Чи витримає Україна шокову хірургію?
Листи, що надходять в уряд і Президентові, — це своєрідний термометр, який дозволяє, нехай і ціною скандалу, але все-таки визначити реальну обстановку в країні. На початку цього місяця з жорстким зверненням до уряду виступив глава Нацбанку Сергій Арбузов, у якому відзначив загрозу інфляції в Україні та можливі проблеми у співпраці з МВФ. А наприкінці минулого тижня громадськість дізналася ще й про листа до Президента від першого заступника глави його Адміністрації Ірини Акімової, написаний 6 червня.
Акімова сигналізує Президентові: «Існує необхідність невідкладного запрошення місії МВФ в Україну для її роботи в першій половині червня з тим, щоб забезпечити розгляд Радою директорів (питання — В.К.) щорічних консультацій з Україною разом із переглядом програми «стенд-бай» наприкінці липня цього року».
Виявляється, 6 липня Рада директорів МВФ планує окремий розгляд щорічних консультацій між Україною та МВФ разом з аналізом виконання програми співпраці, яка здійснювалася 2008 року. І. Акімова передбачає: «Проведення щорічних консультацій без перегляду програми «стенд-бай» означатиме її припинення». Вона повідомляє Президента, що МВФ не сприймає аргументів української сторони щодо можливості дотримання погоджених показників дефіцитності НАК «Нафтогаз України» без підвищення цін на газ для населення й тарифів на теплопостачання.
І головне, вказує перший заступник глави Адміністрації: «Від часу роботи в лютому останньої місії ризики для нашої держави змінилися. Сьогодні ключовим із таких ризиків є вірогідність раптового закриття ринків позик і різкого погіршення стану фінансових ринків».
Робота назустріч МВФ, безумовно, йшла. Уряду вдалося продавити через парламент перше читання не дуже популярної в Україні, але бажаної для МВФ, пенсійної реформи. І Президент, заспокоюючи людей, зробив, перебуваючи у Словаччині, важливу заяву. Україна, за його словами (у яких відчувається відповідь Акімової), відчуває настрій, що існує у світі (читай: в МВФ. — В.К.), «і ми під цей настрій зараз проводимо реформи». Президент відзначив, що мета цих реформ — залучення інвестицій. «Створення сприятливих умов (для залучення інвестицій. — В.К.) — це мій стиль роботи, це є невід’ємним. Тому, що я знаю життя не на папері...». Пояснюючи хід своїх думок і вчинків, В. Янукович відзначив, що, приймаючи владу, він побачив: країна тяжко хвора, зокрема, на політиканство і політичний авантюризм. «А тяжко хворих треба лікувати. І коли я розмовляю з людьми, вони запитують, чому так різко пішли шляхом реформ? Це, практично, хірургічне втручання. Безумовно, якщо хвороба запущена і вона хронічна, але є можливість за рахунок хірургічного втручання її вилікувати — ми не можемо гаяти час. Треба швидше вилікувати і забути біль», — сказав Президент. За його словами, нинішні реформи в Україні — це шокова терапія. Додамо: надто спізніла. І не випадково Янукович говорить ще й про «хірургічне втручання». Як відомо, до нього вдаються тоді, коли на терапію вже немає жодних надій.
І хто цей терапевт? З великою часткою вірогідності можна стверджувати, що ним призначать навіть не віце-прем’єра і соціального міністра Сергія Тігіпка, а самого прем’єра, зобов’язаного нести відповідальність за всі промахи уряду. Як повідомляє видання Comments.ua, Президент вирішив провести перевірку діяльності Уряду Миколи Азарова за 2010 рік. Посилаючись на слова високопоставленого чиновника в Кабміні, видання інформує, що на ці цілі виділено 70 млн. гривень. При цьому чиновник уточнив, що ці гроші не мають жодного стосунку до оплати «незалежного аудиту діяльності уряду Юлії Тимошенко». За його інформацією, незалежний аудит Кабміну Азарова проводитиме американська фірма Trout Cacheris, яка перевіряла підсумки роботи уряду Тимошенко.
