Данко БІЛЕЙ: «Порядок настане тоді, коли електроенергію вважатимуть товаром»

Виробляючи майже половину атомної та п’яту частину всієї електроенергії країни, Запорізька АЕС на сьогоднішній день опинилась у борговій ямі перед бюджетом і своїм персоналом. Не рідкістю вже стали й чутки про технічні неполадки на станції. Що ж відбувається насправді? На запитання нашого кореспондента відповідає генеральний директор ЗАЕС Данко БІЛЕЙ.

— Випадок банальний. Один екстрасенс надіслав лист міністру з повідомленням про те, що 25 серпня очікується якась подія на атомній станції. Попри досить скептичне ставлення до таких висловлювань, ми видали організаційний наказ, вжили ряд оргтехзаходів, спрямованих на посилення фізичного захисту станції, перевірку й технологічний захист блокувань, обладнання, інструктували персонал тощо. Ця інформація стала надбанням преси, а далі пішло-поїхало.

Загалом приводів для чуток буває багато. В травні, приміром, говорили, нібито на Південно-Українській і Запорізькій АЕС сталися викиди, спрямовані в бік Криму. Так намагалися відлякувати відпочиваючих від Криму, аби ті віддали перевагу Кавказу. Тут виразно видно політичні мотиви. За весь час експлуатації АЕС — із 1984 року не було жодного випадку перевищення граничних рівнів викиду радіоактивних продуктів. За безпечністю встановлено дуже жорсткий контроль. На станції працюють 6 чоловік головної держінспекції, яка не підлегла дирекції АЕС. Можна упевнено сказати, що станція працює безпечно.

— В такому випадку, наскільки надійна соціальна захищеність персоналу? На Рівненській АЕС, знов-таки за чутками, люди півроку не отримують зарплату.

— Ситуація з виплатою заробітної плати на всіх атомних станціях України приблизно однакова. На сьогодні ми, слава Богу, розплатилися за травень. Основна причина затримки — відсутність «живих» грошей. Приміром, у серпні ми виробили товарної продукції на 80 млн. грн., з яких грошима отримали 4,8%, а на зарплату потрібно 9% від товарної продукції. Літній період був складним через масові відпустки. Коли орієнтуватися за настроєм людей, то пік настає зараз: за виплатами зарплати відставання зберігається.

— Якщо АЕС працює ритмічно, чому ж тоді немає «живих» грошей? І куди вони поділися? Чи не стоїть загалом питання про банкрутство станції й всієї атомної енергетики?

— Причин можна вказати багато. Перша й основна — це хронічні неплатежі за електроенергію, яку досі споживачі не визнають товаром. Протягом п’яти років ми інвестували підприємства, відпускаючи електроенергію за нижчою від фактичної ціною, аби зберегти ліквідність їхньої продукції.

Друга причина — зміни в податковому законодавстві, починаючи з 11 серпня 1998 р., коли електроенергію почали оподатковувати на прибуток з моменту її виходу, а не після оплати споживачем. Плюс зменшення коефіцієнта на амортизацію, плюс пеня на всі податки. На сьогоднішній день заборгованість із податку на прибуток, тобто недоплата, становить 262 млн. грн. Уже до кінця року наша недоплата буде порівнянна з товарною продукцією, яку випускає АЕС.

— Напрошується класичне: «Що робити?»

— Ми підготували пакет документів і надіслали його голові облдержадміністрації, президенту національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» (НАЕК), депутатам Верховної Ради з нашими пропозиціями — внести зміни в закон про оподаткування. Тільки в разі їх ухвалення можна буде говорити, що атомну енергетику збережено.

Один із виходів я бачу в запровадженні надзвичайних заходів на енергоринку — відключати неплатників. Нормальне, цивілізоване вирішення питання — це визнання електроенергії товарною продукцією, яку не можна дисконтувати. В цьому випадку вона стає нормальним товаром і оплачується за тарифом.

Враховуючи нинішнє економічне становище, нам ніяк не піти від бартеру. Для стабільної виплати зарплати, бюджетних платежів і розрахунків з підрядчиками потрібно, щоб нам оплатили приблизно 30% товарної продукції «живими» грошима. Решту можна проплачувати за бартером із поступовим відходом від нього протягом кількох років. Бартер повинен існувати офіційно і враховуватися на законних підставах.

— Данку Васильовичу, ви, переважно, посилаєтеся на причини загальнодержавного масштабу. А чи не є однією з причин те, що ЗАЕС з утворенням НАЕК втратила свою самостійність?

— Є державна політика, відповідно до неї й ухвалено рішення про створення НАЕК. Вважаю, що компанію потрібно було створювати. Слід вести єдину технічну політику, єдину політику з реалізації електроенергії. Технічна політика полягає в тому, що всі АЕС спроектував московський АЕП за єдиним проектом. І ось протягом останніх п’яти років москвичі почали міняти устаткування, співробітничаючи з Німеччиною, Іспанією й іншими країнами. Станції стали істотно відрізнятися одна від одної, і неможливо було проводити єдину державну політику з розгортання потужностей.

З точки зору фінансово-економічної, ми не змогли б переламати ситуацію, яка склалася. Основна причина обвалу в тому, що всім АЕС України потрібно заплатити $330 млн. за ядерне паливо за рік, і $175 млн. — ЗАЕС. НАЕК взяла на себе централізоване постачання паливом усіх АЕС, контроль, управління фінансово-економічною діяльністю, формування цін і реалізацію через незалежних постачальників 30% нашої товарної продукції.

— Якщо, на ваш погляд, усе так добре, чому ж у цілому все так погано?

— При створенні будь-якої структури крім плюсів бувають, природно, й мінуси. Завдяки істотному дисконту, на який ідуть генеруючі компанії, наші пропонування на енергоринку перевищують попит споживача. Виробники електроенергії починають переходити один одному дорогу. Щоб цього не було, потрібно створити якийсь механізм. Я його бачу в створенні державної біржі з реалізації електроенергії.

— Ваш прогноз: наскільки світло й тепло буде в наших оселях цієї зими?

— Атомна енергетика ввійде в цю зиму в тому ж повному складі, як і в попередні дві зими. Запорізька АЕС — усіма шістьома блоками. B такому режимі доведеться працювати вже не вперше.

Складніша ситуація в тепловій енергетиці: Росія вже сьогодні перекрила газ на 30%, позначаються недопоставки вугілля на склади станцій. Сподіваємося, що розроблений на рівні Міненерго, НАЕК й уряду комплекс заходів дозволить нам нормально пережити наступну зиму.

— Скажіть, чи не спровокує таке фінансове становище АЕС зростання плиннoстi кадрів? Чи не втратить станція висококласних професіоналів?

— Останнім часом плинність кадрів на АЕС незначна. Звісно, позначається невиплата зарплати. Проте її вже не порівняти з тією, яка була в 1993 — 1994 роках, коли тільки за рік зі станції звільнилися півтори тисячі кваліфікованих фахівців. Тепер, попри заборгованість у зарплаті, ми є стабільно працюючим підприємством, і в усього персоналу є надія бути забезпеченим роботою.

№182 24.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»