Чиказький ф’ючерс на причорноморську пшеницю

6 червня на Чиказькій товарній біржі (CME) було запроваджено ф’ючерс на причорноморську пшеницю і проведено перші торги. В Україні з’явилася можливість використовувати механізм управління ризиками при укладанні контрактів на зерновому ринку. «У той час як світовий попит на пшеницю продовжує зростати, світ все більше й більше дивиться у бік Чорноморського регіону для отримання додаткових постачань, необхідних для задоволення зростаючих потреб», — наголошується в повідомленні Чиказької біржі. У ньому підкреслюється, що ф’ючерс СВОТ Вlak SEA Wheat, який безпосередньо пов’язаний із фізичним постачанням продовольчої пшениці з ринку зерна Чорноморського регіону, пропонує ефективне управління ризиками, розкриття цін і можливості, що постійно розширюються на цьому важливому ринку. Щоправда, першого дня торгів у Чикаго було укладено усього три угоди, ціна склала 254 дол. за тонну. Другого дня не підписано жодного контракту.

Нагадаємо, за даними оператора американських товарно-сировинних бірж CME Group, на Чорноморський регіон припадає понад 20% із 140 мільйонів тонн пшениці щорічного світового експорту. 2011/2012 маркетингового року цей регіон має всі шанси посісти друге місце у світі з експорту зерна, поступившись лише США. Контракти вкладатимуться в доларах США (не менш як 136 тонн, або близько 5 тисяч бушелів). Зерно піде з портів України (Іллічівськ, Одеса, Південний, Севастополь, Миколаїв), Росії (Новоросійськ, Туапсе, Тамань) і Румунії (Констанца).

Генеральний директор Інституту кон’юнктури аграрного ринку (РФ) Дмитро Рилько вважає, що «перші результати (торгів у Чикаго. — Авт.) дають надії, попри те, що підписано усього три угоди». Тим часом ф’ючерси СВОТ в основному використовуються як фінансові інструменти — фізично виконуються лише 2-3% контрактів. Втім, Рилько зауважує, що причорноморський ф’ючерс через деякий час буде потрібен, оскільки досі продажі контрактів на причорноморську пшеницю не мали прямого механізму управління ризиками, а індикаторами ціни були контракти, що укладалися на СМЕ на пшеницю сорту Soft Red Winter (SRW). Проте фізичні обсяги ринку пшениці цього сорту значно менші порівняно з обсягами продажів аналогічної за характеристиками причорноморської пшениці (2 — 6 мільйонів тонн на рік проти майже 15 мільйонів тонн).Російський експерт задоволений і ціною, зафіксованою на торгах в Чикаго. «Це, виходить, та стартова ціна, яку ми чекали на початок сезону, значить — є надія», — говорить він. За його словами, перші ціни на пшеницю нового урожаю прогнозуються в межах 260 — 265 дол. за тонну, хоча в травні ціни на пшеницю підвищилися до 270 — 275 дол. за тонну, але потім, у зв’язку з кризою, знов опустилися до початкових. Рилько налаштований вельми оптимістично. Ф’ючерс причорноморської пшениці він характеризує як «фактично російський ф’ючерс», де дві третини забезпечується російським експортом, який у новому маркетинговому році (1 липня 2012 року — 30 червня 2013 року) досягне, за оцінками американських фахівців, близько 21 мільйона тонн, тоді як експорт усієї причорноморської пшениці складає близько 30 мільйонів тонн. Тож чи потрібен такий ринок, де збирається домінувати Росія, нашій країні?

КОМЕНТАР

Борис БЕРЕНШТЕЙН, генеральний директор Асоціації «Союз бірж України»:

— Останніми роками «Союз бірж України» й уряд країни працювали над створенням в Україні біржового ринку товарних деривативів (ф’ючерсів і опціонів). За підтримки уряду та зацікавлених громадських організацій було підписано меморандум про співпрацю та підготовлено дорожню карту з формування національного ринку біржових товарних деривативів, спільно з біржею «Євронекст» — одним із найбільших світових біржових об’єднань. У той же час інша громадська організація лобіювала в Україні інтереси Чиказької біржі, яка також є однією з найбільших. Але я вважаю, що Україні, яка стала на шлях євроінтеграції, доцільніше співпрацювати з «Євронекстом», що об’єднує понад десять європейських бірж, зокрема англійські, французькі, голландські. До того ж американський біржовий ринок працює трохи інакше, ніж «Євронекст». Почнемо з того, що на останньому, як і в усій Європі, використовується звична нам система метричних мір. Проте уряд і МінАПК переконали, що співпраця з Чиказькою товарною біржею — перспективніша. Із нею було також підписано відповідну угоду. Таким чином, на Україні зараз перетинаються інтереси двох великих бірж. Я вважаю, що подібна конкуренція сприятиме організації оптимальної моделі українського ринку біржових товарних деривативів.

