Чи думає уряд про геологів,

У переддень професійного свята, що відзначалося минулої неділі, «Держкомгеологію» ліквідували. Колишній комітет мають намір додати до Мінекобезпеки. І, таким чином, як жартують геологи, воза буде поставлено попереду коня. За іншим варіантом геологів можуть приєднати до супермонстра типу російського створюваного Мінпаленерго. Проте заступник голови Микола Євдощук не втрачає надії, що в країні рано чи пізно знайдуться люди, здатні оцінити роль і справжнє місце геологічного відомства в економіці. А сьогодні він дуже високо оцінює потенціал мінеральних комор України і дуже низько — можливості доведення його до розвіданих запасів, до промислового видобутку.

Розмова переходить на запаси вуглеводневої сировини, і М.Євдощук не робить таємниці з того, що сьогодні вони не нарощуються, а проїдаються: видобуток нафти й газу майже вдвічі перевершує приріст розвіданих запасів. За словами заступника голови, в країні сьогодні на нафту і газ буриться всього лише 12 свердловин, хоч коефіцієнт успішності відкриття нових родовищ у нас навіть вищий, ніж у світі, де вважається нормальним 0,3. У нас у 1991—1995 роках він становив 0,4, в 1996—1997 роках досяг 0,5, тобто з кожних двох родовищ, що прогнозувалися, одне підтверджується. Щоправда, з 1990 по 2000 рік прогнозувалося відкрити на суші п'ять великих газонафтоносних родовищ на 35 млн. тонн умовного палива, але не знайшли жодного. Зате відкрили 44 дрібних із загальними запасами 25 млн. тонн умовного палива. З урахуванням цього, а також нинішніх «страшних» умов фінансування геологи зараз розробляють нові схеми пошуку з тим, щоб об'єднати етапи робіт, зменшити витрати на буріння і однією свердловиною відкривати цілу групу дрібних родовищ.

М.Євдощук підтверджує, що значна частина вуглеводневих запасів України — глибокого залягання. Це стосується Карпат і Передкарпатського прориву. Румуни з іншого боку Карпат досягають глибини 5-6 кілометрів і беруть нафту. А ми за останні роки нижче за 4 тисячі метрів вже не опускаємося. Бурові верстати амортизовані майже на 90%, грошей на придбання матеріалів для глибокого буріння немає. Глибокі свердловини (50 шт.) законсервовані і лише з'їдають гроші за консервацію та землю. Коштів, що виділяються на буріння, з кожним роком меншає. Вони не покривають навіть витрат по зарплаті, а тарифні ставки не переглядалися у геологів майже десять років. За словами М.Євдощука, борг геологам по зарплаті наближається до 40 млн. грн. (до 14 місяців) при середній зарплаті 150 грн. Так і хочеться заспівати слова з популярної раніше пісні «Крепись, геолог!»

А виходу щось не видно. М.Євдощук розповів про так звані порційні впорскування коштів у найперспективніші об'єкти, але відразу ж обмовився: «Це нічого, крім збільшення боргів по зарплаті на інших об'єктах, не дає».

Немає особливих надій і на інвесторів. Частіше за все це дрібні компанії. Вони, за словами М.Євдощука, летять на нафту і газ, мов мухи на мед, не маючи для інвестицій значних коштів. Термін окупності вкладень в українські родовища, як мінімум, п'ять років, а такі інвестори хочуть прибутків не тільки сьогодні, а вже зараз. На щастя, у Брітіш Петролеум, що готується прийти на наш ринок, інші підходи. Але британці не поспішають інвестувати, занадто ретельно вивчають наш потенціал. І все ж М.Євдощук вірить, що за допомогою цієї найбільшої нафтогазової компанії Україна спроможна довести об'єм видобутку природного газу в 2005 році до 50 млрд. куб. метрів, та прийдуть британці зі своїми інвестиціями, на його думку, не раніше 2000—2001 років.

Розмова закінчується традиційними передсвятковими побажаннями. Заступник голови комітету, що ліквідується, хоче запевнити геологів, що про них думають. У комітеті — можливо...