Чи втримається гривня?

Бізнес очікує подальшої девальвації гривні. Про це свідчать результати опитування керівників підприємств, які Національний банк України провів у серпні-вересні 2015 року. «Девальваційні очікування навіть в умовах незначних коливань обмінного курсу гривні в останні місяці інерційно дещо посилились. Послаблення національної валюти через 12 місяців наразі прогнозують 80,7% респондентів», — повідомляє прес-служба регулятора. В опитуванні взяли участь 858 підприємств із 22 регіонів країни (без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, а також Донецької і Луганської областей), які представляють економіку за основними видами діяльності, формами власності, розмірами за кількістю працівників.

Негативні прогнози підприємців і стосовно цін. За даними прес-служби регулятора, у наступні 12 місяців українські компанії в середньому очікують зростання інфляції на 25,5%, тоді як за результатами першого кварталу бізнес  прогнозував — 27,3%. «Очікуване зростання підприємства пов’язують з обмінним курсом гривні та підвищенням витрат на виробництво. Водночас найменший вплив на зростання цін мають динаміка пропозиції грошей в економіці, соціальні видатки бюджету та динаміка цін на світових ринках», — свідчать дані опитування.

А от ділова активність, на думку бізнесу, пожвавиться. У третьому кварталі індекс ділових очікувань вперше після другого кварталу 2014 року перевищив значення 100% і досягнув 100,2%. «Порівняно з попереднім кварталом він зріс на 5,6 п. п. Найбільш оптимістично налаштовані сільськогосподарські і торговельні підприємства, а також компанії, що здійснюють лише імпортні операції», — йдеться у повідомленні.

Тож впаде чи ні гривня після місцевих перегонів? Цієї відповіді чекають не менше, аніж результатів місцевих виборів. Адже курс — це температура бізнес-клімату. Чим вона вище — тим складніше працювати. Певний час на валютному ринку спостерігалося затишшя, бо уряд гальмував імпорт. «Підприємці жаліються, що вантажі стали довше проходити митний контроль, затримується  розмитнення і відповідно — продаж товарів, попит спадає і бізнес менше купує валюти. Перед виборами —  це один з факторів, яким влада впливала на попит на валюту з боку імпортерів», — говорить «Дню» головний фінансовий аналітик «Експерт Рейтинг» Віталій Шапран. Наразі показники пари «гривня-долар» на табличка обмінних курсів повільно, але зростають. Збільшується і  вартість  валюти на міжбанку — 21,57—21,67 гривні. Нинішні коливання Віталій шафран пояснює виплатою майже 20 мільярдів гривень вкладникам банків, виведених НБУ з ринку. За його словами, частина цього ресурсу пішла на валютний ринок і тиск на гривню зріс.

Колишній голова НБУ Володимир Стельмах так пояснює «Дню»  подорожчання валюти. «Внутрішні економічні проблеми не вирішують, далі падає  ВВП — на 5%, тому підстав для стабільності не достатньо», — каже він. На думку Стельмаха, в уряду є можливість утримати курс після виборів. «Повернення виведених за кордон коштів, зміна структури ВВП  в частині зменшення імпорту і збільшення експорту... Хоча за моїми прогнозами, девальвація буде в межах 22,7—24,3 гривні за долар. На неї також впливатиме і фіскальна реформа: якщо  податковий тиск зменшать, гривня укріпиться», — пояснює він.

Фінансовий аналітик Ерік Найман вважає, що до кінця року гривня в кращому випадку буде стабільною,  а в гіршому — її  курс щодо долара не значно «просяде». «Девальваційного стрибка не очікую. Хоча тиск на гривню  збережеться. Офіційний курс, навряд чи підійметься вище 23 гривень, а ринковий  — більше 25 гривень. Є два основні фактори цього. Перший — друкарський станок НБУ: поки що  він мовчить, емісія гривні іде на виплати  вкладникам банків,  які «впали». Другий — валютні резерви: залежать від виділення чергового траншу кредиту МВФ. Сподіваюся, що після місцевих виборів темп реформ посилиться і це дозволить отримати черговий транш від  Фонду», —  вважає  він.

На думку Наймана, посилить курс і обіцяні міністру фінансів Наталії Яресько міжнародними донорами додаткові чотири мільярди доларів фінансової допомоги для України.  «В країну мають заходити  інвестиції і при  обміні валюти  частина цих грошей могла б використовуватися Нацбакном для інтервенцій.  Поки що цього не  відбувається,  а вливання НБУ мізерні», —  пояснює він.

Колишній директор Генерального економічного департаменту НБУ, радник президента KSE Ігор Шумило вважає, що наразі підстав для девальвації немає. «Якщо приймуть нормальний бюджет, то навіть за умови зняття НБУ валютних обмежень, валютний курс не розхитаю», — переконаний він.

«Якщо НБУ і далі викуповуватиме валюту при слабкому експорті і падінні, особливо аграрного (чого не було в останні 3 роки), то можна очікувати подальших девальваційних явищ. Хоча для кардинального обвалу  гривні  підстав не має. Але психологічний фактор  нестабільності після виборів дійсно може зіграти поганий жарт  і на певний час  курс «полізе» до гори, а потім  — опуститься», — вважає Шапран. «На укріплення гривні грає консервативна позиція Мінфіну в частині соціальних  виплат: середня пенсія виросте з нового року з 1601 до  1691 гривні. Тобто  це щомісяця плюс 1 мільярд гривень на соцвиплати. На фоні накопичених на єдиних казначейському  рахунку 47 мільярдів —  це дуже і дуже мало». —  додає  експерт.