Обидві біржі проводять майстер-класи для учасників українського ринку. Наприклад, «Євронекстом» 17 квітня був проведений семінар, де гості розповіли про свої можливості. Власне, таку ж роботу веде в Україні й Чиказька біржа. «Євронекст» намагається створити свій торговельний майданчик в Україні, який буде доступним і для зернотрейдерів, що працюють у нашій країні, й для національних товаровиробників. А в Чикаго, як говорилося вище, торги вже почалися на власній території. Словом, кожна з бірж перетягує причорноморське (у т.ч. українське) зерно на себе.

Щоб Україна не зазнала збитків від біржової торгівлі, нам необхідно сформувати відповідну законодавчу базу. Фахівці Асоціації «Союз бірж України» беруть у цьому активну участь. Наприклад, нами запропоновано зміни до закону про товарну біржу. Крім того, необхідно ухвалити закон, що регламентує процедуру обігу товарних деривативів. Асоціація спільно з Національним банком України вирішує питання щодо запровадження клірингового обслуговування. Йдуть дискусії. І це, безумовно, позитивно.

Але я вважаю, що початок торгівлі на Чиказькій товарній біржі віддаляє перспективу формування українського ринку біржових товарних деривативів. Хоча це певний крок уперед, оскільки формуватиметься ціна на українську пшеницю. У той же час українському товаровиробникові далеко не все одно, де це відбуватиметься: в нас чи за кордоном. Я впевнений, що наш вихід на біржу, яка розташована на іншому континенті, — це помилка. Країна, що посідає третє-четверте місце з експорту зернових у світі, повинна сама формувати біржовий ринок і бути одним із законодавців цінової політики.

Торік це питання розглядалося Європейським банком реконструкції та розвитку, який запропонував висловитися багатьом товаровиробникам та їхнім асоціаціям — таким, як «Українська зернова асоціація», Асоціація «Укроліяпром», «Аграрний союз України», «Асоціація фермерів і приватних землевласників» та інших. Всі вони у своїх висновках підтримали саме співпрацю з «Євронекстом». Але проти натиску з Чикаго встояти не вдалося. До речі, в Росії вирішили створювати ринок ф’ючерсів на своїй території і вже почали працювати у напрямі організації торгівлі біржовими товарними деривативами.

А у нас ЗМІ схиляються в основному до однозначної підтримки чиказького ф’ючерсного проекту. Але потрібно розуміти, що стати членом Чиказької біржі та членом Клірингової палати не так-то просто. Потрібно відкрити розрахунковий рахунок, надіслати туди відповідні кошти, які дають право брати участь у торговельних операціях. Для цього в Україні необхідно ще отримати ліцензії Нацбанку, який видаватиме їх без особливого задоволення, тому що він сподівається, що всі фінансові операції резидентів поповнюватимуть фінансовий і валютний рахунки країни, якщо операції проходитимуть в Україні. Крім того, резидент зобов’язаний щокварталу здавати до податкової адміністрації інформацію про рух валютних коштів, що перебувають за межами України. А гра на біржі може призвести до того, що ви будете в програші. Що, окрім подиву, може викликати цей факт у податковій службі? У цьому вони можуть вбачати лише спроби уникнути оподаткування.

Що ж ми отримаємо від гри на зарубіжній біржі, як кажуть, у сухому залишку?

На мою думку, грати на біржах, подібних до Чиказької, зможуть лише ті трейдери, материнські компанії яких розташовані за кордоном. Вони зможуть впливати на формування ціни на цьому майданчику, а їхні українські підрозділи користуватимуться цим при закупівлях зерна. А що робити вітчизняному виробникові, в якого за океаном немає багатого дядечка? Йому не залишиться нічого іншого, як підкорятися ціновим тенденціям, які формуються за межами країни. Я запитував багатьох товаровиробників, чи будуть вони і як саме політики брати участь у торгівлі товарними деривативами на Чиказькій біржі? Відповіді не почув. Виходить, ми підтримуємо не свій товарний ринок, а розвиваємо ринки за кордоном. Добре б розібратися з цією проблемою Раді національної безпеки і оборони України. Адже продовольча безпека сьогодні найактуальніша в ряді світових проблем. Це хороший шанс для нашої країни, але одночасно і виклик — ми ще не опанували як слід світовий досвід цивілізованої міжнародної торгівлі, й не можна допустити, щоб країна зазнала через це збитків.

На мою думку, українські товаровиробники зможуть скористатися вигодами ф’ючерсних і опційних контрактів лише за умови функціонування ринку біржових товарних деривативів в Україні.