащенко.

Також інтерес європейської спільноти зараз сфокусований на так званому «європейському гаманці» (дозволить на своєму електронному носії зберігати будь-які документи в цифровому вигляді), який реалізований в Україні в проєкті Дія. Інші цікаві послуги – це віддалений пристрій для створення кваліфікованого підпису (коли його створюють дистанційно на прохання власника КЕП), електронний журнал (спосіб фіксування записів, захищених від підробки) та електронне архівування (забезпечує отримання, зберігання, видалення та передачу електронних даних або документів).

«Україна не може чекати довгих три роки»

Щодо швидких рішень, то Мелащенко закликав звернути увагу на додаток 17-3 Угоди про асоціацію. За його словами, можливості України через війну зараз обмежені, тому необхідно фокусуватися на успіхах в конкретних сферах. І угода, яка закріплена взаємними зобов’язаннями між Україною та ЄС дає саме такий базис, бо містить складові телекомунікаційного сектору: електронні довірчі та електронної комерції і є фактично цифровим безвізом. Сюди можна додати й інші сфери: грантові програми та медичні.

Експерт також звернув увагу на політичну волю, щоб доєднатися до європейського цифрового простору. Член керівної ради Національного органу зі стандартизації України пояснив, Уряд намагається максимально швидко рухатися в сторону міжнародного визнання довірчих послуг, але зможе вийти на підписання угоди не швидше 2025 року. Тож «дослідження показало певну можливість – необхідно послуги і засоби європейських надавачів прирівняти до українських. І ця норма може діяти до того моменту, поки не підпишемо угоду».

Якраз зараз Верховна Рада України  цю можливість реалізувала. Нагадаємо, Нацбанк ще в липні зробив перший крок і дозволив українським банкам визнавати кваліфіковані електронні довірчі послуги – електронні підписи та печатки, які надаються в країнах ЄС. Це дозволило уже тоді, принаймні одній галузі, почати повноцінно працювати з ЄС.

Андрій Мелащенко, член керівної ради Національного органу зі стандартизації України 

Любов Акуленко, виконавча директорка Українського центру європейської політики