Чому «тонко» і рветься
Забезпечуючи надійність теплопостачання, комунальники змушені робити ставку на гідровипробування. А у Варшаві вже давно відновили всі труби
Київські енергетики передивилися приказку «готуй сани влітку» й починають гідравлічні випробування теплових мереж ще в квітні — щойно закінчиться опалювальний сезон. Зволікати з гідровипробуваннями й, відповідно, ремонтом виявлених аварійнонебезпечних місць не можна. Довжина тепломереж у столиці величезна, а їхня зношеність (68%) вища за будь-які норми. Якщо чекати літа, то взимку мегаполіс покриється поривами, вулиці ямами, а будинки, зокрема лікарні та школи, залишаться без гарячої води й тепла.
Відповідні роботи починаються на теплостанціях і теплопунктах. У них, звісно, є й свої турботи: устаткування давно застаріло й потребує постійних ремонтів. На найбільшій в Україні ТЕЦ-5 (вона дає Києву третину необхідного йому тепла й 40% електроенергії), дорогою до головного диспетчерського пункту, журналісти побачили зупинений на капітальний ремонт третій блок. Тут міняли устаткування котлів — засліплювало електрозварювання, лебідки переміщали якісь деталі насосів — робітники в касках і помаранчевих робах без метушні робили свою справу.
Але головний нерв процесу був у цей момент в диспетчерській: фахівцям належало поступово, протягом 20 хвилин (швидкість тут не лише не потрібна, а й небезпечна) істотно, з 15 до 25 атмосфер, підняти тиск у трубах на ділянках, які перевіряли. Темп зростання тиску (журналісти могли його бачити на спеціальних моніторах) був невисоким, а сам тиск нестабільним, і до граничних значень так і не вдалося добратися. Як нам пояснили, за тиску 28 атмосфер ситуація стабілізувалася, й саме це свідчило про виниклі «планові» пориви.
Поки насоси робили свою справу, з журналістами спілкувався генеральний директор «Київенерго» Олександр Фоменко й головний інженер ТЕЦ Ігор Ласкавий. За його словами, зараз з п’яти магістралей, якими гаряча вода з ТЕЦ подається киянам, три відключені. Лише за попередній тиждень під час гідровипробувань на них сталося близько 30 поривів, які одразу було усунуто. «Там, де тонко, там і рветься», — говорить головний інженер, маючи на увазі підвищене через тривалу експлуатацію зношення. Утім він зазначив, що далеко не завжди пориви вдається усувати швидко. Норми передбачають і двотижневі терміни. Проте за планом усі три магістралі будуть включені вже 27 травня.
Якщо так багато поривів, усувати які недешево, то, можливо, потрібні якісь кардинальні заходи для поліпшення теплопостачання столиці? У зв’язку з цим «День» поставив Фоменку два запитання. Чи є для «Київенерго» актуальним підвищення тарифу на тепло й чи використовується підприємством досвід Варшави, де практично відмовилися від гідровипробувань і латання дірок на мережах?
На перше запитання топ-менеджер відповів дипломатично, зауваживши, що підвищення тарифів сьогодні набуло статусу політичної проблеми й перебуває поза компетенцією «Київенерго», в руках національного регулювальника. Досвід Варшави, де зуміли в короткі терміни перекласти практично всі тепломагістралі, істотно підвищивши при цьому їхню надійність і зменшивши тепловтрати, в Києві, за словами Фоменка, добре знають і навіть співпрацюють з фірмою, що проводила ці роботи. Але все роблять пропорційно коштам, які надає власник тепломереж, — Київрада. Сьогодні компанією перекладено 80 кілометрів, але для Києва, де довжина тепломагістралей перевищує 2,5 тисячі, цього, звісно, мало. Достатньо сказати, що втрати тепла при транспортуванні досягають 18%. Зрозуміло, що в результаті бюджет у «Київенерго» досить напружений.
Про це може свідчити й невеликий конфуз, що не стосується, щоправда, безпосередньо теплопостачання. Гендиректора ледве не взяв у полон натовп літніх жінок-прибиральниць. Звісно, його уберегли від неприємної зустрічі. А «День» навіть з’ясував, що формально прибиральниці в «Київенерго» навіть не працюють. Відповідні послуги тут віддані в аутсорсинг якійсь фірмі. Вона пообіцяла працівницям, які обслуговують замість однієї дві ділянки, довести зарплату до двох тисяч гривень, а виплатила на 400 менше, чим і викликала обурення. І дійсно, як зазначав раніше виконавчий директор компанії ДТЕК («Київенерго» знаходиться в її власності) Максим Тимченко, аутсорсинг не виправдав надій, які покладали на нього. Додамо: й, схоже, взагалі не відповідає принципам цієї соціально відповідальної компанії.
Тим часом, журналістський пул перемістився на вулицю Івана Кудрі, де повним ходом тривали роботи з ліквідації знайдених поривів на теплотрасі. В одному місці роботи були вже закінчені, й самоскид зсипав щебінку, щоб можна було відновити роботу транспорту. Але далі, метрів через двадцять, усе лише починалося. Екскаватор, не без допомоги ручної праці — тут проходить ще й газопровід — вирив триметрової глибини яму. Оголив так званий непрохідний канал, у якому й була пошкоджена труба. До справи взявся відбійний молоток, але, мабуть, не впорався, й на допомогу прийшов робітник з кувалдою. Телевізійники й фотографи, ризикуючи впасти в котлован, шукали найбільш вигідні ракурси для зйомки. Журналісти спілкувалися з допитливими. Старенька в зеленій кофті повідала «Дню»: «Те, що ремонтують, це, звісно, добре. Але тут у нас таке щороку. Усе начебто зроблять, а щойно настануть холоди, гарячої води знову немає...»
