Чим зустріли у Москві нового єврокомісара з енергетики

Українські ЗМІ і навіть окремі народні депутати активно тиражують в інформаційному просторі озвучену головою «Газпром Росія» Олексієм Міллером в Москві під час зустрічі з новим єврокомісаром з питань енергетики Маріошем Шевчовічем погрозу. Мовляв, «Газпром» виключить Україну з транзиту газу до ЄС і переведе всі поставки на... турецький трубопровід.

Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар у розмові з «Днем» зауважив, що слова Міллера «пусті», а українські ЗМІ щодо «Газпрому», як і Єврокомісія, роблять купу дурних помилок. Яких і чому — читайте нижче в його інтерв’ю.

— Слід віддати належне газпромівській пропаганді. Кремлю не потрібно створювати додаткові «міністерства», оскільки українські ЗМІ самі виконують роль транслятора російських «качок» дуже успішно.

Погрози «Газпрому» припинити транзит газу в Європу через Україну — це новина двадцятирічної давнини. Ще нині покійний Рем Вяхірєв (голова «Газпрому» 1992—2001 років. — Ред.) у середині 1990-х років, коли починали будівництво трубопроводу «Ямал — Європа», погрожував «вирубити Україну по транзиту», щойно буде збудовано цей проект. «Ямал — Європа» вже працює 15 років, а Україна досі качає російський газ в Європу. Адже, банально, цього газопроводу недостатньо, щоб «вирубити» наш транзит.

Потім була епопея з «Північним потоком». Збудуємо — не будемо качати через Україну. Збудували. Теж не достатньо потужності, щоб «вирубити» Україну.

Потім були погрози, що коли Росія збудує «Південний потік», то ми позбудемося транзиту... Вийшов «пшик».

«Турецький потік» — це такий само «пшик» зараз. По своїй суті він принципово не відрізняється від задуму «Південного потоку». Є лише одна коректива. Росія в такий спосіб практично визнала, що стратегія будівництва безтранзитних трубопровідних систем зазнала фіаско. Адже якщо «Південний потік» є класичним прикладом безтранзитної системи, то «Турецький потік» містить «транзитера» — Туреччину.

Власне, багато російських експертів і раніше, коли з’являлися ідеї, скажімо, розширити «Блакитний потік» на Туреччину, говорили: Росія міняє шило на мило. Адже «непередбачувану» і «ненадійну» Україну замінює на амбітну, але не менш непередбачувану Туреччину. Міллер немов ці зауваження ніколи й не чув і заявляє, що РФ йде до Туреччини. Нехай ідуть! Але не слід забувати, що їм ще труби потрібно прокласти через Чорне море. Так, їх потрібно буде менше. Не 900 кілометрів, як у випадку з «Південним потоком», а 444 км. Проте труба пролягатиме через найбільш глибоководну частину Чорного моря, тому будуть технічні труднощі. Зрештою, по території Туреччини теж потрібно прокласти труби. Ті, які є, не підходять. Зрештою з турецько-грецького кордону теж треба буде вести «нитку». Греція не є великою газовою країною Європи. Вона споживає смішні об’єми газу.

І зрештою Південь Європи за будь-яких обставин економічного розквіту не буде мати тих обсягів споживання газу, які має Північ. І гість із ЄС Маріош Шевчовіч правильно зауважив Міллеру: навіщо там такі обсяги газу?

— То як Україні слід сприймати такі заяви «Газпрому»?

— Як черговий інформаційно-психологічний наступ. Перш за все — на європейців, а потім вже на нас. Це чергова спроба показати всім, де раки зимують. Тому потрібно це сприймати просто: з гумором та сміхом. Нехай будують. Що більше вони подібних газопровідних систем збудують, то швидше «здохне» російська економіка.

— Як вважаєте, з якою метою віце-президент Єврокомісії Марош Шевчовіч їздив на зустріч до голови правління «Газпрому» Олексія Міллера?

— Марош Шевчовіч — новопризначений єврокомісар, у компетенції якого є питання створення майбутнього енергетичного союзу, на що він отримав мандат і не просто єврокомісара, а ще й віце-президента Єврокомісії. Тому він їздив з’ясовувати питання, що пов’язані зі статусом проекту «Південний потік». І Міллер сказав йому, що проекту «Південний потік» немає і не буде. Буде «Турецький потік».

У більш широкому контексті зустріч була про те, як може вибудовуватися співпраця між Європейським Союзом та Росією в енергетичній сфері з урахуванням нинішніх реалій. І ця місія Шевчовіча, на мою думку, є одним зі стратегічних прорахунків Європейської комісії. Візити з такими завданнями не на часі. Тим паче зараз, коли Росія інтенсифікувала агресію в Україні. З одного боку, в ЄС заявляють про необхідність пошуку додаткових важелів впливу на Кремль, а з другого — «емісар» із Брюсселя їде в Москву, щоб про щось домовлятися. Це поганий сигнал для Росії. Поганий в тому, що він заохочує її до дій. Тому що така поведінка Брюсселя відповідає логіці Кремля: що б європейці не говорили, чим би не погрожували, вони приїдуть в Москву домовлятися про нафту, газ, а РФ цим і скористається.

Звичайно, Європа залишається найбільшим споживачем російського газу. І їй потрібно мати визначені відносини в рамках енергетичної співпраці з РФ. Але ж треба вибирати час і місце для з’ясування цих обставин. А то ж виглядає так, що з Брюсселя приїхали вклонитися Москві.

— А як би мали, на вашу думку, зараз чинити в ЄС?

— Якщо в ЄС заявляють про посилення санкцій щодо Кремля (а про це, зокрема, говорила німецький канцлер Ангела Меркель), то Європейська комісія мала б викреслити проект «Південний потік» з порядку денного. Тим більше, що Росія сама говорить, що цього проекту немає.

Для ЄК цей проект ніколи не був пріоритетом. Їм варто згадати про власний проект «Набукко». Зараз слушний час для його реанімації. Але в Брюсселі чомусь про нього не згадують.

Якби ЄС зайняла позицію відмови від «Південного» і «Турецького потоку», то це саме собою могло б стати елементом «санаційного» режиму. Росії таким чином чітко дадуть зрозуміти, що російські газопроводи Європі не потрібні. Адже вона орієнтується на отримання ресурсів із Каспійського регіону. Це азербайджанський і туркменський газ, який постачають через TANAP у Європу. Тоді все стане на свої місця.

А поки що ми бачимо, що Єврокомісія займає позицію «буриданового віслюка»: хочеться і там щипнути, і тут не лишити. У Кремлі лише сміються з таких європейських «підходів».

ДО ТЕМИ!

«Нафтогаз» називає політичним блефом заяви «Газпрому» щодо  «Турецького потоку»

ФОТО УНІАН

Заяви керівництва «Газпрому» про те, що компанія готова розірвати газові відносини з Євросоюзом, якщо той не погодиться «перекинути» газовий транзит з України на «Турецький потік», позбавлені економічного сенсу і є політичним блефом, повідомляє прес-служба НАК «Нафтогаз Україна» з посиланням на главу компанії Андрія Коболева (на фото). У НАК також нагадали, що Україна забезпечує надійний транзит газу через свою ГТС, незважаючи на збройну агресію Росії. Більш того, «Нафтогаз України» в щоденному режимі оприлюднює потоки газу через всі точки входу-виходу ГТС, запаси газу в ПСГ, а також неодноразово запрошував представників ЄС для контролю газових потоків на українських вимірювальних станціях.