Чи знайдуть якісь огріхи й в Азарова? Виключити цього, звісно, не можна. Не помиляється, як відомо, тільки той, хто нічого не робить. Наприклад, профіцит зведеного платіжного балансу України у 2011 році очікується у розмірі 0,2 млрд. дол., що в 25 разів менше, ніж за підсумками 2010 року (5,03 млрд. дол.). Причину цього тепер знає будь-який першокурсник: підвищились ціни на імпортований російський газ. Окрім того, країну постійно лякають дефолтом і другим витком кризи. Це створює для уряду неабиякі психологічні труднощі. Та Азаров наполегливо гне свою лінію: «...Можете бути впевнені, що ніяких фінансових криз у нас не буде».
Минулого тижня керівник групи радників глави Нацбанку Валерій Литвицький повідомив, що підсумки роботи економіки у травні, озвучені останніми днями Держстатом, дозволяють говорити про прискорення її зростання, за підсумками п’яти місяців, орієнтовно до 5% із 4,6—4,9%, за підсумками квітня. «Березнево-квітневе уповільнення економіки, на щастя, подолано, — відзначив Литвицький. — Галузі, орієнтовані на внутрішній попит, — роздрібна торгівля і будівництво — показали двозначні темпи зростання». Така позитивна динаміка і збереження темпів зростання у промисловості, вважає радник глави НБУ, дозволили з надлишком компенсувати уповільнення кумулятивної динаміки в сільському господарстві (на 0,5 відсоткового пункту). За словами Литвицького, додають оптимізму хороші прогнози на урожай і ціни на нього, а також прогнози відновлення колишньої динаміки світової економіки в четвертому кварталі.
Ну і що для нас ці держстатівські відсотки, до яких українці у всі часи ставилися з певним скептицизмом? Дещо вони все-таки дають. Минулого тижня Держстат оприлюднив ще й такі дані. Роздрібний товарообіг підприємств торгівлі та ресторанного господарства України у січні-травні цього року зріс (у порівнянних цінах!) на 15,2% порівняно з аналогічним періодом 2010 року. А в січні-травні 2010 року зростання цього показника також фіксувалось, та лише на 1,1% до січня-травня 2009 року. Відчули різницю? Значить, сумарна купівельна спроможність українців за рік значно зросла. І цей важливий висновок з урядового кошика, де чимало всякої всячини, все-таки не прибрати. До речі, там же і невизначеного кольору куля, що позначає візит до Вашингтона на переговори з МВФ міністра фінансів України Федора Ярошенка. Підсумки цієї поїздки поки що ніхто не коментував. Але, якщо вона все-таки виявиться вдалою і принесе Україні одразу два транші й відкриті, не заблоковані світові, ринки інвестицій, то Азаров таки залишиться на коні і зможе вибирати між шоковою терапією й хірургією. У піддослідних кроликів, звісно, вибору не буде.
КОМЕНТАР
Олександр КЕНДЮХОВ, голова Спілки учених-економістів України:
— Я не стверджував би, що в нашій країні зараз проводиться шокова терапія. Швидше, у нас триває пошук методів лікування хвороби національної економіки. Про сам процес лікування, я думаю, говорити ще зарано, тому що «процедури», зокрема, Податковий кодекс, який постійно переробляють, пенсійна реформа, що має доволі спірні моменти, носять, за великим рахунком, інтуїтивний характер. Якби у них був системний характер, тоді ми чітко бачили б, як у результаті запропонованих методів лікування зміниться структура національного виробництва. Адже підсумком, кінцевою метою всіх реформ в Україні має бути її зміна (цієї структури) за найкоротший час. Це і є головна нинішня проблема України, де зберігається морально і фізично застаріла наденергоємна структура виробництва. Отож вважати шоковою терапією ті методи, якими сьогодні здійснюються спроби змінити економічну ситуацію, означає помилятися. Те, що ми спостерігаємо, швидше, схоже на емпіричний шлях пошуку інструментів, здатних вплинути на економіку. Але системного характеру в цій роботі я, скажімо, констатувати не можу.
